- •1.Місце політології в системі сучасного суспільства.
- •2. Предмет і методи політології.
- •3. Функції політології, її значення.
- •4. Стадії розвитку політології.
- •5. Політична думка Стародавнього світу (Конфуцій, Шан-Ян, Платон, Аристотель).
- •6. Особливості політичної думки Стародавнього світу (Цицерон, Лукрецій Кар).
- •7. Середньовічні релігійно-політичні концепції (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
- •8. Політичні вчення Нового часу: загальна характеристика.
- •9. Політичні погляди Нікколо Макіавеллі.
- •10. Політичні погляди Джона Локка
- •11. Утвердження марксизму та його внесок у політологію.
- •12. Політична думка Київської Русі
- •13. Основні політико-світоглядні уявлення в Україні XIV – 1 пол. XVII ст. На Україні.
- •14. Політична думка України в період Національної революції середини XVII ст.
- •15. Політична думка України в сер. XVII – XVIII ст.
- •16. Політична концепція х. Філалета.
- •17. Особливості української політичної думки XIX – XX ст.
- •18. Сучасний стан розвитку політології в Україні.
- •19. Сутність політики.
- •20. Функції політики.
- •21. Сутність поняття «влада»
- •22. Основні ознаки і функції влади.
- •23. Політичне життя та його характерні риси.
- •24. Політична діяльність.
- •25. Сутність і структура політичного процесу.
- •26. Поняття субєктів та обєктів політики.
- •27. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація.
- •28. Ознаки держави.
- •29. Функції держави. 30. Внутрішні функції держави. 31. Зовнішні функції держави.
- •32. Головні стадії процесу законодавства.
- •33. Поняття «виконавча влада»
- •34. Основні форми державного устрою.
- •35. Основні характеристики правової держави.
- •36. Поняття «політична партія».
- •37. Причина виникнення політичних партій.
- •38. Способи утворення політичних партій.
- •39. Функції політичних партій.
- •40. Класифікації партій (за класовою визначеністю, за ставленням до суспільного прогресу, за ставленням до влади).
- •41. Класифікації партій (за формами і методами правління, за принципами організації та членства у системі влади).
- •42. Класифікації партій (за ідеологічним спрямуванням, за віросповіданням).
- •43.Типи партій
- •44.Поняття громадсько-політичних організацій та рухів.
- •45. Класифікація громадсько-політичних організацій та рухів (за економічними інтересами, за методами діяльності та правового статусу, за видом діяльності).
- •46. Типи політичних рухів.
- •47.Політична свідомість: сутність та основні характеристики.
- •48.Політична культура як явище політичного життя.
- •50. Типи політичної культури (за Алмондом).
- •51.Загальна характеристика основних соціально-політичних доктрин сучасності.
- •52.Сутність консерватизму, його походження та основні риси.
- •53.Неоконсерватизм, його сутність.
- •54.Лібералізм і неолібералізм.
- •55. Соціалізм. Соціал-демократична політична доктрина, її сутність.
- •56.Основні течії сучасного радикалізму.
- •57.Сучасний екстремізм.
- •64.Україна в сучасному геополітичному процесі.
- •65.Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика. 66.Критерії глобальних проблем. 67.Основні глобальні проблеми.
- •68.Глобальні проблеми і політика.
- •69.Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.
- •70.Проблеми війни і миру в сучасних умовах.
- •71.Сутність і роль політичної ідеології в житті суспільства.
- •72.Місце і роль політичного лідера в суспільному житті.
- •73.Культ особи як політичний феномен.
- •74.Права і обов`язки людини в сучасному світі.
- •75.Конституція України про права, свободи та обов`язки громадян України.
к.і.н., Лазуренко Юрій Миколайович
Екзаменаційні (залікові) питання з курсу політології
Місце політології в системі сучасного суспільства.
Предмет і методи політології.
Функції політології, її значення.
Стадії розвитку політології.
Політична думка Стародавнього світу (Конфуцій, Шан-Ян, Платон, Аристотель).
Особливості політичної думки Стародавнього світу (Цицерон, Лукрецій Кар).
Середньовічні релігійно-політичні концепції (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
Політичні вчення Нового часу: загальна характеристика.
Політичні погляди Нікколо Макіавеллі.
Політичні погляди Джона Локка.
Утвердження марксизму та його внесок у політологію.
Політична думка Київської Русі.
Основні політико–світоглядні уявлення в Україні XIV- I пол. XVII ст. на Україні.
Політична думка України в період Національної революції середини XVII ст.
Політична думка України в сер. XVII- XVIII ст.
Політична концепція Х. Філалета.
Особливості української політичної думки XIX-XX ст.
Сучасний стан розвитку політології в Україні.
Сутність політики.
Функції політики.
Сутність поняття “влада”.
Основні ознаки і функції влади.
Політичне життя та його характерні риси.
Політична діяльність.
Сутність і структура політичного процесу.
Поняття суб`єктів та об`єктів політики.
Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація.
Ознаки держави.
Функції держави.
Внутрішні функції держави.
Зовнішні функції держави.
Головні стадії процесу законодавства.
Поняття “виконавча влада”.
Основні форми державного устрою.
Основні характеристики правової держави.
Поняття “політична партія”.
Причини виникнення політичних партій.
Способи утворення політичних партій.
Функції політичних партій.
Класифікації партій (за класовою визначеністю, за ставленням до суспільного прогресу, за ставленням до влади).
Класифікації партій (за формами і методами правління, за принципами організації та членства у системі влади).
Класифікації партій (за ідеологічним спрямуванням, за віросповіданням).
Типи партій в Україні.
Поняття громадсько-політичних організацій та рухів.
Класифікація громадсько-політичних організацій та рухів (за економічними інтересами, за методами діяльності та правового статусу, за видом діяльності).
Типи політичних рухів.
Політична свідомість: сутність та основні характеристики.
Політична культура як явище політичного життя.
Функції політичної свідомості.
Типи політичної культури (за Алмондом).
Загальна характеристика основних соціально-політичних доктрин сучасності.
Сутність консерватизму, його походження та основні риси.
Неоконсерватизм, його сутність.
Лібералізм і неолібералізм.
Соціалізм. Соціал-демократична політична доктрина, її сутність.
Основні течії сучасного радикалізму.
Сучасний екстремізм.
Міжнародні відносини: їх сутність і принципи.
Система міжнародного права.
Головні принципи сучасної міжнародної політики і міжнародного права.
Основні форми співробітництва між державами в сучасних умовах.
Особливості сучасного етапу міжнародних відносин.
Національні інтереси України.
Україна в сучасному геополітичному процесі.
Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика.
Критерії глобальних проблем.
Основні глобальні проблеми.
Глобальні проблеми і політика.
Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.
Проблеми війни і миру в сучасних умовах.
Сутність і роль політичної ідеології в житті суспільства.
Місце і роль політичного лідера в суспільному житті.
Культ особи як політичний феномен.
Права і обов`язки людини в сучасному світі.
Конституція України про права, свободи та обов`язки громадян України.
1.Місце політології в системі сучасного суспільства.
Політологія як наука вивчає політичне життя суспільства в його різноманітних виявах, заглиблюючись у таємниці політики і влади, закономірності діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас. Вона сприяє виробленню світоглядних і ціннісних настанов, вмінню пов'язувати політичні знання із суспільно-політичною практикою.
Політичне життя є об'єктом вивчення багатьох суспільних наук, поза як у суспільстві кожна подія і кожен факт мають політичне забарвлення. Торкаючись інтересів людей, вони можуть бути відповідно інтерпретовані або мати політичні наслідки. З цієї точки зору суспільство в цілому є політичним. Як зауважив французький політолог Ж.Бюрдо, "реальність нейтральна, політичною ж є свідомість".
Політологія (грец. politika — державні й суспільні справи, logos — слово, поняття, вчення) — наука, об'єктом якої є політика і її відносини з особистістю та суспільством.
Політична філософія разом з іншими філософськими дисциплінами досліджує сутнісні засади політики в різноманітних виявах, її причини і наслідки, прагне їх виявити, усвідомити, пояснити.
У пізнанні політичного життя істотна роль належить політичній історії (вивчення і фіксація політичного життя, особливостей його функціонування та розвитку в окремих країнах, з'ясування причинних зв'язків політичних явищ та ін.).
Особливого значення у вивченні політичного життя суспільства набуває політична економія, оскільки без неї не можна зрозуміти природи соціальних суб'єктів, громадянського суспільства.
Соціологія політики як суспільна наука вивчає соціальні інститути, організації як засоби діяльності соціальних суб'єктів, а отже, закономірно, що політологія використовує результати й методи соціологічного пізнання, характеристики різних соціальних груп. Соціологія постачає науці про політику дані стосовно функціонування суспільства як цілого, а також груп, які входять до нього, і суспільних (політичних) відносин між ними. Надзвичайно важливими є методологічні розробки соціології, що стосуються емпіричних досліджень і насамперед опитувань громадської думки.
Політична психологія досліджує соціально-психологічні компоненти політичного життя суспільства, що формуються на рівні політичної свідомості націй, станів, соціальних груп, урядів, окремих особистостей. Особливого значення набувають ці дослідження під час вивчення громадської думки, політичної соціалізації, конфліктів, електоральної поведінки і т. ін.
Політична географія вивчає територіальні аспекти політичного життя суспільства, що розглядається як сукупність багатьох явищ, процесів, суспільних інститутів.
Політична антропологія (етнодержавознавство), яка своїм предметом мала інститути управління та їх практичні функції в етнічних співтовариствах, зокрема у примітивних суспільствах і таких, що розвиваються. Завдяки таким дослідженням стає можливим порівнювати різні політичні системи, виокремлюючи етнічні чинники, які визначають політичну поведінку людей.
Політична наука розвивається в тісному зв'язку з іншими соціальними науками і залишиться творчою галуззю знання лише у тому випадку, якщо збереже таку відкритість у майбутньому.
І хоча в кожній країні політологія, поряд із іншими суспільними науками, "прив'язана" до національної специфіки, проте буде штучним протиставлення світовому вченню про політику виділення окремої науки – української політології, адже це свідоме відокремлення від світового політичного процесу.