Вступні заняття до твору можуть проводитися у формі:

вступного слова вчителя;

бесіди з учнями;

огляду картин та ілюстрацій відомих художників;

прослуховування музичних творів;

самостійного читання учнями окремих розділів підручника;

перегляду фрагментів кінофільмів, діафільмів;

аналізу творчих робіт учнів, малюнків на певну тему;

екскурсії в музей, на природу, до пам’ятних місць, відображених у художній літературі.

У п’ятих - восьмих класах вивчаються лише окремі зразки фольклору і художніх творів нової та новітньої літератури. Основне завдання вступних занять – підготувати дітей до сприймання цих творів, включити нові явища, факти в систему вже засвоєного. У старших класах художні твори письменників розглядаються в контексті їхньої творчості, літературного процесу. А це накладає свій відбиток на характер вступних занять, які відзначаються більшою складністю і широтою наукових узагальнень. Тут глибше і повніше розкривається соціальна зумовленість появи твору,даються до нього глибші історичні та соціально-побутові коментарі. Під час проведення вступних занять у будь-якому класі доцільно використовувати міжпредметні зв'язки.

Позакласна робота з літератури.

Виховання учнів засобами художньої літератури здійснюється не тільки на уроках, ай у процесі найрізноманітніших позакласних заходів. Мета цих заходів – удосконалювати розумові сили учнів, сприяти розвитку здібностей, задовольняти духовні потреби, раціонально використовувати їх дозвілля. Позакласна робота може здійснюватися у різноманітних організаційних формах через індивідуальні доручення, які виконують учні, заняття гуртка та масові заходи. Кожна з цих форм має своє призначення. Без індивідуальних доручень неможлива ні гурткова, ні масова форма роботи. На заняттях гуртка може практикуватися багато видів робіт: знайомство дітей з новинками художньої літератури, зі спогадами про письменників, прослуховування доповідей і рефератів учнів про взаємозв’язки митців з рідним краєм, цікавих повідомлень з літературних газет, журналів, обговорення творчих здібностей дітей, ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру мовлення, складання заміток до газет, підготовка літературної сторінки для районної преси, перегляд фільмів-екранізацій та ін. Залежно від характеру поставлених завдань розрізняють літературнотворчі, драматичні, фольклорні, літературно краєзнавчі гуртки, гуртки художнього слова. В окремих школах створені літературні товариства, клуби, студії. Що стосується масових форм позакласної роботи, то в школах практикується проведення тижнів літератури. На кожен день планується захід, підказаний певною темою, скажімо, понеділок: зустрічі з молодими поетами; вівторок: відкриття виставки малюнків, вишивок, письмових творів на літературну тему; середа: читацька конференція; четвер: конкурс на краще читання поезії; п’ятниця: екскурсії до літературних музеїв. Позакласна робота може проводитися також у формі:

• літературних вечорів-найчастіше вони присвячуються ювілейним датам. Широко практикуються вечори казки,байки, гумору, ліричної поезії. Великою популярністю користуються серед учнів -літературно-музичні вечори.

• читацьких конференцій, диспутів-під час яких проводиться обговорення в позаурочний час художніх творів, коли виносяться питання, що викликають різні думки, виникає диспут.

• літературної творчості учнів-важливу роль у цьому процесі відіграють шкільні літературні збірники, альманахи.

• збирання фольклору-учні збирають матеріали з різних населених пунктів, а потім порівнюють їх.

• літературної картографії-учні виготовляють карти, на яких позначено які місця рідного краю з якими літературними діячами пов’язані.

• шкільного літературного музею-учнівський колектив виготовляє макети, ліпить скульптурні зображення з пластиліну, креслить літературні карти, малює картини на сюжети літературних творів, готує вишивки, збирає марки, листівки, присвячені тому чи іншому письменнику, статті про нього у місцевій пресі, а також різноманітні фото, копії експонатів державних і народних музеїв.

• літературних екскурсій і походів-вони збагачують дітей яскравими життєвими враженнями. На базі екскурсій і походів організовуються вечори, шкільні радіопередачі, випускаються спеціальні номери газет, виготовляються нові експонати для шкільного музею.