54.Розгорніть питання про специфіку використання різних методів навчання в залежності від вікових особливостей, рівнів пізнавальної діяльності школярів, характеру виучуваних творів.

За характером і рівнем пізнавальної діяльності учнів, виділяють 5 методів: пояснювально-ілюстративний(інформаційно-рецептивний), репродуктивний, проблемного викладу, частково пошуковий(евристичний), дослідницький. Це класифікація за Лернером і Сказкіним. Дослідницький метод стимулює розумову активність дітей, прищеплює їм важливі вміння і навички. Евристичний реалізується через систему знань і завдань, які націляють учнів на те, щоб на основі спостережень, аналізу явищ і фактів зробити самостійні висновки та узагальнення. Репродуктивний метод орієнтує на запам’ятовування учнями відповідної інформації. Отже, методи навчання повинні стимулювати всебічний розвиток особистості, забезпечувати високий рівень знань, формування потрібних умінь і навичок, посилювати виховний вплив уроків літератури, розвивати і учнів пізнавальні інтереси.

За джерелом знань (Степанишин):

• словесні

• наочні

• практичні (планування, тезування, конспектування)

• бібліографічні

За логікою викладу (Бабанський):

• індуктивні (від окремого до загального)

• дедуктивні (від загального до окремого)

За допомогою розумової діяльності (Паламарчук):

• аналізу і синтезу

• аналогії

• абстрагування

• порівняння

• узагальнення

На основі рівня і характеру пізнавальної діяльності учнів (Лернер, ...):

• пояснювально-ілюстративний

• репродуктивний

• частково-пошуковий (еврестичний)

• проблемного викладу

• дослідницький

За рівнем засвоєння знань (Махмутов):

• викладання (пояснювальний, повідомляючий, інструктивний, пояснювально-спонукальний, спонукальний)

• учіння (виконавчий, репродуктивний, практичний, частково-пошуковий, пошуковий)

За активністю учнів на уроці (Ващенко):

• пасивні

• напівпасивні (сократівський (еврестичний))

• активні (для ВУЗу – робота в музеях, студіювання пам,яток старовини; для середньої школи – шкільні екскурсії, лабораторно-дослідницькі, реферативно-семінарські)

Методи Кудряшова:

• творчого читання

• репродуктивний

• дослідницький

• еврестичний

За джерелом знань (Пасічник, Бугайко)

• лекція

• бесіда

• коментоване читання

• демонстрація наочності

• самостійної роботи

• гра

• творче читання

66.Розгорніть питання про специфіку використання різних типів навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові) та диференціації завдань.

Завдання з літ. відіграють важливу роль у розвитку мотивації учнів, їхніх пізнавальних інтересів. Характер навч. завд. , які практикує вчитель на уроці, зумовлює ефективність навчально-виховної роботи з учнями, якість самих уроків літ.

За характером пред`явлення навчальні завдання можуть бути звичайними, тестового типу та ігровими.

Звичайні завдання використовуються на кожному уроці, а тестового типу та ігровими зловживати не варто.

Тестові завдання можна поділити на дві групи: 1- завдання з уже сконструйованою відповіддю. За допомогою таких можна легко перевірити рівень засвоєння учнями багатьох фактологічних знань. Але завдання з множинним вибором допускають вгадування відповіді, й чим менший цей вибір, тим відповідь вгадується частіше. Більш об’єктивними є відповіді на завдання з частково сконструйованою відповіддю: М. Рильський був не лише талановитим поетом, але й………….

Завдання ігрового характеру цінні тим, що розвивають в учнів інтерес до предмета. (Якщо правильно розшифруєте ребуси, то прочитаєте певні прислів`я; Щоб розгадати кросворд, треба знати, з якого твору Сосюри процитовані рядки.)

Завдання виконують такі функції: Мотиваційну- сприяють розвитку інтересу до навчання; пізнавальну – поглиблює знання з літ.; виховну ; розвивальну – сприяє розвитку особистості; комунікативну – виконують окремі функції спілкування; формувальну – формують відповідні вміння і навички; естетичну – сприяють усвідомленню естет. ролі літ.; актуалізацій ну – сприяє акт. опрних знань; організаційну – через завдання учні включаються в різні види сам ост. діяльності.; діагностично контролюючу – перевіряється рівень засвоєння знань, стан сформованості умінь і навичок.

Важливим принципом навчання є диференціація завдань для окремих груп учнів. Вона може виявлятися – у визначенні дітям різних за складністю, обсягом, характером; - у створенні ситуацій вільного вибору завдань; - у розподілі завдань із врахуванням інтересів учнів; - у відведенні для виконання завдань неоднакової кількості часу.

Проблема класифікації навчальних завдань з літ. ще мало вивчена, що й утруднює моделювання педагогічного процесу. У сучасній методичній науці немає чіткої класифікації видів діяльності, які повинні широко практикуватися в школі. Цікавими з цього приводу є погляди Виготського, який вважає, що у діяльності людини можна розрізнити два види вчинків. Один вид діяльності – відтворюючий, інший – творчий.