9. Намітьте види унаочнення до теми „м.Коцюбинський” (10 клас).

Згідно з програмою з української літератури в 10 класі вивчається творчість Михайла Коцюбинського по періодах, вивчаються його новелли "Intermezzo" , Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю», «На острові» та повість «Fata morgana» та "Тіні забутих предків". Разом з цим вивчається Еволюція художньої свідомості: від народництва і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури. Особлива увага звертається на психологізм новели "Intermezzo" з жанровими ознаками "поезії у прозі". Та її автобіографічну основу, символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму. Про фольклорне тло твору «Тіні забутих предків». Образи та символи в ньому.

Після вивчення цієї теми учні повинні:

Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.

Вміти розпізнавати та проаналізувати новелістичний твір. Мати уявлення про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві.

Щоб легше і цікавіше було учням засвоювати матеріал під час пояснення вчитель може використовувати різні види унаочнення серед яких:

Предметна і образна наочність. Сюди ми віднесемо різні документа фотокопії першодруків, фотознімки Коцюбинського, медалі, яку вручають при присвоєнні премії ім. М. Коцюбинського, окремі предмети в натурі, наприклад, книжки Коцюбинського, портрет письменника, якщо є можливість його скульптурний портрет. Все це можна використовувати при вивченні біографії, також можна показати учням а також картини, малюнки, ілюстрації до творів при вивченні творчості.

Словеснообразна наочність. Прослуховування окремих уривків чи художніх творів, ажде багато творів М. Коцюбинського є в аудіо варіантах, зокрема, із виучуваних: Fata morgana та «Тіні забутих предків». Також картини в імпресіоністичному стилі, при поясненні явища «імпресіонізму»

Умовно-схематична зображувальна наочність. Літературні карти при вивченні біографії, вони полегшують сприймання матеріал дають можливість чіткіше уявити ті місця, які зв'язані з життям митця. При поясненні імпресіонізму таблиць та схем тощо. Модна також створити таблиці символічних образів у творях Коцюбинського. Можна розробити таблицю у якій будуть вписані фольклорні мотиви повісті «Тіні забутих предків» та ін.

Динамічна синтетична наочність. Сюди ми віднесемо аудіовізуальні засоби (екранно-звукові): кінофільми, телефільми. Тут ми можемо показати фрагменти, або по можливості і цілий фільм «Тіні забутих предків», який був знятий у 1964 році на кіностудії ім. О. Довженка, також можна показати уривок із телепередачі, який був знятий до річниці від дня народження письменника.

Але при використанні наочності головне не переборщити.

20. Намітьте план проведення літературної екскурсії учнів на тему: „Пам’ятні місця на літературній карті Тернопілля”.

Літературні екскурсії є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальної дисципліни до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності письменника, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Тернопільщина щедра на літературні таланти, на її теренах проживають, працюють, творять відомі поети, письменники, журналісти:

БЛАЖКЕВИЧ Іванна - Народилася 1886 р. у с. Денисів, нині Козівського району. Письменниця, педагог, публіцист, етнограф, фольклорист, громадська дічка. Член НСПУ (1963) Закінчила школу в Тернополі (1900), здала у Львові екстерном іспити за вчительську семінарію (1910). Тривалий час учителювала

Померла 11 березня 1977 р. у с. Денисів. Тут створено музей-садибу І. Блажкевич, на її території встановлено пам'ятник письменниці (1988, скульптор І. Мулярчук). У 1993 р. в м. Тернопіль заснована премія ім. І. Блажкевич.

Видані книги: "Святий Миколай у 1920 році" (1920), "Тарас у дяка"(1923), "Діло в честь Тараса", "Вертеп" (обидві - 1924), "Мила книжечка" (1928), "В мамин день" (1931), "Івась-характерник. Сценічна картина з дитячих літ Івана Франка в 3-х діях" (1936), "Оповідання" (1937), "Подоляночка" (1958), "Прилетів лелека" (1971). "Чи є в світі що світліше" (1977), "Ластівочка" (1986), "У дитячому садочку", "Драматичні твори для дітей" (обидві - 1993).

Богда́н Ле́пкий ' ('Богдан Теодор Нестор Лепкий)- (*4 листопада 1872, Крегулець — †21 липня 1941, Краків) вихідець із Бережанщини — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Серед творів Б. Лепкого, виданих у Тернополі, — повість «Сотниківна» (1991, редактор Б. Мельничук), збірник пісень на слова Б. Лепкого «До волі з неволі» (1991, упорядник та музичний редактор В. Подуфалий), «Три казки» Р. Завадовича («Про Хруща-листоношу, що вмів раду собі дати»), Б. Лепкого («Казка про Ксеню і дванадцять місяців») і А. Лотоцького («Казка про Змія, Князівну та Гриця»; 1992, упорядник, автор передмови і редактор Б, Мельничук) та ін..

У 1995 р. відкрито музеї Б. Лепкого у Бережанах та в с. Крогулець, родини Лепких у с. Жуків

Пам'ятники Б. Лепкому відкриті у селах Жуків Крогулець та в м. Бережани; 21 липня 1991 р. відкрито пам'ятну таблицю Б.Лепкому (скульптор Казимир Сікорський) на стіні міської ратуші у Бережанах- колишньої гімназії, де навчався, а згодом навчав інших письменник.

Там же можна зразу відвідати Бережанський районний музей книги — культурно-освітній заклад у місті Бережани Тернопільської області. Заснований у червні 1984 як міжобласний методологічний центр пропаганди книги. Від 1991 — регіональний центр української книги. Від 1994 — відділ Тернопільського краєзнавчого музею. В експозиції музею представлені стародру­ки, матеріали про творчість М. Шашкевича, І. Франка, О. Маковея, М. Яцківа, Т. Бордуляка, В. Стефаника, А. Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв'язки з Бережанщиною, — Р. Лубківського, Д. Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів тощо.

Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука. Музей створений у с.Тилявка де проживав письменник. Розміщений він на базі Тилявецького НВК. Музей Уласа Самчука включає в себе 5 відділів: 4 - експозиційних та 1-науковий. Заснований музей 27 вересня 1993 року за ініціативи місцевого етнодослідника, вчителя історії Тилявецького НВК - Панасюка П.Д.. Учільницею його створення стала дружина Уласа Самчука, яка була і директором Ексклюзивного пансіонату ім. І. Франка в м. Торонто (Канада) Є. Пастернак. Саме в цьому пансіонаті доживав останні роки свого життя письменник. У 1994 році пані Пастернак передала із м. Торонто багатющі фонди матеріалів, творів та особисті речі Уласа Самчука.