45.Схарактеризуйте джерела вивчення біографії письменника на уроках літератури.

Джерела вивчення біографії письменника

У 5-6 х класах не вимагається спеціального вивчення біографії письменника, але вчитель не може обійтись без розповіді хоча б одного епізоду з життя.

У середніх класах основне завдання – зацікавити учнів особою письменника, підготувати їх до сприймання твору,формувати високі моральні якості.

У старших класах біографія письменника подається окремим розділом, а також розглядається на фоні літературного процесу. Адже суспільні події формують світогляд письменника. У письменників одного періоду багато спільного , але не треба забувати,що кожна людина – індивідуальність.

У вивченні біографії письменника потрібно поєднувати процеси навчання і виховання. Особливий інтерес учнів до фактів із особистого життя письменника, чим і потрібно виховувати учнів.

Кожний письменник – це не лише митець слова,а і філософ,драматург,перекладач,громадський діяч.

Наприклад, Леся Українка мала здібності до музики і могла стати хорошою піаністкою.

60.Складіть орієнтовний план проведення уроку з вивчення усної народної творчості в 6 кл.

Тема: Народні колискові пісні. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать». Провідні мотиви, лексичні особливості.

Мета: ознайомити учнів з колисковими народними піснями, особливостями цього жанру, охарактеризувати ці пісні; вміти коментувати їхній зміст; пояснювати лексичні особливос­ті; розвивати навички виразного читання, культуру зв’яз­ного мовлення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати поваж­не ставлення до батьків, народної творчості.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

• Чи пам’ятаєте ви, про що ми говорили на попередньому уроці? (календарно-обрядові пісні весняного циклу).

• Які ви знаєте календарно-обрядові пісні весняного циклу.(маївки, гаївки, веснянки)

• Про що співалося в веснянках? (про прихід весни, вшановувалося воскресну природу, висловлювали сподівання на добрий врожай)

• Які пісні називаються народними? (ті які склав народ, які не мають одного визначеного автора і мають різні варіанти)

• Чому народні пісні пов’язані зі звичаями, обрядами, святами лю­дей?

• Хто може заспівати веснянку?

III. Перевірка домашнього завдання

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Бесіда

V. Основний зміст уроку

1. Теорія літератури

Колискова пісня — ліричний пісенний твір, який виконується ма­тір’ю (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

2. Провідні мотиви колискових пісень.

Колискові пісні — один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає коріннями міфологічного періоду творчості. В минулому подіб-ні пісні виконувались, не тільки, щоб приспати дитину, а як і замовлян­ня, з метою привернути до неї або відвернути від неї певні духовні сили, оберегти від зла, сприяти її здоров’ю і швидкому зросту.

2.1. Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості.

Колискові пісні — жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначен­ням і пов’язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то в колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, в них немає складних поетичних прийомів і тропів. З художньо-поетичних засобів зустрічаються епітети («золотенькі бильця», «шов­кові вервечки», «пухові подушечки», «хата тепленька»). Це чи не єди­ний троп, що широко використовується в колискових для увиразнення їх змісту. Рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея»; «очка, як тернина»). Всі інші засоби спрямовані на створення специфічної звуко-ритмічної оболонки твору, яка навіває дитині сон. Основним її виразником є мелодія, яка відрізняється від інших ліричних пісень од­номанітністю і монотонністю, оскільки має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати.У багатьох колисанках мотив присипання пов’язаний з ще однією напівміфічною істотою — котом. Кіт у слов’янських культах займає ва­гоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевид­но, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину. .

3. Аналіз програмових колискових пісень

3.1. «Ой ти, коте, коточок».

3.1.1. Виразне читання твору.

3.1.2. Особливість спрямованості колисанки.

Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато, у ба­гатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.

3.1.3. Тема: оспівування колискової малечі зі всілякими побажаннями: бути розумним, міцним здоров’ям, щасливим.

3.1.4. Ідея: віра матері у щасливе майбутнє своєї дитини.

3.1.5. Основна думка: для матері її дитина — найцінніше в житті, їй вона бажає всіляких благ.

3.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Що являє собою кіт як свійська тварина?

• З яких квітів дівчата будуть плести вінок? (Рута, м’ята, хрещатий бар­вінок, запашний васильок)

• Яке значення має сон у житті людини, зокрема для малят?

• Що означають три квіточки, які мати принесе дитині? (Зріст, сон, здоров’я)

• Чому мати турбується, щоб у її дитини було здорове серце?

• Як цей твір пов’язаний з усною народною творчістю?

• А чи співала вам мати колискову? Про що саме?

3.1.7. Художні особливості твору.

• Звертання: «Ой ти, коте, коточок!», «Ой, спи, дитя, до обіда»

• Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібні­ло-пестливих форм; «віночок», «м’ятоньки», «барвіночку», «Васи­лечку», «квіточки», «колисоньку», «головоньку», «кісточки», «сер­дечко», «говорушки», «ходусеньки», «ладусеньки».

• Повтори: «ой щоб...»

• Епітети: «запашний василечок», «добрий розум».

VII. Підсумок уроку

Чуттєвий зв’язок, що від дня народження існує між матір’ю та ди­тиною, дістає правильне відображення у зворушливо щирих і безпо­середніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі, лагідні слова мають заспо­коїти, приспати дитину, тому м’якесенькими лапками підступає до ма­льовничої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластівоч­ки, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють, як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню; ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дити­ну з побутовими речами і з моральними цінностями, заохочуючи до пра­целюбності, порядку, доброти і справедливості.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

На наступному уроці ми познайомимося з видатним письменником нашого краю Петром Сорокою, який багато своїх творів присвятив дітям.