Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mvul_original.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
479.74 Кб
Скачать

Становлення методики у 30-70 рр. (Бугайко ф. , Бугайко т. , Волинський п. , Мазуркевич о. ). Здобутки і прорахунки

У 30 роках на Україні припинено процеси українізації. Почався процес скорочення кількості національних шкіл, в яких уже навчался більше, ніж 92% дітей рідною мовою. Починаються масові репресії діячів культури.

У березні 1932 року було прийняте рішення , що стабілізація підручника е неправильною і політично шкідливою.

До виходу в світ стабільних підручників учні переважно користувалися робочими книгами, які дуже часто змінювались. Підручники з літератури для середньої школи у 30 х роках несли на собі помітний вплив вульгарного соціологізаторства.

У 1931-1932 рр. у школах України використовували підручники Н.Павлишина , Н.Склярова, А.Ярмоленка. Якість їх була низька, все зводилось до навчання до навчання про Леніна і партію.

29 березня 1933 року колегія освіти постановила скласти єдину програму і єдині підручники для 5,6,7,8 груп. Було 2 підручники з літератури – з української літератури написаний українською мовою і підручник з російської літератури російською мовою. Така система в основі зберіглась до сьогодні. У 30-40 х роках з»являється ряд праць з методики літератури. Це праці В.Голубкова, М.Рибникової, П.Волинського і А.Снєжкової. Особливий наголос ставився на уважному ставленні до учня.

У післявоєнні роки методика літератури збагатилася вагомими працями: П.Волинського,Т.Бугайка,Ф.Бугайка.

Вагомим внеском у методичну науку є праця О.Мазуркевича «Нариси з історії методики української літератури» (1961 р.),в якій простежується розвиток методичної думки з найдавніших часів до 60-х років 20 століття.

Методисти того часу займалися розв»язанням проблеми удосконалення уроку,використання технічних засобів навчання,посиленням емоційного впливу на учнів художніх творів, а також питаннями позакласної роботи в школі.

За післявоєнні роки було видано багато монографій, в яких приділялась увага вивченню творчості окремих письменників.

У 70-х роках великої шкоди вивченню української літератури завдала теорія злиття мов і національних культур.

У школах українську літературу і мову дозволялось вивчати за вибором.

Структурні одиниці уроку літератури.

Необхідною умовою мотиваційного забезпечення уроку літ. є його педагог-на цілісність і структурна завершеність. У кожного вчителя свій стиль, почерк у проведенні уроків. Структура – це форма уроку, і одна з необхідних передумов забезпечення педагогічної результативності уроку. Тому, обираючи певну структуру, вчитель повинен враховувати насамперед її доцільність. Урок літ. завжди визначається логічною стрункістю, мета – те що об’єднує всі його структурні частини, кожен урок має свою мету, яка передбачає завдання освітнього, виховного і розвиваючого характеру. Важливо, щоб кожен урок, окрім мети мав і особливе завдання – поставити проблеми, які б схвилювали дітей, викликали інтерес поспілкуватися на уроці. Ще з серед. 50-х р-ів уроки будувалися за певною закостенілою схемою, яку складали так звані етапи уроку, які йшли в суворій логіч-й послідовності. Урок розпадався на 5 ізольованих, обов’язкових для кожного уроку частин: організація класу, опитування учнів, засвоєння нових знань, закріплення і завдання додому. Наприкінці 50-х і поч. 60-х серед учителів широко поуляризувався т. званий «липецький досвід», що проголошував вільну структуру уроку. Спочатку на уроці проводилась актуалізація опорних знань, на грунті яких давалась нова інформація, пояснення нового навчального матеріалу і опитування не відокремлювалися як два самост-ні етапи, сам. робота, повторення і закріплення матеріалу, виставлення оцінок за роботу в класі і вдома. Урок проводився у швидкому темпі, але і така структура мала недоліки. Ми вчимо учнів вдумуватися в образи твору, а це вимагає часу і не дозволяє планувати урок на 5-10-ти хв. періоди. Більше видів робіт пропонується на уроці вивчення невеликого твору. Розпочинається традиційний урок із організаційного моменту, далі може проводитись опитування, яке іноді зливається із засвоєнням нових знань у єдиний процес. Урок може включати багато елементів, але у загальній системі уроків найбільше місце відводиться засвоєнню учнями нової інформації, формуванню необхідних умінь і навичок, вихованню моральних норм. Усі елементи традиційного уроку необхідні в навчал-му процесі, але не можна закріплювати за ними якогось постійного місця на уроці. Усе залежить від характеру матеріалу, заг-ї побудови уроку, його мети і багатьох інших факторів. Повноцінний урок з літ. завжди відзначається лог-ю завершеністю, що передбачає: підведення підсумків уроку, коментування оцінок, своєчасне оголошення домаш. завдання та проведення інструктажу щодо його виконання. Структура сучасного уроку повинна мати динамічний характер. З метою удосконалення навчального процесу у школі вчителі вдаються до нових організацій форм уроків: уроки-конкурси, уроки-семінари, уроки-диспути, урок—екскурсія на природі зметою осмислення поетичних образів, літературно-музична композиція, уроки з використанням концертної програми, уроки-зустрічі з письменниками, літературознавцями, акторами. Н-д, у 5 класі під час вивчення казок можна провести урок , що включає такі структурні компоненти: 1. Вступне слово вчителя. 2. Конкурс на кращого оповідача казки. 3. Інсценізація уривка з казки.4. Ігри (вгадування казок на основі ілюстрацій, кадрів діафільмів). 5. Самостійне складання казок на запропоновану тему. 6. Ознайомлення з дитячими малюнками на казкові сюжети. В останні десятиліття все більшого поширення у школі набувають інтегровані уроки( поєднуються блоки знань з різних предметів, що дає можливість висвітлити тему ґрунтовно, всебічно). Отже, урок є творчість, що не терпить шаблонності, вона передбачає новизну, оригінальність, відхід від традиції. Але всяка творчість, включаючи і побудову уроку, повинна бути підпорядкована певним науковим закономірностям. Сам по собі урок не зможе досягти мети, якщо він є непотрібною ланкою в загальній системі уроків. І саме з позицій системності й наступності повинна будуватися його організація. Плануючи урок, необхідно врахувати, яка інформація на ньому буде засвоєна і в якому обсязі, які нові навички набудуть учні і яким чином, які теоретико-літературні поняття будуть формуватися чи збагачуватися. Вибір структурних елементів залежить від багатьох факторів: віку дитини, мети уроку, змісту науково-художньої інформації, логіки навчального процесу. Необхідно уявляти окремий урок у структурі теми, розділу навчальної програми, врахувати кількість часу, що відводиться на опрацювання інформації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]