
- •Вивчення елементів теорії літератури
- •Види письмових робіт в процесі вивчення літератури
- •Джерела вивчення біографії письменника
- •Естетичний розвиток учнів засобами літератури.
- •Зміст і структура шкільного курсу літератури. Критерії добору творів.
- •Композиційний шлях аналізу художнього твору.
- •Література як навчальний предмет у сприйнятті учнів ( Педагогічна і соціальна проблема).
- •Літературний твір як вид мистецтва
- •Літературно-критичні статті у шкільній програмі з літератури, методика їх вивчення
- •Мета і завдання вивчення літератури в школі.
- •Методи навчання (класифікація на основі характеру і рівнів пізнавальної діяльності школярів)
- •Методи навчання(класифікація на основі джерела знань).
- •Наочні методи - ілюстрація, демонстрація
- •Методика вивчення біографії письменника
- •Методика викладання літератури у зв’язках з іншими науками.
- •Методика як наука, її джерела. Методика як вузівський предмет.
- •Наочність і тзн на уроках літератури.
- •Нетрадиційні, інтегровані уроки
- •Нові підходи до системи викладання літератури в школі.
- •Особливості вивчення епічних творів
- •Особливості вивчення жанрів унт на уроках літератури.
- •Особливості вивчення ліричних творів.
- •Особливості оглядового вивчення художніх творів. Прийоми аналізу.
- •Особливості роботи над образною структурою художнього твору. Аналіз образа-персонажа.
- •Особливості уроків позакласного читання.
- •Особливості сприймання учнями художньої літератури
- •Період ранньої юності (9-11кл.) як особливий етап у формуванні читацьких інтересів школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку. Вимоги до план - конспекта
- •Підготовка учнів до сприймання твору. Значення вступних занять.
- •Вступні заняття до твору можуть проводитися у формі:
- •Позакласна робота з літератури.
- •Прийоми аналізу художнього твору в процесі текстуального вивчення.
- •Принципи аналізу художнього твору.
- •Про специфіку вивчення драматичних творів
- •Проблема типології уроків літератури.
- •Проблемність на уроках літератури. Шляхи обговорення проблемної ситуації.
- •Професійні вимоги до вчителя літератури
- •Робота над виявленням творчого стилю письменника.
- •Розвиток методичної думки в умовах царської росії. Доробок Куліша, Шевченка, Алчевської.
- •Роль і.Франка у розвитку методики української літератури
- •Специфіка підсумкових занять до вивчення окремого твору чи творчості письменника. Форми проведення.
- •Специфіка проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору.
- •Спілкування на уроках літератури як особливий вид духовного контакту учнів і вчителя. Авторитарний демократичний та гнучкий стилі спілкування.
- •Становлення методики в умовах Центральної Ради та 20 – 30х р.Р.
- •Становлення методики у 30-70 рр. (Бугайко ф. , Бугайко т. , Волинський п. , Мазуркевич о. ). Здобутки і прорахунки
- •Структурні одиниці уроку літератури.
- •Типи навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові). Проблема диференціації завдань.
- •Урок літератури. Основні вимоги.
- •Характеристика вступних уроків до вивчення курсу літератури і окремих розділів
- •Характеристика молодшого підлітка як читача (5-6 кл.). Проблема подолання "наївного реалізму" у школярів.
- •Читання твору. Види читання, їх характеристика.
- •Школяр-читач старшого підліткового віку (7-8кл.) Зростання інтересу до творів психологічного плану.
Підготовка вчителя до уроку. Вимоги до план - конспекта
До кожного уроку вчитель повинен підготувати план. План уроку обов'язково повинен включати такі компоненти:
а) формулювання його теми відповідно до шкільної програми;
б) чітке визначення його мети;
в) перелік його структурних елементів (навчальних ситуацій);
г) опис ходу уроку.
Його не можна використовувати без змін із року в рік, бо різні можливості в учнів, щораз виходить нова л – ра. А тому зручніше готувати конспекти уроків на так званих комплексних картках. До кожної навчальної ситуації на окремих картках розробляється система дидактичних завдань для учнів, вказується послідовність виконання певних видів роботи, а також визначаються форми, методи і прийоми їх реалізації. Тут же можуть виписуватися цитати, окремі цифрові дані, плани розповіді вчителя та ін. Комплексні картки зберігаються в окремому конверті, що відводиться на кожен урок за своїм порядковим номером. Така форма підготовки поурочних планів дає можливість учителю систематично нагромаджувати досвід роботи з учнями, вільно компонувати потрібні для уроку дидактичні матеріали, постійно оновлювати їх, створювати в разі потреби варіанти уроків для паралельних класів.
Наприклад, готуючись до проведення уроку в шостому класі за темою "Байка Л.Глібова "Лисиця-жалібниця", учитель запланує ряд навчальних ситуацій, зокрема бесіду про характер твору, розгляд ілюстрацій до нього. До першої з названих ситуацій на окремій картці пишеться така, наприклад, система завдань і запитань:
Прочитайте у байці опис гаю. Чому Л.Глібов називає гай тихим? Чи справді він був таким для всіх? Доведіть це на основі тексту.і т.п. До другої навчальної ситуації учитель запрограмує таку бесіду з учнями:
Розгляньте у підручнику малюнок до твору. Як характеризує він Лисицю? Що змальовано на передньому плані? Яка поза у Лисиці й що цим хотів сказати художник? Прочитайте останні рядки, в яких висловлюються погляди автора на життя. Яких людей він називає лукавими? Розгляньте морфологічну будову слова лукавий. Основа слова лук. А якої форми буває лук і як змінюється він у дії? Який же зміст ви вкладаєте у поняття пряма людина! Знайдіть народні прислів'я, які використовує в байці письменник.
Конспект уроку — не підзвітний документ, а насамперед засіб успішної підготовки до проведення занять. Основне, щоб він був зручний для успішної роботи вчителя. Звичайно, не можна все спланувати завчасно. Уроки вимагають імпровізації.
Підготовка учнів до сприймання твору. Значення вступних занять.
Художній твір має об'єктивний зміст, але сприймання його - завжди об’єктивно - суб'єктивний процес. У кожної людини він виражається індивідуально. Усвідомлення учнями художніх творів вимагає добре розвинутої уяви, асоціативного мислення. Велике значення в успішному освоєнні тієї чи іншої теми з літератури має рівень інтересу до неї учнів. Сила І глибина проникнення в світ художнього твору залежить від характеру актуальної установки. Художня установка означає таку психологічну настроєність школяра,за умови якої знайомство з художнім твором стає необхідною потребою,тобто вже на першому етапі вивчення його в учнів виникає бажання поспілкуватися з письменником. Твір стає особисто значимим. Від першої зустрічі з твором письменника не лише глибина поетичного сприймання його, а й подальша робота над ним, інтерес до нього. Сприймання залежить також від певного настрою людини у цей момент, від її соціального досвіду.
Таким чином , перед безпосереднім читанням твору часто потрібна певна підготовка, щоб повернути твір лицем до учнів, спрямувати їхні думки і почуття, життєві враження,активізувати творчу уяву , викликати такі асоціації, які допоможуть усвідомити образи письменника як щось близьке, а також дати учням необхідну для розуміння твору суму знань. Ця підготовча робота здійснюється на вступних заняттях до вивчення твору, групи творів чи творчості письменника. Завдання вчителя-словесника – зробити вступні заняття вагомими і цікавими для учнів. Без вступних занять, коментарів до твору багато чого в ньому залишиться або незрозумілим для учня, або викривленим для сприйняття. Кількість часу, відведеного на вступні заняття, регламентується у кожному конкретному випадку самим вчителем. Характер вступних занять визначається рівнем літературного розвитку дітей, своєрідністю ідейно-художнього змісту твору, його художньою специфікою, дидактичними завданнями уроку, місцевими можливостями тощо.