- •6. Вкажіть види наочності, які можна використати при вивченні життєпису письменника.
- •10.В чому полягають особливості проведення „нестандартного” уроку літератури
- •12.Вкажіть основні етапи роботи над текстом художнього твору в школі.
- •25.В чому полягають особливості проведення уроків позакласного читання в школі.?
- •29.Вкажіть основні види методичної освіти вчителя-словесника.
- •53.Вкажіть послідовність роботи над невеликим епічним твором (оповіданням) в 5-7 кл.
- •87.Вкажіть на місце літератури в системі морального й естетичного виховання
- •28.Дайте характеристику основних методів викладання літератури у школі.
- •32.Доведіть необхідність застосування різних видів письмових робіт на усіх етапах літературного розвитку школярів.
- •3. Зміст методики викладання літератури, за висловом т.Ф.Бугайко, полягає у відповідях на такі питання: Що робити? Як робити? Чому так робити? Обґрунтуйте детальніше це міркування.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •30.Коротко охарактеризуйте основні підручники з методики викладання літератури і розкрийте їхню специфіку.
- •69.Коротко охарактеризуйте шляхи аналізу художніх творів: пообразний,послідовний, проблемно-тематичний, мовно-стильовий.
- •Назвіть фактори, від яких залежить ефективне проведення уроку літератури.
- •7. Коротко опишіть зразок уроку літератури з використанням різних видів унаочнення.
- •8. Намітьте методику проведення читацької конференції для учнів 5–8 класів (на матеріалі конкретного твору письменника).
- •9. Намітьте види унаочнення до теми „м.Коцюбинський” (10 клас).
- •20. Намітьте план проведення літературної екскурсії учнів на тему: „Пам’ятні місця на літературній карті Тернопілля”.
- •23.Назвіть провідних українських методистів та їхні наукові роботи.
- •27.Назвіть найбільш поширені методичні прийоми у вивченні літератури в школі.
- •1.Метод творчого читання найбільш специфічний для нашого предмета.
- •2.Евристичний метод.
- •31.Назвіть методи навчання на уроках літератури.
- •33.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в старших класах.
- •35.Наведіть зв’язки методики літератури як науки з іншими науковими дисциплінами.
- •41.Назвіть основні етапи вивчення художнього твору чи творчості письменника.
- •47. Назвіть шляхи вивчення художніх творів у школі.
- •49.Назвіть основні типи уроків за класифікацією і.Соболєва.
- •61.Назвіть види письмових робіт, що використовуються на уроках літератури.
- •63. Назвіть основні типи уроків за класифікацією є.Пасічника
- •67.Назвіть основні прийоми роботи над художнім твором в середніх класах.
- •74. Назвіть критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •79.Намітьте сценарій випуску шкільної літературної газети.
- •Обґрунтуйте, чому ви обрали професію вчителя-словесника.
- •36.Обґрунтуйте важливість виховного потенціалу уроків української літератури.
- •39.Опишіть структурні одиниці уроку літератури у їх логічній послідовності.
- •52.Опишіть систему роботи над жанрами драми.
- •68.Опишіть процес перевірки знань з літератури.
- •83.Охарактеризуйте основні етапи роботи учнів над художнім твором.
- •34.Поясність, у чому виявляється специфіка аналізу епічного і ліричного творів.Особливості вивчення ліричних творів.
- •38.Поясніть, у чому спільне і відмінне при аналізі драматичного і епічного творів.
- •40.Поясніть суть вивчення літературно-критичних статей.
- •42.Поясніть роль і місце, специфіку використання нетрадиційних форм уроків у процесі літератури (урок-екскурсія, урок-семінар, урок-конференція тощо).
- •48.Поясніть специфіку використання різних форм читання в залежності від жанрово-родових особливостей виучуваних творів.
- •50.Поясніть суть вивчення життєвого і творчого шляху письменника на уроках літератури.
- •51.Подайте основні форми уроків літератури, які застосовуються на завершальному етапі вивчення монографічних тем в старших класах.
- •55.Подайте хід аналізу поезії на уроках літератури.
- •57.Покажіть хід роботи над драматичним твором.
- •58.Поясніть роль психолого-вікових особливостей у сприйманні школярами художнього твору.
- •59.Поясніть суть роботи над питанням теорії літератури.
- •64.Поясніть специфіку добору різних шляхів аналізу художніх творів.
- •65. Поясніть необхідність введення у шкільну програму з української літератури розділів з унт.
- •5. Розкрийте відмінність у викладанні літератури в середній (5–9 кл.) і старшій
- •14. Розкрийте поняття „інтригуючого фактора” у проведенні занять з літератури.
- •16.Розкрийте поняття „творче викладання літератури”.
- •46.Розкрийте суть змісту, структури і завдань шкільного вивчення літератури.
- •54.Розгорніть питання про специфіку використання різних методів навчання в залежності від вікових особливостей, рівнів пізнавальної діяльності школярів, характеру виучуваних творів.
- •66.Розгорніть питання про специфіку використання різних типів навчальних завдань з літератури (звичайні, тестові, ігрові) та диференціації завдань.
- •70. Розкрийте специфічні, визначальні прийоми роботи під час застосуванняпроблемно-тематичного аналізу художнього твору.
- •72.Розкрийте питання про міжпредменті зв’язки у процесі вивчення української літератури у школі.
- •75.Розгорніть питання про вивчення читацьких інтересів учнів.
- •76.Розкажіть про кабінет літератури та його головне призначення.
- •77.Розкажіть про громадсько-просвітницьку діяльність вчителя-словесника, його місце і роль в житті суспільства.
- •81.Розкажіть про структуру позакласного читання як процесу, яким керує школа.
- •85.Розкрийте питання про роль Біблії у моральному виховання учнів.
- •86.Розкрийте специфіку вивчення оглядових тем у старших класах.
- •88.Розкрийте проблеми освіти й виховання у творах одного з названих письменників: о.Кобилянської, і.Франка, і.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, б.Грінченка, т.Шевченка, в.Симоненка, а.Свидницького.
- •Сформулюйте можливі теми письмових творів учнів до теми „Творчість Лесі Українки” в 10 класі.
- •17.Складіть план семінарського заняття в 10 класі до теми „Творчість і.Франка”.
- •22.Сплануйте систему уроків на вивчення творчості і.Я.Франка в 10 класі.
- •37.Сформулюйте основні вимоги до професійних якостей вчителя літератури.
- •45.Схарактеризуйте джерела вивчення біографії письменника на уроках літератури.
- •60.Складіть орієнтовний план проведення уроку з вивчення усної народної творчості в 6 кл.
- •62. Складіть орієнтовний план підсумкового уроку до теми з використанням наочності і тзн
- •44. Укажіть, які можливості у шкільному курсі української літератури для роботи над питанням теорії.
- •56.Укажіть, які є у шкільному курсі літератури можливості для роботи над формуванням культури усної і писемної мови.
- •73. У чому полягають особливості вивчення біографії письменника у старших
- •78. У чому полягають особливості позакласної роботи з літератури. Позакласна робота з літератури.
- •80. У чому полягає специфіка факультативних занять з літератури?
- •82. У чому полягає доцільність проведення літературних ігор та вікторин на уроках літератури.
- •Урок-гра
- •11.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
- •13.Які фактори сприяють повноцінному проведенню уроку літератури?
- •15. Якими критеріями потрібно керуватись при оцінці усних відповідей учнів з літератури.
- •18.Які заходи можна намітити до святкування ювілею письменника у школі.
- •19.Як би ви пояснили учням визначення „індивідуальний стиль письменника?”.
- •21. Який інтригуючий вступ до теми „Творчість Ліни Костенко” (11 клас) ви зробили б?
- •24. Які види характеристик літературних героїв використовує учитель-словесник при аналізі художнього твору?
- •26. Які фактори сприяють розвитку літературно-творчих здібностей учнів на уроках і в позакласній роботі з літератури?
- •71. Які прийоми характерні для пообразного аналізу художнього твору?
- •84.Які шляхи підвищення майстерності вчителя-словесника?
68.Опишіть процес перевірки знань з літератури.
Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем. Такий вид аналізу й оцінювання навчальної діяльності учнів найбільш розповсюджений і забирає надто багато навчального часу на уроці. Він витрачається в основному на безпосередній контроль виконання домашніх завдань. До того ж, такий контроль у більшості випадків стосується лише окремих учнів. На цей вид роботи вчитель відводить 10—15 хвилин, упродовж яких може опитати 4—5 учнів, тоді як інші будуть виключені з пізнавального процесу: адже окремі відповіді товаришів не несуть нової інформації і не викликають будь-якої цікавості.
Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив К.Д. Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткострокової до довготривалої пам'яті. Однак підходити до використання цього виду контролю треба не механічно, а дидактично вмотивовано. Необхідно, щоб учні утримували в довготривалій пам'яті, по-перше, ті знання, які є підґрунтям для опанування подальшими знаннями, вміннями й навичками, і, по-друге, ті знання, вміння й навички, які необхідні людині в практичній діяльності впродовж усього життя.
Тематичний контроль пов'язаний із перевіркою рівня знань, умінь і навичок учнів у межах певного розділу чи великої за обсягом теми конкретної навчальної дисципліни. Це дає змогу вчителеві отримати інформацію про те, як учні засвоїли навчальний матеріал тієї чи іншої теми, а учням під час підготовки до такої перевірки — систематизувати основні наукові положення цієї теми чи розділу.
Наприклад, в українській літературі важливе місце займає тема "Творчість Т.Г. Шевченка". Впродовж кількох уроків учні вивчають певні вузькі теми ("Життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка", "Ранній період творчості поета" та ін.), а на завершальному етапі мають усвідомлювати значимість постаті поета-художника у розвитку української літератури. Цьому певною мірою сприяє тематичний контроль навчальних досягнень учнів.
Періодичний контроль має на меті з'ясувати, яким обсягом знань володіють учні з тих чи інших проблем, орієнтуючись на вимоги програми.
Підсумковий контроль покликаний з'ясувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або після завершення вивчення навчальної дисципліни. Він проводиться у формі заліків або екзаменів.
Комплексний контроль передбачає перевірку рівня володіння знаннями, уміннями й навичками з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують формування світогляду вихованців. Наприклад, учитель може з'ясувати рівень знань учнів з історії, літератури, народознавства, образотворчого мистецтва, музики, що стосується, наприклад, вивчення творчості Т.Г. Шевченка, О.П. Довженка, І.Я. Франка та ін.
В історії розвитку школи виокремилися такі основні методи контролю навчальних досягнень учнів: усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можна віднести спостереження.