Літературно-критичні статті у шкільній програмі з літератури, методика їх вивчення

Існує декілька джерел вивчення біографії письменника у школі:

-автобіографічні твори письменника;

-авотобіографії;

-епістолярна спадщина;

-Щоденники

-спогади сучасників;

-історико-біографічні твори;

-художні біографічні твори;

-літературно-критичні праці(літ.портрети, нарис життя і творчості, окремі статті в наукових працях тощо).

Так, багатий матеріал, зокрема біографічний і літ-критичний, уміщений в спеціальних альбомах про життя і творчість видатних письменників, які видало у 70-80рр видавництво „Рад.школа” (тепер „Освіта”). У документах, фотографіях та ілюстраціях подано життєписи І.Котляревського, І.Франка, Л.Українки, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри та інших.

Наприклад, вивчаючи життєвий і творчий шлях Л.Укр у 10 класі, можна використати документальні матеріали та ілюстрації про життєпис письменника - фотоальбом”ЛУ(Ряд.школа, автори-упорядники М.Гудь, Н.Россошинська. Вступна стаття О.Гончара). Доречно використати окремі фрагменти спогадів про ЛУ” із книги „Спогади про ЛУ”.-К.:Рад.письменник,1963; худ-документальний твір Анатоля Костенко „ЛУ”.-К.:Дніпро, 1985;Касян Гранат „Велетом покликана”.-К.:Рад письменник, 1965 тощо.

У розпорядженні вчителя є чимало літ-критичного і художньо ілбстрованого матеріалу до висвітлення особи ЛУ як непересічного митцяхуд.слова.Тому вибираємо найбільш значущі і документально підтверджені факти та події з життя і творчості ЛУ. Вона повинна постати перед 10-класниками як жива людина і натхненний митець.

Мета і завдання вивчення літератури в школі.

У методичній науці існує 3 течії щодо визначень основних завдань .

Перша - логіко-стилістична (Буслаєв), на перший план ставили розвиток навичок мислення і мови учнів, а завдання вивчення літератури учнями зводили до так званого філологічного аналізу тексту, до граматичних вправ на уроці.

Друга – освітньо-виховна(Стоюнін), надавали особливого значення формуванню світогляду учнів, вихованню у них засобами художнього слова кращих моральних якостей, на перший план ставили ідейний зміст.

Третя – етико-естетична(Острог орський), основний смисл вивчення художніх творів вбачали у вихованні в учнів почуття прекрасного, розвиток естетичного смаку, відтворюючої уяви, шліфування культури почуттів.

На сучасному етапі розвитку жодна з цих трьох течій не стала панівною у викладанні літератури. З них усіх вчитель використовує найкраще, найпридатніше до навчання та виховання підростаючого покоління. Література як навчальний предмет формує гуманістичні якості людини.На матеріалі художніх творів учні повинні емоційно переживати, глибше зрозуміти, що таке добро і зло, в чому смисл людського життя, щастя, що таке людська совість, обов’язок, честь…Художні твори сприяють самовихованню, допомагають усвідомити своє місце у суспільстві. Не випадково літературу називають підручником життя.

Методи навчання (класифікація на основі характеру і рівнів пізнавальної діяльності школярів)

Слово «метод» походить з грецької мови і означає спосіб дослідження явищ, шлях пізнання істини. Методи навчання визначають, як способи дидактичної взаємодії вчителя і учнів, що спрямовані на розв’язання тих навчальних, освітніх і виховних завдань, які реалізуються на уроках. За характером і рівнем пізнавальної діяльності учнів, виділяють 5 методів: пояснювально-ілюстративний(інформаційно-рецептивний), репродуктивний, проблемного викладу, частково пошуковий(евристичний), дослідницький. Це класифікація за Лернером і Сказкіним. Дослідницький метод стимулює розумову активність дітей, прищеплює їм важливі вміння і навички. Евристичний реалізується через систему знань і завдань, які націляють учнів на те, щоб на основі спостережень, аналізу явищ і фактів зробити самостійні висновки та узагальнення. Репродуктивний метод орієнтує на запам’ятовування учнями відповідної інформації. Отже, методи навчання повинні стимулювати всебічний розвиток особистості, забезпечувати високий рівень знань, формування потрібних умінь і навичок, посилювати виховний вплив уроків літератури, розвивати і учнів пізнавальні інтереси.