28. Ознаки держави.

Ідея держави прийшла із глибокої давнини. На різних етапах розвитку народи й племена приходили, часто незалежно одні від одних, до загального висновку про необхідність створення органа з охорони своєї безпеки, прав і свобод. Основною причиною появи держави в різних народів стала усвідомлена необхідність спільного управління для дотримання життєво важливих умов існування. У державі народ має можливості об'єднати свої сили, дисциплінувати їх і направити на досягнення економічних, політичних і соціальних цілей.

Держава виникла як закономірний, об'єктивний результат природного розвитку суспільства на певному щаблі його зрілості. Держава виділилася із суспільства в процесі розкладання первісно-общинного ладу.

Термін «держава» зазвичай вживається у двох значеннях. У широкому змісті він трактується як країна, суспільство, розташоване на певній території й кероване органами вищої влади. У вузькому, власному значенні, держава – це історично сформована організація, або політичний інститут, що володіє верховною владою на даній території.

Держава є основним інститутом політичної системи, що організовує, направляє і контролює спільну діяльність і відносини людей, соціальних груп, класів і асоціацій.

Глибше і всебічно зрозуміти сутність держави дозволяє виділення його найважливіших ознак:

1. Відділення публічної влади від суспільства, її розбіжність із організацією всього населення, поява верстви професіоналів-керівників. Провідне місце в системі публічної влади належить державному апарату, тобто верстві політичної еліти, яка практично здійснює владу у державі.

2. Суверенітет, тобто верховна влада на певній території. У будь-якім суспільстві є багато влад, наприклад, партійна, виробнича, сімейна тощо. Але вищою владою, рішення якої обов'язкові для всіх громадян, організацій і установ, володіє лише держава.

3. Територія, що окреслює кордони держави. Вона становить фізичну, матеріальну основу держави. Територія держави – це простір, на який поширюється її юрисдикція. Крім поверхні суші, у поняття «державної території» входять надра, повітряний простір, територіальні води. Територія як ознака держави нероздільна, недоторканна, виняткова (на території панує влада тільки цієї держави), невідчужувана (держава, що втратила територію, перестає бути державою).

4. Населення – це сукупність людей, що проживають на території держави і підпорядковуються її владі. Владні повноваження держави над населенням мають загальний характер. Кожний громадянин держави, а також іноземні громадяни зобов'язані підкорятися єдиній державній владі. Населення може складатися як з однієї, так і з декількох націй і народностей. Незважаючи на існуючі соціальні відмінності, населення країни становить єдине співтовариство, народ, що виступає як джерело й носій влади в державі. Постійне населення цієї території має, як правило, стійкий зв'язок з державою у формі підданства або громадянства й користується її захистом усередині країни й за її межами.

5. Монополія на легальне застосування сили, фізичний примус. Діапазон державного примусу простягається від обмеження свободи до фізичного знищення людини. Можливість позбавити громадян вищих цінностей, якими є життя й свобода, визначає особливу дієвість державної влади. Для виконання функції примусу в держави є спеціальні засоби (зброя, гроші, ЗМІ) і органи (армія, поліція, служби безпеки, суд, прокуратура, в'язниця).

6. Виняткове право на видання законів і норм, обов'язкових для всього населення. Тільки держава має право на регулювання суспільного життя з допомогою права й законів. З допомогою права держава закріплює певний порядок суспільних відносин, а також структуру й порядок діяльності державного апарату.

7. Право на стягнення податків і зборів з населення. Податки є обов'язковими платежами із громадян і комерційних організацій, які стягуються публічною владою для покриття витрат держави при здійсненні нею своїх функцій. Податки необхідні для утримання численних державних службовців, а також для матеріального забезпечення державної політики: економічної, соціальної, оборонної тощо.

Ці найбільш загальні ознаки притаманні всім державам. Але з погляду змісту й механізмів реалізації владної волі при різних політичних режимах, формах державного правління, вони мають істотні відмінності.

На підставі вищевикладеного можна дати таке визначення держави. Держава – це особлива форма політичної організації влади, утворена національною або багатонаціональною спільностями на певній території, що володіє суверенітетом і здійснює керування суспільством на основах права з допомогою спеціального механізму (державного апарату) і матеріально-фінансових ресурсів (податків).