Характеристика вступних уроків до вивчення курсу літератури і окремих розділів

Здебільшого – у формі лекції, де вчитель повідомляє учням новий матеріал, особливості нової теми, чи розповіді вчителя. Шкільна лекція - логічной послідовний виклад матеріалу вчителем, практикований у старших класах. Цей метод використовують під час вивчення тем, які містять матеріал невідомий чи маловідомий учням або при охопленні значної кількості матеріалу.

Варто використовувати і медод бесіди : так можна залучити учнів до активізації уже відомих знань, пов”язати вивчений раніше матеріал із новою темою чи розділом.

Не варто забувати на таких уроках і про міжпредметні зв”язки : історію України та світову історію, зарубіжну літ-ру, музику, мистецтво тощо.

Наприклад, вступний урок у 5 класі до вивчення курсу літ-ри можна подати так : „Вступ. Слово в житті людини. Образне слово – першоелнмент літ-ри. Початок словесного мистецтва : фольклор і літописи. Худ.літ-ра як мистецтво слова.Види мистецтва”. Міжпредметні зв”язки: Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, які вивчаються у школі.

Розділ „Укр літ-ра 20-30 рр ХХст” в 11 класі. Тема :„Вступ. Складні суспільно-історичні умови розвитку укр літ-ри ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм). Укр літ-ра ХХст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем : митець і влада, свобода творчрсті. Стильове розмаїття мистецтва 20-их рр. Поняття „Розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в 30-ті роки”. Міжпредметні зв”язки : Укр.живопис 10-30рр ХХст. Зарубіжна література цього періоду.

Характеристика молодшого підлітка як читача (5-6 кл.). Проблема подолання "наївного реалізму" у школярів.

Для наймолодших підлітків характерна посилена емоційність і безпосередність худоджнього прочитання, наочно-образна форма мислення.Дитяче сприйняття художнього твору відзначається яскравістю, багатством асоціацій, повне барв і звуків. Діти майже дослівно переказують окремі епізоди твору, фіксуючи увагу на багатьох таких деталях, які випадають з поля зору дорослих, сааме завдяки властивій підліткам цього віку наочно-образній формі мислення.

Діти ще не вміють розглядити твори в органічній єдності форми і змісту. Читацька культура учнів ще не висока. Їм важко збагнути складні почуття, моральні аспекти твору, оскільки життєвий досвід невеликий

Для них характерним є фрагментарність, інформативний рівень сприйняття літератури. Вони не бачать нерозривного звязку всіх компонентів твору як цілісної художньої структури, а тому виявляють інтерес переважно до розвитку дії, сюжету твору. герої сприймаються ними як особистості, нерідко асоціюють себе з героєм

Відсутність чіткого розуміння специфіки літератури породжує у дітей наївний реалізм. Молодші підлітки надто прямолінійно сприймають художні образи, не завжди можуть зрозуміти підтекст твору, непряму авторську характеристику. Співвідносять ту чи іншу ситуацію в творі з життєвими явищами і фактами. На перший план учні ставлять не ідейний смисл художнього твору, а певний предметний зміст, зображення життя поза авторською оцінкою дійсності.. Тому зполя зору випадають пейзажі, портрети, ліричні відступи.

У висловлюваннях учнів5-6 класів про художні твори переважаючою є констатація фактів. Діти рідко вдаються до аналізу явищ. Загальна оцінка твору дається на рівні загального враження про твір.