
- •Вивчення елементів теорії літератури
- •Види письмових робіт в процесі вивчення літератури
- •Джерела вивчення біографії письменника
- •Естетичний розвиток учнів засобами літератури.
- •Зміст і структура шкільного курсу літератури. Критерії добору творів.
- •Композиційний шлях аналізу художнього твору.
- •Література як навчальний предмет у сприйнятті учнів ( Педагогічна і соціальна проблема).
- •Літературний твір як вид мистецтва
- •Літературно-критичні статті у шкільній програмі з літератури, методика їх вивчення
- •Мета і завдання вивчення літератури в школі.
- •Методи навчання (класифікація на основі характеру і рівнів пізнавальної діяльності школярів)
- •Методи навчання(класифікація на основі джерела знань).
- •Наочні методи - ілюстрація, демонстрація
- •Методика вивчення біографії письменника
- •Методика викладання літератури у зв’язках з іншими науками.
- •Методика як наука, її джерела. Методика як вузівський предмет.
- •Наочність і тзн на уроках літератури.
- •Нетрадиційні, інтегровані уроки
- •Нові підходи до системи викладання літератури в школі.
- •Особливості вивчення епічних творів
- •Особливості вивчення жанрів унт на уроках літератури.
- •Особливості вивчення ліричних творів.
- •Особливості оглядового вивчення художніх творів. Прийоми аналізу.
- •Особливості роботи над образною структурою художнього твору. Аналіз образа-персонажа.
- •Особливості уроків позакласного читання.
- •Особливості сприймання учнями художньої літератури
- •Період ранньої юності (9-11кл.) як особливий етап у формуванні читацьких інтересів школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку. Вимоги до план - конспекта
- •Підготовка учнів до сприймання твору. Значення вступних занять.
- •Вступні заняття до твору можуть проводитися у формі:
- •Позакласна робота з літератури.
- •Прийоми аналізу художнього твору в процесі текстуального вивчення.
- •Принципи аналізу художнього твору.
- •Про специфіку вивчення драматичних творів
- •Проблема типології уроків літератури.
- •Проблемність на уроках літератури. Шляхи обговорення проблемної ситуації.
- •Професійні вимоги до вчителя літератури
- •Робота над виявленням творчого стилю письменника.
- •Розвиток методичної думки в умовах царської росії. Доробок Куліша, Шевченка, Алчевської.
- •Роль і.Франка у розвитку методики української літератури
- •Специфіка підсумкових занять до вивчення окремого твору чи творчості письменника. Форми проведення.
- •Специфіка проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору.
- •Спілкування на уроках літератури як особливий вид духовного контакту учнів і вчителя. Авторитарний демократичний та гнучкий стилі спілкування.
- •Становлення методики в умовах Центральної Ради та 20 – 30х р.Р.
- •Становлення методики у 30-70 рр. (Бугайко ф. , Бугайко т. , Волинський п. , Мазуркевич о. ). Здобутки і прорахунки
- •Структурні одиниці уроку літератури.
- •Типи навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові). Проблема диференціації завдань.
- •Урок літератури. Основні вимоги.
- •Характеристика вступних уроків до вивчення курсу літератури і окремих розділів
- •Характеристика молодшого підлітка як читача (5-6 кл.). Проблема подолання "наївного реалізму" у школярів.
- •Читання твору. Види читання, їх характеристика.
- •Школяр-читач старшого підліткового віку (7-8кл.) Зростання інтересу до творів психологічного плану.
Вивчення елементів теорії літератури
Щоб глибоко усвідомлювати створені письменником художні образи, тонко відчувати поетичну ідею, необхідно знати мову мистецтва, його специфіку. У школі немає систематичного курсу теорії літератури. Учні знайомляться з окремими теоретичними поняттями принагідно у зв'язку з вивченням художніх творів.
Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури й ін.). Друга група понять стосується переважно структури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція тощо). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі та ін.). Без засвоєння цих понять не можна забезпечити потрібного літературного розвитку школярів.
Формування певного літературознавчого поняття в учнів відбувається поступово, задовго до того, коли вони познайомляться з його теоретичним визначенням. Наприклад, програма передбачає засвоєння поняття композиції твору у сьомому класі. Проте це аж ніяк не означає, що у попередніх класах зовсім не зверталася увага на побудову твору. У п'ятому класі учні за програмою вивчали, що таке портрет і пейзаж, їхню роль у творі, розглядали побудову народних казок; а в наступних класах знайомилися зі способами викладу (розповідь, опис, діалог), прийомами зображення героя в епічному творі (портрет, показ вчинків, авторська характеристика), групуванням персонажів і т.д. Таким чином, процес формування поняття "композиція твору" пов'язувався з великою попередньою роботою. Розгляд композиції твору є необхідним елементом його аналізу у старших класах.
У старших класах учні поглиблюють свої знання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Такий шлях процесу формування теоретико-літературних понять найефективніший.
Процес формування теоретико-літературних понять включає ряд етапів: спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літературних явищ, увага до них під час аналізу інших творів, знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ, теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення.
Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця, наприклад: знайти в оповіданні М.Коцюбинського «Маленький грішник» портрет Дмитрика і пояснити, яка його ідейно-художня функція; дати визначення розповіді й опису, розкриваючи їхню роль, за текстом твору І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обгрунтувань, наприклад: що є спільного і відмінного у комедії, трагедії і драмі?; довести, що твір Т.Шевченка «Катерина» є ліро-епічною поемою;
Отже, виділення особливого, індивідуального у літературних жанрах вимагає від учнів уміння бачити і те спільне, загальне, що об'єднує ці жанри у певний літературний рід.
За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять, для цього повинна бути чітка, добре продумана наукова система роботи вчителя – словесника.