- •6. Вкажіть види наочності, які можна використати при вивченні життєпису письменника.
- •10.В чому полягають особливості проведення „нестандартного” уроку літератури
- •12.Вкажіть основні етапи роботи над текстом художнього твору в школі.
- •25.В чому полягають особливості проведення уроків позакласного читання в школі.?
- •29.Вкажіть основні види методичної освіти вчителя-словесника.
- •53.Вкажіть послідовність роботи над невеликим епічним твором (оповіданням) в 5-7 кл.
- •87.Вкажіть на місце літератури в системі морального й естетичного виховання
- •28.Дайте характеристику основних методів викладання літератури у школі.
- •32.Доведіть необхідність застосування різних видів письмових робіт на усіх етапах літературного розвитку школярів.
- •3. Зміст методики викладання літератури, за висловом т.Ф.Бугайко, полягає у відповідях на такі питання: Що робити? Як робити? Чому так робити? Обґрунтуйте детальніше це міркування.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •30.Коротко охарактеризуйте основні підручники з методики викладання літератури і розкрийте їхню специфіку.
- •69.Коротко охарактеризуйте шляхи аналізу художніх творів: пообразний,послідовний, проблемно-тематичний, мовно-стильовий.
- •Назвіть фактори, від яких залежить ефективне проведення уроку літератури.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •8. Намітьте методику проведення читацької конференції для учнів 5–8 класів (на матеріалі конкретного твору письменника).
- •9. Намітьте види унаочнення до теми „м.Коцюбинський” (10 клас).
- •20. Намітьте план проведення літературної екскурсії учнів на тему: „Пам’ятні місця на літературній карті Тернопілля”.
- •23.Назвіть провідних українських методистів та їхні наукові роботи.
- •27.Назвіть найбільш поширені методичні прийоми у вивченні літератури в школі.
- •1.Метод творчого читання найбільш специфічний для нашого предмета.
- •2.Евристичний метод.
- •31.Назвіть методи навчання на уроках літератури.
- •33.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в старших класах.
- •35.Наведіть зв’язки методики літератури як науки з іншими науковими дисциплінами.
- •41.Назвіть основні етапи вивчення художнього твору чи творчості письменника.
- •47. Назвіть шляхи вивчення художніх творів у школі.
- •49.Назвіть основні типи уроків за класифікацією і.Соболєва.
- •61.Назвіть види письмових робіт, що використовуються на уроках літератури.
- •63. Назвіть основні типи уроків за класифікацією є.Пасічника
- •67.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в середніх класах.
- •74. Назвіть критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •79.Намітьте сценарій випуску шкільної літературної газети.
- •Обґрунтуйте, чому ви обрали професію вчителя-словесника.
- •36.Обґрунтуйте важливість виховного потенціалу уроків української літератури.
- •39.Опишіть структурні одиниці уроку літератури у їх логічній послідовності.
- •52.Опишіть систему роботи над жанрами драми.
- •68.Опишіть процес перевірки знань з літератури.
- •83.Охарактеризуйте основні етапи роботи учнів над художнім твором.
- •34.Поясність, у чому виявляється специфіка аналізу епічного і ліричного творів.Особливості вивчення ліричних творів.
- •38.Поясніть, у чому спільне і відмінне при аналізі драматичного і епічного творів.
- •40.Поясніть суть вивчення літературно-критичних статей.
- •42.Поясніть роль і місце, специфіку використання нетрадиційних форм уроків у процесі літератури (урок-екскурсія, урок-семінар, урок-конференція тощо).
- •48.Поясніть специфіку використання різних форм читання в залежності від жанрово-родових особливостей виучуваних творів.
- •50.Поясніть суть вивчення життєвого і творчого шляху письменника на уроках літератури.
- •51.Подайте основні форми уроків літератури, які застосовуються на завершальному етапі вивчення монографічних тем в старших класах.
- •55.Подайте хід аналізу поезії на уроках літератури.
- •57.Покажіть хід роботи над драматичним твором.
- •58.Поясніть роль психолого-вікових особливостей у сприйманні школярами художнього твору.
- •59.Поясніть суть роботи над питанням теорії літератури.
- •64.Поясніть специфіку добору різних шляхів аналізу художніх творів.
- •65. Поясніть необхідність введення у шкільну програму з української літератури розділів з унт.
- •5. Розкрийте відмінність у викладанні літератури в середній (5–9 кл.) і старшій
- •14. Розкрийте поняття „інтригуючого фактора” у проведенні занять з літератури.
- •16.Розкрийте поняття „творче викладання літератури”.
- •46.Розкрийте суть змісту, структури і завдань шкільного вивчення літератури.
- •54.Розгорніть питання про специфіку використання різних методів навчання в залежності від вікових особливостей, рівнів пізнавальної діяльності школярів, характеру виучуваних творів.
- •66.Розгорніть питання про специфіку використання різних типів навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові) та диференціації завдань.
- •70. Розкрийте специфічні, визначальні прийоми роботи під час застосуванняпроблемно-тематичного аналізу художнього твору.
- •72.Розкрийте питання про міжпредменті зв’язки у процесі вивчення української літератури у школі.
- •75.Розгорніть питання про вивчення читацьких інтересів учнів.
- •76.Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення.
- •77.Розкажіть про громадсько-просвітницьку діяльність вчителя-словесника, його місце і роль в житті суспільства.
- •81.Розкажіть про структуру позакласного читання як процесу, яким керує школа.
- •85.Розкрийте питання про роль Біблії у моральному виховання учнів.
- •86.Розкрийте специфіку вивчення оглядових тем у старших класах.
- •88.Розкрийте проблеми освіти й виховання у творах одного з названих письменників: о.Кобилянської, і.Франка, і.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, б.Грінченка, т.Шевченка, в.Симоненка, а.Свидницького.
- •Сформулюйте можливі теми письмових творів учнів до теми „Творчість Лесі Українки” в 10 класі.
- •17.Складіть план семінарського заняття в 10 класі до теми „Творчість і.Франка”.
- •22.Сплануйте систему уроків на вивчення творчості і.Я.Франка в 10 класі.
- •37.Сформулюйте основні вимоги до професійних якостей вчителя літератури.
- •45.Схарактеризуйте джерела вивчення біографії письменника на уроках літератури.
- •60.Складіть орієнтовний план проведення уроку з вивчення усної народної творчості в 6 кл.
- •62. Складіть орієнтовний план підсумкового уроку до теми з використанням наочності і тзн
- •44. Укажіть, які можливості у шкільному курсі української літератури для роботи над питанням теорії.
- •56.Укажіть, які є у шкільному курсі літератури можливості для роботи над формуванням культури усної і писемної мови.
- •73. У чому полягають особливості вивчення біографії письменника у старших
- •78. У чому полягають особливості позакласної роботи з літератури. Позакласна робота з літератури.
- •80. У чому полягає специфіка факультативних занять з літератури?
- •82. У чому полягає доцільність проведення літературних ігор та вікторин на уроках літератури.
- •Урок-гра
- •11.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
- •13.Які фактори сприяють повноцінному проведенню уроку літератури?
- •15. Якими критеріями потрібно керуватись при оцінці усних відповідей учнів з літератури.
- •18.Які заходи можна намітити до святкування ювілею письменника у школі.
- •19.Як би ви пояснили учням визначення „індивідуальний стиль письменника?”.
- •21. Який інтригуючий вступ до теми „Творчість Ліни Костенко” (11 клас) ви зробили б?
- •24. Які види характеристик літературних героїв використовує учитель-словесник при аналізі художнього твору?
- •26. Які фактори сприяють розвитку літературно-творчих здібностей учнів на уроках і в позакласній роботі з літератури?
- •71. Які прийоми характерні для пообразного аналізу художнього твору?
- •84.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
85.Розкрийте питання про роль Біблії у моральному виховання учнів.
Однією з найбільш характерних ознак становлення незалежної української держави є повернення до християнства. Не стало винятком система народної освіти. При вивченні предметів гуманітарного циклу вчителі все частіше звертаються до біблійних текстів. Незмінним залишається прагнення людей пізнати істину, зрозуміти закони життя. Лише у християнстві ми знаходимо чітко визначену мету і призначення освітніх систем. В усіх офіційних документах знаходимо вказівку: "Виховати всебічно розвинуту особистість". Без сумніву, це прекрасний заклик. Біде лише в тім, що такої особистості, принаймні останнім часом, ніхто не бачив. Серед моральних цінностей християнства відзначимо також ідею оптимістичного, радісного сприйняття світу. У щоденному житті маємо безліч факторів, які несуть із собою жаль і смуток. Без віри подолати всі негаразди надзвичайно важко. Християнство є завершеною цілісною системою поглядів, дотримання яких дозволяє достойно прожити і один день і все життя. У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання в школі - формування жити в гармонії з природою, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших. Знати й виконувати українські народні чесноти й вимоги християнської етики має кожна культурна людина. Метою і завданням навчального предмета з християнської етики, - визначав М.Стельмахович, - є формування особи школяра на засадах християнської моралі, плекання духовності, доброти, людяності, милосердя, чесноті, працьовитості, виховання духовно багато особистості, яка усвідомлювала б свою відповідальність перед Україною і рідним народом". Заняття з християнської етики сприяють розвитку у дітей мислення, зв'язного мовлення, пам'яті, інтересу до знань, естетичних смаків, творчих здібностей, виробленню правильних уявлень про світ, взаємозв'язок у цьому світі, формуванню у дітей високих духовних якостей. Моральне (духовне) виховання - "Сіль" усього виховного процесу. На прикладах загальнолюдських моральних якостей, 10 Божих Заповідей, 7 смертних гріхів і 3-х доброчинств, тільки з вірою в кожного учня буду весь виховний процес. Важливе місце у моральному розвитку особи посідають бесіди на морально-етичні теми, тестування. Психологічні ситуації і, звичайно, приклад поведінки конкретних, відомих дітей біблійних героїв. Майбутнє нашої держави, що має багату тисячолітню християнську культуру, залежить від християнського виховання, від змісту тих цінностей, які закладаються в серця молоді, від усвідомлення ідентичності зі своїм народом, його історією, традиціями, від мудрої книжки, рідного слова. Враховуючи потребу духовного відродження України не кожна покликана забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом, який би допомагав педагогам виховувати душу, чесні і сильні характери, формувати сумління і громадянські чесноти: працьовитість, самопожертву, пошану до старших і спонукав би школярів у єдності з Богом вирости корисними своєму народові. В основу реформування системи освіти за Державною національною програмою "Освіта" (Україна - ХХІ ст.) покладена духовність, сьогодні роль релігії у духовному відродженні не викликає заперечень. Релігійне виховання у школі не суперечить її світському характеру і не розглядається як щось окремішнє, а як складова частина національного виховання в цілому. Адже, допомагає кожній людині стати людиною. А нації - нацією. У християнській моралі сконцентровані найвищі цінності європейської цивілізації, тому християнські аргументи залишаються найвагомішими. Релігійне виховання виправдало себе у світовій педагогіці, чудово зарекомендувало себе в етнопедагогіці Галичини 1939 р. Тому, щоб виховати здорову, культурну спільному людей, нам необхідна цілюща, сила християнської моралі. Імперативом нашого часу стало релігійне виховання. Віримо, що воно поверне нашу народові справжні ідеали. Уроки християнської етики мають освітньо-виховний характер, підкріплений прикладами на які багата наша історія, література і культура. Як показує життєвий досвід, такий матеріал у духовному вихованні стає внутрішнім переконанням, спонукає до відповідних вчинків, дій. Важливо при викладанні предмета не обмежуватись чисто текстуальним ознайомленням з біблійним сюжетом чи євангельською подією, а на їх підставі вміти дати оцінку вчинками з точки зору етичної вартості, моральної правди, і ці вартості впроваджувати у життя дитини і родині, класі, державі. Враховуючи те, що на уроках християнської етики дітям прищеплюються ціла низка добрих почуттів: співчуття, жалість, милосердя, любов, для досягнення цього я на уроці послуговую різноманітними формами навчання: читання Святого Письма, слухання духовної музики, ознайомлення з основами іконографії, малювання. Поезія, конкурси, вікторини, кросворди, дискусії, інсценізації. У формуванні духовності дітей не слід орієнтуватись на швидку віддачу, а на результати, які, можливо, не відразу яскраво помітні, але обов'язково будуть. Першою необхідністю на уроках є Святе Письмо, тому велику перевагу надаю роботі з Біблією, тобто розвивається вміння користуватися та орієнтуватися у книгах Святого Письма. Теж важливе місце на уроці відіграють наочні методи навчання: ілюстрування, демонстрування та самостійне спостереження, що розвивають вміння аналізувати та висловлювати свої почуття і думки. Щодо форм організації навчання, то урок - основна форма, а типи уроку підбираю стосовно складності матеріалу. Найголовнішим завданням моїх уроків є: всебічний розвиток особи; моральне та християнське виховання дітей на уроці; розвиток здібностей та таланту в умовах організації навчального процесу. Прикладами моєї роботи в сфері морального виховання є урок "надія на краще майбутнє", зустрів з Аллою Кох "На крилах Любові, театралізований тематичний вечір "Нова радість стала", та вся моя праця на благо виховання моральності та духовності особистості. Моральне виховання досягає мети, якщо може спрямувати діяльність дитини у потрібне русло. Уявлення кожної дитини про навколишній світ складається не стільки з наших розмов про нього, скільки з тих моральних виборів, які вона робить. Саме через розв'язання моральних завдань можна навчити її здійснювати правильний вибір, деякою мірою регулювати й формувати готовність до нього, сприяти зміцненню позитивних ціннісних орієнтацій. Таким чином, у центрі уваги курсу має бути проблема джерел християнської, загальнолюдської, моральності. Важливо навчити дітей вірити і відрізняти моральне від аморального. Головним завданням християнської етики стає віра в Бога, але обов'язково з наведенням прикладів у сьогоденні, коли наймогутнішою силою душі виступає краса і доцільність правильної поведінки, пізнання доброти і любові до людей. Результатом поставленої мети курсу виступає моральна всебічно розвинена особистість. Дбаючи про піднесення релігійно-морально виховання молоді, маю на меті показати глибину, мудрість, добро, красу Заповідей Божих, які були дороговказом для наших дідів і прадідів.
