1. Обґрунтуйте, чому ви обрали професію вчителя-словесника.

З дитинства мріяла стати вчителем. Девізом свого життя обрала слова:

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити, —

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії — Учитель.

Дуже люблю дітей. Розумію, що вони — не піддослідні кролики, на яких можна випробовувати неякісну вакцину. Порівнюю вчителя з хірургом, хоч і між цими двома поняттями вбачаю суттєву відмінність. Педагог формує особистість дитини, лікар-хірург дбає про здоров'я. Це за умови, коли вони — справжні професіонали. А коли ні?! Один хибний крок — і дитина стає калікою. От тільки хірург калічить тіло, а вчитель — душу.

Людина, яка надихнула мене на цю професію – це моя вчителька української мови, якій я дуже вдячна, і мені якось непомітно передалися всі її національні світоглядні позиції, її щирі вболівання за долю нашої рідної мови й за майбутнє України. Хіба могла я обрати іншу професію? Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України.

Протягом двох років працювала в таборі вожатою, і переконалася робота з дітьми – одне задоволення. Я обрала професію вчителя тому, що мені подобається працювати з дітьми, мені вдвється легко знаходити з ними спільну мову. У мене достатньо терпіння щоб пояснити навіть найвідсталішому учневі матеріал окремої конкретної теми. Найголовніше на мою думку, це те що я себе в майбутньому бачу вчителем, і мене не лякає те, що заробітна плата у вчителів не найкраща, і умови праці теж бажають кращого. Я активна людина і мені потрібне живе спілкування, а спілкування з дітьми - це завжди якісь новини, курйози. Спілкуючись з дітьми і сам в душі залишаєшся дитиною, душа залишається молодою. Я обрала дану професію свідомо, і на даний момент не жалкую про це. Я хочу бути (і докладу для цього всіх зусиль) таким вчителем, незважаючи ні на що!

36.Обґрунтуйте важливість виховного потенціалу уроків української літератури.

Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями. До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.

Національне виховання учнів у процесі навчання. Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:

• громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);

• патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);

• гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.

Моральне виховання учнів у процесі навчання

Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами, є моральне виховання, відродження духовності молодого покоління. Мораль - особлива форма громадянської свідомості, вид соціальних відносин, що виражаються в поняттях добра і зла, справедливості, честі, гідності та ін.

Зміст морального виховання охоплює широку гаму відношень між людьми та людей до оточуючого світу, зокрема:

• ставлення до ідеології політики нашої держави; розуміння історії та перспективи розвиту світової цивілізації; правильна оцінка внутрішніх подій на міжнародній арені; пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; непримиренність до ворогів народу;

• любов до Батьківщини, рідного краю, усіх народів, які її населяють; непримиренність до національної та расової ворожнечі; братерська солідарність із трудящими всіх країн світу, усіма народами;

• ставлення до праці - сумлінна праця на благо людини, на благо суспільства; прагнення принести більше користі Батьківщині; боротьба з порушниками дисципліни;

• ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей; турбота кожної людини про збереження та збільшення громадянського надбання; бережливе ставлення до природи;

• ставлення людини до інших людей - колективізм і товариська взаємодопомога; гуманне ставлення та взаємна повага між людьми; взаємна повага в сім'ї, турбота про виховання дітей;

• ставлення до себе; високе усвідомлення громадянського обов'язку, нетерпимість до порушень громадського порядку; чесність і правдивість, моральна чистота, простота та скромність у громадському й особистому житті; нетерпимість до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства.

Одним із важливих шляхів морального виховання учнів є моральна освіченість, яка виконує декілька виховних функцій:

• дає широку уяву про моральні цінності людського життя та культури;

• впливає на формування моральних уявлень, понять, поглядів, суджень, оцінок і на цій основі - на формування моральних переконань;

• сприяє осмисленню особистого морального досвіду школяра;

• коригує знання в галузі моралі, одержані з різних джерел;

• сприяє моральному самовихованню особистості.

Розумове виховання учнів у процесі навчання

Розумове виховання - один з основних компонентів виховного аспекту уроку. Навчання - це та сфера діяльності учнів, у якій найбільш повною мірою здійснюється розумовий розвиток дитини.

Мета розумового виховання - розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду. Основні завдання розумового виховання:

• розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності;

• забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності;

• розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);

• розвиток допитливості, жадоби до знань;

• формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями.

Розумове виховання спрямоване, як говорилося раніше, на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

• спостережливості (за словами К. Ушинського, «уміння бачити розумними очима нашими предмет у центрі всіх відношень);

• допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

• дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

• набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

• способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Трудове виховання та професійна орієнтація учнів у процесі навчання

У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних і духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини.

Мета й завдання трудового виховання учнів:

• формування в учнів органічної потреби у праці як джерела існування;

• забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції;

• формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці;

• виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей.

Естетичне виховання учнів у процесі навчання

У більш широкому плані сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва.

Зміст естетичного виховання учнів на уроці та шляхи його реалізації полягають у:

• вивченні програмних навчальних предметів (літератури, музики та співу, образотворчого мистецтва), залученні учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;

• впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб у галузі мистецтва, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства);

• розвитку в учнів у процесі естетичного виховання художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, образотворчому мистецтві, у музиці, а й у природі та житті;

• формуванні в учнів високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;

• залученні учнів до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту до музики, літератури, образотворчого мистецтва;

• спрямуванні естетичного виховання на розкриття ідейної сторони мистецтва, формуванні в них ідейної переконаності та моралі.

Екологічне виховання учнів у процесі навчання

Мета екологічної освіти та виховання - формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому основними її складовими є:

• усебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище;

• наявність в учнів світоглядних цінностей орієнтації по відношенню до природи;