
- •1.Місце політології в системі сучасного суспільства.
- •2. Предмет і методи політології.
- •3. Функції політології, її значення.
- •4. Стадії розвитку політології.
- •5. Політична думка Стародавнього світу (Конфуцій, Шан-Ян, Платон, Аристотель).
- •6. Особливості політичної думки Стародавнього світу (Цицерон, Лукрецій Кар).
- •7. Середньовічні релігійно-політичні концепції (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
- •8. Політичні вчення Нового часу: загальна характеристика.
- •9. Політичні погляди Нікколо Макіавеллі.
- •10. Політичні погляди Джона Локка
- •11. Утвердження марксизму та його внесок у політологію.
- •12. Політична думка Київської Русі
- •13. Основні політико-світоглядні уявлення в Україні XIV – 1 пол. XVII ст. На Україні.
- •14. Політична думка України в період Національної революції середини XVII ст.
- •15. Політична думка України в сер. XVII – XVIII ст.
- •16. Політична концепція х. Філалета.
- •17. Особливості української політичної думки XIX – XX ст.
- •18. Сучасний стан розвитку політології в Україні.
- •19. Сутність політики.
- •20. Функції політики.
- •21. Сутність поняття «влада»
- •22. Основні ознаки і функції влади.
- •23. Політичне життя та його характерні риси.
- •24. Політична діяльність.
- •25. Сутність і структура політичного процесу.
- •26. Поняття субєктів та обєктів політики.
- •27. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація.
- •28. Ознаки держави.
- •29. Функції держави. 30. Внутрішні функції держави. 31. Зовнішні функції держави.
- •32. Головні стадії процесу законодавства.
- •33. Поняття «виконавча влада»
- •34. Основні форми державного устрою.
- •35. Основні характеристики правової держави.
- •36. Поняття «політична партія».
- •37. Причина виникнення політичних партій.
- •38. Способи утворення політичних партій.
- •39. Функції політичних партій.
- •40. Класифікації партій (за класовою визначеністю, за ставленням до суспільного прогресу, за ставленням до влади).
- •41. Класифікації партій (за формами і методами правління, за принципами організації та членства у системі влади).
- •42. Класифікації партій (за ідеологічним спрямуванням, за віросповіданням).
- •43.Типи партій
- •44.Поняття громадсько-політичних організацій та рухів.
- •45. Класифікація громадсько-політичних організацій та рухів (за економічними інтересами, за методами діяльності та правового статусу, за видом діяльності).
- •46. Типи політичних рухів.
- •47.Політична свідомість: сутність та основні характеристики.
- •48.Політична культура як явище політичного життя.
- •50. Типи політичної культури (за Алмондом).
- •51.Загальна характеристика основних соціально-політичних доктрин сучасності.
- •52.Сутність консерватизму, його походження та основні риси.
- •53.Неоконсерватизм, його сутність.
- •54.Лібералізм і неолібералізм.
- •55. Соціалізм. Соціал-демократична політична доктрина, її сутність.
- •56.Основні течії сучасного радикалізму.
- •57.Сучасний екстремізм.
- •64.Україна в сучасному геополітичному процесі.
- •65.Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика. 66.Критерії глобальних проблем. 67.Основні глобальні проблеми.
- •68.Глобальні проблеми і політика.
- •69.Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.
- •70.Проблеми війни і миру в сучасних умовах.
- •71.Сутність і роль політичної ідеології в житті суспільства.
- •72.Місце і роль політичного лідера в суспільному житті.
- •73.Культ особи як політичний феномен.
- •74.Права і обов`язки людини в сучасному світі.
- •75.Конституція України про права, свободи та обов`язки громадян України.
24. Політична діяльність.
Політична діяльність — індивідуальна чи колективна, спонтанна чи організована діяльність соціальних суб'єктів, яка прямо чи опосередковано випливає з інтересів великих суспільних груп і цінностей, що їx вони поділяють.
Ця діяльність відбувається в межах існуючих відносин з владою або всупереч їм, регулюється правовими нормами та статусними ролями. Її можна розглядати у широкому й вузькому значеннях. У широкому розумінні політична діяльність постає як реалізація суспільно-політичних відносин, взаємодія класів, націй, організацій, органів, інших соціальних спільнот й окремих осіб для здійснення певних політичних інтересів щодо завоювання, використання та утримання влади. У вузькому значенні політична діяльність— це методи й засоби виконання владних функцій певними політичними силами, соціальними групами, а також засоби протидії їм.
Розрізняють теоретичну й практичну політичну діяльність.
Для теоретичної основними формами є:
- пізнавальна;
- прогностична;
- ціннісно орієнтована.
Практична політична діяльність — це вироблення й реалізація внутрішньої та зовнішньої політики держави, різні форми участі в політичному житті суспільства партій, громадсько-політичних об'єднань, рухів. Основні її форми:
§ увалення політичного рішення;
§ вибори;
§ політична реформа;
§ страйк;
§ демонстрація;
§ дипломатичні, міжурядові переговори;
§ офіційний візит тощо.
25. Сутність і структура політичного процесу.
Політичний процес - сукупна діяльність суб’єктів політики, завдяки чому забезпечується функціонування та розвиток політичної системи. Характер і конкретний зміст політичного процесу визначається особливостями політичної системи і існуючого режиму. Демократичній системі відповідає тип політичного процесу, відмінний широтою участі громадян в управлінні державою, забезпеченні прав і свобод особи. Тоталітарна система припускає інший тип політичного процесу, що виключає реальне політичній участь і свободу соціального і політичного вибору. По своїй структурі політичний процес складається з суб'єктів, носіїв політичної дії і об'єкту - мети, яка повинна бути досягнута. Політичний процес включає також засоби, методи, ресурси, виконавців. Політичний процес складається як з цілеспрямованих свідомих зусиль суб'єктів політичної діяльності (індивідів, соціальних груп, політичних партій, державних органів і ін.), так і в результаті взаємодій, які виникають спонтанно, незалежно від волі і свідомості учасників процесу. Така сукупність цілеспрямованих і спонтанних дій суб'єктів і учасників політичного процесу виключає яку-небудь чітку заданість або приреченість політичного процесу в розвитку подій і явищ. В результаті може вийти по відомій приказці: «Хотіли як краще, вийшло як завжди». В ході реалізації своїх ролевих функцій і позицій суб'єкти і учасники політичного процесу демонструють свою функціональну значущість, здатність відтворювати, розвивати, змінювати або руйнувати елементи політичної системи. Таким чином, політичний процес розкриває як поверхневі, так і глибинні зміни, що відбуваються в політичній системі, характеризує її перехід від одного стану до іншого.