76.Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення.

Щоб успішно здійснювати навчальний процес у сучасній школі необхідна належна матеріальна база.

Життя вимагає комплексного використання різноманітних матеріалів, щоб забезпечити всебічний вплив на розвиток особистості дитини. Проте наявність належної матеріальної бази сама по собі ще не вирішує успіх справи. Потрібна й наукова організація праці, завдяки чому можна при найменшій затраті енергії і сил досягти високої педагогічної результативності.

Найсприятливіші умови для раціонального використання всього комп­лексу навчального обладнання забезпечує кабінетна система навчання.

Нині у школах функціонують літературні кабінети і кабінети змішаного типу (мовно-літературні). Перехід на кабінетну систему навчання поставив ряд шкіл перед необхідністю створення в одній школі, де є багато паралель­них класів, навіть кількох літературних кабінетів.

Обладнання шкільного кабінету зумовлюється тими функціями, які повинен виконувати у школі. По-перше, шкільний кабінет — це клас, де проводяться уроки з літератури і створені всі необхідні умови для широкого використання комплексу навчальних посібників. По-друге, це основне місце збереження навчальних посібників учителя-словесника. По-третє, це центр організації різноманітних заходів з літератури, які проводяться в школі, центр методичної роботи учителів-словесників.

У кабінеті зосереджується апаратура для демонстрування кінофільмів, діафільмів, прийому навчальних телепередач (кіноапарат, телевізор, діапроектор з дистанційним управлінням, програвач, кодоскоп, магнітофон та інші засоби), а також схеми, таблиці, картини художників, макети, діафільми, грамзаписи, дидактичні картки, кращі учнівські твори попередніх років, матеріали позакласної роботи (фольклорні збірники, щоденники походів по визначних місцях краю, учнівські реферати й ін.). Тут зберігаються комплек­ти хрестоматій, а також та художня література, яка передається бібліотекою на певний період для текстуальної роботи учнів над художніми творами, що ведеться безпосередньо на уроках, праці літературознавців, спогади про письменників, різноманітна методична і довідкова література.

Оформлення шкільного кабінету визначається місцевими можливостями, особливостями приміщення, яке відведене для нього. У шкільній практиці вже виробились певні вимоги щодо обладнання кабінетів. У кращих кабінетах безпосередньо на робочому місці вчителя — пульт управління для демонстру­вання технічних засобів навчання. Одна зі стін призначається для експо­зиційних змінних матеріалів. Експозиційні матеріали тільки тоді викликають належний інтерес в учнів, коли вони періодично оновлюються. А тому, крім постійного оформлення кабінету, передбачена також змінна експозиція.

Постійна експозиція — це різноманітні стенди, наприклад, «Література і життя», «Вимоги до письмових робіт на літературні теми», «Рекомендована література для позакласного читання».

У змінній експозиції — стенди «Літературні новини», «Цікаві матеріали», виставки до літературних ювілеїв; тут демонструються кращі учнівські зошити, письмові роботи, реферати, художні твори про письменників, най­новіші літературознавчі праці. На стенді «Сьогодні на уроці» розміщуються ілюстративні матеріали, даються плани проведення семінарських занять та ін. У змінній експозиційній зоні на стендах і у вітринах розміщені матеріали з позакласної роботи учнів (кращі учнівські твори, малюнки, вишивки на літературні теми, фольклорні збірники, учнівські літературні альманахи, матеріали екскурсій, походів та ін.).

Щоб раціонально використати приміщення кабінету, вздовж задньої і передньої стін кімнати встановлюють меблеві стінки. Це дає можливість компактно розмістити апаратуру і весь комплекс навчального обладнання. У нижній частині задньої стінки зберігаються великі за розміром наочні посібники — схеми, літературні плакати, літературні карти й ін. Передня стінка закритого типу. Тут вмонтований телевізор, екран, є розсувна дошка. З правої сторони стенд «Сьогодні на уроці» і книжкова полиця, на якій розміщують виставку книг тих письменників, з творчістю яких знайомляться учні.

Шкільний кабінет літератури не слід загромаджувати експозиційними матеріалами, а також меблями. Як клас, він повинен бути світлим, просто­рим, естетично привабливим. Організовуючи роботу кабінету, вчителі-сло- весники повинні постійно епиратися на активні сили учнів. Тільки за цих умов кабінет зможе успішно виконати покладені на нього функції. Учні допо-магають учителям у доборі й оформленні експозиційного матеріалу, в органі­зації літературних виставок. Це сприяє розвитку літературних інтересів та нахилів дітей.

Зібрані матеріали вчителі систематизують. З цією метою створюються так звані тематичні папки, наприклад, «Максим Рильський», «Олесь Гончар», «Література періоду Великої Вітчизняної війни».

У тематичних папках зберігаються ілюстративні матеріали до уроків, факультативних занять та позакласних заходів; вирізки з газет, з журналів про письменників та про літературні події; висловлювання видатних людей про літературу, про окремі художні твори; роздавальний матеріал, літератур­ні ігри, вікторини, варіанти тем письмових робіт, кращі учнівські твори минулих років, реферати, учнівські малюнки на літературні теми, плани проведених семінарських занять, завдання для самостійної роботи та ін.

Щороку з’являється нова література. Це книжки, журнальні статті, мето­дичні збірники. Щоб учитель міг раціонально використовувати все це, швидко знайти потрібний для уроку матеріал, у кабінеті постійно поповню­ються каталоги літератури, яка адресується вчителю-словеснику. Деякі вчителі створюють тематичні картки, які містять у собі той комплекс необхідних матеріалів, які можна використати на уроці.