
- •6. Вкажіть види наочності, які можна використати при вивченні життєпису письменника.
- •10.В чому полягають особливості проведення „нестандартного” уроку літератури
- •12.Вкажіть основні етапи роботи над текстом художнього твору в школі.
- •25.В чому полягають особливості проведення уроків позакласного читання в школі.?
- •29.Вкажіть основні види методичної освіти вчителя-словесника.
- •53.Вкажіть послідовність роботи над невеликим епічним твором (оповіданням) в 5-7 кл.
- •87.Вкажіть на місце літератури в системі морального й естетичного виховання
- •28.Дайте характеристику основних методів викладання літератури у школі.
- •32.Доведіть необхідність застосування різних видів письмових робіт на усіх етапах літературного розвитку школярів.
- •3. Зміст методики викладання літератури, за висловом т.Ф.Бугайко, полягає у відповідях на такі питання: Що робити? Як робити? Чому так робити? Обґрунтуйте детальніше це міркування.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •30.Коротко охарактеризуйте основні підручники з методики викладання літератури і розкрийте їхню специфіку.
- •69.Коротко охарактеризуйте шляхи аналізу художніх творів: пообразний,послідовний, проблемно-тематичний, мовно-стильовий.
- •Назвіть фактори, від яких залежить ефективне проведення уроку літератури.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •8. Намітьте методику проведення читацької конференції для учнів 5–8 класів (на матеріалі конкретного твору письменника).
- •9. Намітьте види унаочнення до теми „м.Коцюбинський” (10 клас).
- •20. Намітьте план проведення літературної екскурсії учнів на тему: „Пам’ятні місця на літературній карті Тернопілля”.
- •23.Назвіть провідних українських методистів та їхні наукові роботи.
- •27.Назвіть найбільш поширені методичні прийоми у вивченні літератури в школі.
- •1.Метод творчого читання найбільш специфічний для нашого предмета.
- •2.Евристичний метод.
- •31.Назвіть методи навчання на уроках літератури.
- •33.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в старших класах.
- •35.Наведіть зв’язки методики літератури як науки з іншими науковими дисциплінами.
- •41.Назвіть основні етапи вивчення художнього твору чи творчості письменника.
- •47. Назвіть шляхи вивчення художніх творів у школі.
- •49.Назвіть основні типи уроків за класифікацією і.Соболєва.
- •61.Назвіть види письмових робіт, що використовуються на уроках літератури.
- •63. Назвіть основні типи уроків за класифікацією є.Пасічника
- •67.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в середніх класах.
- •74. Назвіть критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •79.Намітьте сценарій випуску шкільної літературної газети.
- •Обґрунтуйте, чому ви обрали професію вчителя-словесника.
- •36.Обґрунтуйте важливість виховного потенціалу уроків української літератури.
- •39.Опишіть структурні одиниці уроку літератури у їх логічній послідовності.
- •52.Опишіть систему роботи над жанрами драми.
- •68.Опишіть процес перевірки знань з літератури.
- •83.Охарактеризуйте основні етапи роботи учнів над художнім твором.
- •34.Поясність, у чому виявляється специфіка аналізу епічного і ліричного творів.Особливості вивчення ліричних творів.
- •38.Поясніть, у чому спільне і відмінне при аналізі драматичного і епічного творів.
- •40.Поясніть суть вивчення літературно-критичних статей.
- •42.Поясніть роль і місце, специфіку використання нетрадиційних форм уроків у процесі літератури (урок-екскурсія, урок-семінар, урок-конференція тощо).
- •48.Поясніть специфіку використання різних форм читання в залежності від жанрово-родових особливостей виучуваних творів.
- •50.Поясніть суть вивчення життєвого і творчого шляху письменника на уроках літератури.
- •51.Подайте основні форми уроків літератури, які застосовуються на завершальному етапі вивчення монографічних тем в старших класах.
- •55.Подайте хід аналізу поезії на уроках літератури.
- •57.Покажіть хід роботи над драматичним твором.
- •58.Поясніть роль психолого-вікових особливостей у сприйманні школярами художнього твору.
- •59.Поясніть суть роботи над питанням теорії літератури.
- •64.Поясніть специфіку добору різних шляхів аналізу художніх творів.
- •65. Поясніть необхідність введення у шкільну програму з української літератури розділів з унт.
- •5. Розкрийте відмінність у викладанні літератури в середній (5–9 кл.) і старшій
- •14. Розкрийте поняття „інтригуючого фактора” у проведенні занять з літератури.
- •16.Розкрийте поняття „творче викладання літератури”.
- •46.Розкрийте суть змісту, структури і завдань шкільного вивчення літератури.
- •54.Розгорніть питання про специфіку використання різних методів навчання в залежності від вікових особливостей, рівнів пізнавальної діяльності школярів, характеру виучуваних творів.
- •66.Розгорніть питання про специфіку використання різних типів навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові) та диференціації завдань.
- •70. Розкрийте специфічні, визначальні прийоми роботи під час застосуванняпроблемно-тематичного аналізу художнього твору.
- •72.Розкрийте питання про міжпредменті зв’язки у процесі вивчення української літератури у школі.
- •75.Розгорніть питання про вивчення читацьких інтересів учнів.
- •76.Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення.
- •77.Розкажіть про громадсько-просвітницьку діяльність вчителя-словесника, його місце і роль в житті суспільства.
- •81.Розкажіть про структуру позакласного читання як процесу, яким керує школа.
- •85.Розкрийте питання про роль Біблії у моральному виховання учнів.
- •86.Розкрийте специфіку вивчення оглядових тем у старших класах.
- •88.Розкрийте проблеми освіти й виховання у творах одного з названих письменників: о.Кобилянської, і.Франка, і.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, б.Грінченка, т.Шевченка, в.Симоненка, а.Свидницького.
- •Сформулюйте можливі теми письмових творів учнів до теми „Творчість Лесі Українки” в 10 класі.
- •17.Складіть план семінарського заняття в 10 класі до теми „Творчість і.Франка”.
- •22.Сплануйте систему уроків на вивчення творчості і.Я.Франка в 10 класі.
- •37.Сформулюйте основні вимоги до професійних якостей вчителя літератури.
- •45.Схарактеризуйте джерела вивчення біографії письменника на уроках літератури.
- •60.Складіть орієнтовний план проведення уроку з вивчення усної народної творчості в 6 кл.
- •62. Складіть орієнтовний план підсумкового уроку до теми з використанням наочності і тзн
- •44. Укажіть, які можливості у шкільному курсі української літератури для роботи над питанням теорії.
- •56.Укажіть, які є у шкільному курсі літератури можливості для роботи над формуванням культури усної і писемної мови.
- •73. У чому полягають особливості вивчення біографії письменника у старших
- •78. У чому полягають особливості позакласної роботи з літератури. Позакласна робота з літератури.
- •80. У чому полягає специфіка факультативних занять з літератури?
- •82. У чому полягає доцільність проведення літературних ігор та вікторин на уроках літератури.
- •Урок-гра
- •11.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
- •13.Які фактори сприяють повноцінному проведенню уроку літератури?
- •15. Якими критеріями потрібно керуватись при оцінці усних відповідей учнів з літератури.
- •18.Які заходи можна намітити до святкування ювілею письменника у школі.
- •19.Як би ви пояснили учням визначення „індивідуальний стиль письменника?”.
- •21. Який інтригуючий вступ до теми „Творчість Ліни Костенко” (11 клас) ви зробили б?
- •24. Які види характеристик літературних героїв використовує учитель-словесник при аналізі художнього твору?
- •26. Які фактори сприяють розвитку літературно-творчих здібностей учнів на уроках і в позакласній роботі з літератури?
- •71. Які прийоми характерні для пообразного аналізу художнього твору?
- •84.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
80. У чому полягає специфіка факультативних занять з літератури?
Факультативне вивчення літератури починається в 9 класі, коли інтереси школярів вже визначилися, а їх здатність до самостійної інтелектуальної діяльності стрімко зростає. Факультативні заняття ведуться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і служать доповненням до основного курсу літератури; вони потрібні для поглиблення знань учнів, розвитку їх інтересів та здібностей; вони сприяють професійної орієнтації майбутніх працівників літератури, вчителів-словесників, бібліотекарів, літературознавців, журналістів. Випускники школи, приймали участь у факулітатівном вивченні літератури, в якій би сфері не працювали, зазвичай зберігають високу читацьку активність і культуру.
Участь школярів у факультативах - справа добровільна як і в позакласній работе.Перед кожним старшокласником відкривається можливість поглиблено займатися тим, що його тягне. У школах є факультативи з різних предметів, той чи інший вибирається на початку навчального року. Але вибір має бути продуманим: факультативна група (від 15 до 25 осіб) зберігається протягом всього навчального року. Заняття йдуть за розкладом, як і уроки (35 годин на рік, одне заняття на тиждень), ведеться журнал занять.
Працюючи з відносно невеликим числом зацікавлених учнів, вчитель у більшій мірі, ніж на уроці, може здійснювати диференційований підхід, підбирати завдання в залежності від схильностей та особливостей учнів.
Факультативні заняття мають на меті високий рівень творчої самостійності школярів. Тут ширше, ніж на уроках, може бути застосований дослідницький метод, який сучасна дидактика розглядає як виховний в системі методів. Дослідницький характер роботи залежить не тільки від формулювання завдання, скільки від підходу учня до роботи: він спирається на відомості, здобуті наукою, користується деякими прийомами наукового аналізу, щоб вирішувати нові для нього і його товаришів завдання. У цій роботі можливі свіжі спостереження, що мають інтерес для науки: "художній твір невичерпний, воно живе і змінюється у свідомості нових читацьких поколінь і ніколи не може бути пояснено до кінця. Але в умовах школи найбільш реально і суспільно значуще те нове, що народжується в самому процесі захопленого вивчення літератури: творча спрямованість, читацька активність, наукова допитливість школярів ".
Робота учасників факультативних занять оцінюється дещо по-іншому, ніж на уроках: п'ятибальна система зазвичай не застосовується, але визнання підготовленого доповіді або повідомлення гідними того, щоб повторити їх у більш широкої аудиторії - на уроці, на вечорі, схвалення і подяку вчителя і товаришів, задоволення самого учня, радість самостійного, нехай скромного відкриття - усе це спонукає думати, шукати, виконувати відносно складні завдання.
Як і на уроках, на факультативних заняттях основна увага приділяється художньому твору. Аналіз тексту, зіставлення його редакцій, вивчення творчої історії твори, його життя на сцені і на екрані, інтерпретації літературних образів у книжковій графіці, живопису, скульптурі, музиці, в мистецтві режисера і актора - такого роду робота широко застосовується на факультативних заняттях.
Факультативи створюють сприятливі умови для того, щоб школярі відчули суспільну цінність навчальної праці:
учасники їх, як правило, "Стають творчим активом класу на уроках за основним курсом, ініціативні і діяльні в позакласній роботі, є найближчими помічниками вчителя і бібліотекаря у пропаганді книги."
У результаті проведення факультативу в учнів формуються якості, що допомагають вивчення літератури на уроках і сприяють спілкуванню з мистецтвом поза рамками школи.
Уміння вловити основну емоційну тональність художнього тексту і динаміку авторських почуттів. Уміння виправдати змістом літературного твору зміну емоційних мотивів у читанні. Уміння бачити читається в уяві, уявляти собі образи тексту. Уміння з'єднувати образи, думки, почуття, що наповнюють текст, з власним особистим досвідом, з пережитим у реальності. Уміння правильно читати художній текст. Уміння співвіднести характер читання зі стилем письменника. Уміння виявити інтерпретацію художнього тексту, за інтонаціями почути і зрозуміти концепцію прочитаного. Уміння почути і передати своєрідність мови персонажа і авторської мови, і т.д. На першому вступному занятті вчитель, знайомлячи школярів із програмою факультативу, говорить про організацію їх роботи.
Далі, приступаючи до чергової темі, вчитель на вступному занятті розглядає разом з учнями, враховуючи їх пропозиції, план занять, розподіляє і пояснює завдання.
Завдання вишиковуються як би по спіралі: основні види роботи повторюються, але складність їх зростає.