
- •Вивчення елементів теорії літератури
- •Види письмових робіт в процесі вивчення літератури
- •Джерела вивчення біографії письменника
- •Естетичний розвиток учнів засобами літератури.
- •Зміст і структура шкільного курсу літератури. Критерії добору творів.
- •Композиційний шлях аналізу художнього твору.
- •Література як навчальний предмет у сприйнятті учнів ( Педагогічна і соціальна проблема).
- •Літературний твір як вид мистецтва
- •Літературно-критичні статті у шкільній програмі з літератури, методика їх вивчення
- •Мета і завдання вивчення літератури в школі.
- •Методи навчання (класифікація на основі характеру і рівнів пізнавальної діяльності школярів)
- •Методи навчання(класифікація на основі джерела знань).
- •Наочні методи - ілюстрація, демонстрація
- •Методика вивчення біографії письменника
- •Методика викладання літератури у зв’язках з іншими науками.
- •Методика як наука, її джерела. Методика як вузівський предмет.
- •Наочність і тзн на уроках літератури.
- •Нетрадиційні, інтегровані уроки
- •Нові підходи до системи викладання літератури в школі.
- •Особливості вивчення епічних творів
- •Особливості вивчення жанрів унт на уроках літератури.
- •Особливості вивчення ліричних творів.
- •Особливості оглядового вивчення художніх творів. Прийоми аналізу.
- •Особливості роботи над образною структурою художнього твору. Аналіз образа-персонажа.
- •Особливості уроків позакласного читання.
- •Особливості сприймання учнями художньої літератури
- •Період ранньої юності (9-11кл.) як особливий етап у формуванні читацьких інтересів школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку. Вимоги до план - конспекта
- •Підготовка учнів до сприймання твору. Значення вступних занять.
- •Вступні заняття до твору можуть проводитися у формі:
- •Позакласна робота з літератури.
- •Прийоми аналізу художнього твору в процесі текстуального вивчення.
- •Принципи аналізу художнього твору.
- •Про специфіку вивчення драматичних творів
- •Проблема типології уроків літератури.
- •Проблемність на уроках літератури. Шляхи обговорення проблемної ситуації.
- •Професійні вимоги до вчителя літератури
- •Робота над виявленням творчого стилю письменника.
- •Розвиток методичної думки в умовах царської росії. Доробок Куліша, Шевченка, Алчевської.
- •Роль і.Франка у розвитку методики української літератури
- •Специфіка підсумкових занять до вивчення окремого твору чи творчості письменника. Форми проведення.
- •Специфіка проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору.
- •Спілкування на уроках літератури як особливий вид духовного контакту учнів і вчителя. Авторитарний демократичний та гнучкий стилі спілкування.
- •Становлення методики в умовах Центральної Ради та 20 – 30х р.Р.
- •Становлення методики у 30-70 рр. (Бугайко ф. , Бугайко т. , Волинський п. , Мазуркевич о. ). Здобутки і прорахунки
- •Структурні одиниці уроку літератури.
- •Типи навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові). Проблема диференціації завдань.
- •Урок літератури. Основні вимоги.
- •Характеристика вступних уроків до вивчення курсу літератури і окремих розділів
- •Характеристика молодшого підлітка як читача (5-6 кл.). Проблема подолання "наївного реалізму" у школярів.
- •Читання твору. Види читання, їх характеристика.
- •Школяр-читач старшого підліткового віку (7-8кл.) Зростання інтересу до творів психологічного плану.
Нетрадиційні, інтегровані уроки
Одноманітність методів навчання, типів уроків, форм роботи породжує таке прогнозування учнів, що не викликає в них позитивних емоцій. Тому проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти. За всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання, як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.
У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди тощо.
Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.
У середніх та старших класах найбільшого поширення набули нетрадиційні уроки з такими формами:
урок-вистава; урок-змагання; урок-естафета; урок взаємного навчання; урок із груповою формою роботи; урок, який проводять самі учнів (9-11 кл.), урок – “наукове дослідження” (9-11 кл.), урок творчості (9-11 кл.), урок конкурсів; урок-вікторина; урок фантазії; урок-семінар (9-11 кл.), урок-рольова гра; урок-“гонка-марафон”, урок-гра, що є імпровізацією популярних телепередач.
Усе це стимулює творчу активність учнів, адже під час гри вони розкривають свій характер, розуміння явищ і змісту фізичних законів.
Залучення учнів до активної пошуково-творчої діяльності – головне завдання дидактичних ігор. Уроки-ігри сприяють розвиток в учнів навичок роботи з додатковою літературою, виховують допитливість, уміння працювати в колективі, вчить самостійно мислити, виробляють уміння виступати перед аудиторією, виховують почуття відповідальності, розвивають творчі здібності. Крім того, вони дають змогу опрацьовувати значний за обсягом матеріал.
Кожен учитель знає, що нетрадиційні уроки краще запам’ятовуються учнями, викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. Дитину втомлює пасивність, а праця, яка пов’язана із позитивними емоціями, сприяє гарному засвоєнню та закріпленню знань.
В останні десятиліття все більшого поширення набувають інтегровані уроки («інтегрований» означає повний, цільний) . Це такі уроки, на яких поєднуються блоки знань з різних предметів, що дає можливість висвітлити тему ґрунтовно, всебічно. Одна і та ж дидактична мета реалізується спільними зусиллями двох чи більше учителів різних предметів.