Зробіть цілісний літературознавчий аналіз «Пісні про рушник» а.Малишка.

Поезiя А. Малишка завжди була i, сподiваюсь, буде дуже популярною в народi, бо простота i прозорiсть ïï форми, тематика, мова близькi як сучасникам поета, так i нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своïх творах митець порушував морально-етичнi та загальнолюдськi проблеми сучасностi. Гiмном материнства називають величну поезiю А. Малишка "Пiсня про руш_ник". Ця поезiя-це сповiдь-спогад лiричного героя, пройнята материнським теплом i синівською вдячнiстю.

У поезiï матiр дарує синовi рушник, вишиваний як символ життєвоï дороги,на якому "росяниста дорiжка, i зеленi луги, й солов'ïнi гаï". Цей рушник пов'язаний iз життєвою долею лiричного героя i з образом найближчоï і найсвятiшоï для кожноï людини образом матерi.

Рiдна мати моя, ти ночей не доспала

I водила мене у поля край села,

I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,

I рушник вишиваний на щастя дала...

У творi образ матерi- це символ чистоти i любовi, це образ матерi-берегинi, яка дала нам життя, мудро формувала нашi почуття, творила людину. Лiричний герой поезiï з великою теплотою згадує рiдну матiр, ïï безсоннi ночi над колискою сина, ïï намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, ïï сокровенне бажання бачити дитину щасливою. У його матерi "незрадлива ласкава усмiшка", бо вона умiє прощати i наставляти, жалiти. У матерi "засмученi очi", бо вона вiдриває вiд свого серця дитину й посилає ïï у великий свiт, "в дорогу далеку". А на цiй дорозi будуть i радiсть, i смуток, i печаль:

I на тiм рушничковi оживе все знайоме до болю:

I дитинство, й розлука, i вiрна любов...

Мелодійності та особливого пісенного ліризму надає поезії засіб градації, анафора «І», якою розпочинаються рядки. Вірш написаний двоскладовим хореєм з пірихієм, чоловіча рима чергується з жіночою, що надає поезії водночас і ліризму,і твердості.

А. Малишко змушує кожного згадати своє дитинство, прощання з батькiвською хатою, материнську тривогу за долю своєï дитини.

Форма вiрша з ïï рефренами i повторами, наближає його до пiснi. А символiчний образ рушника розповiдає читачевi про все: сонячне дитинство, розлуку з рiдним краєм, нове життя, вiрну любов.

Тема матерi наскрiзна у поезiï А. Малишка. Усе найдорожче, найрiднiше, найсвятiше у нього пов'язане з образом матерi, яка навчила його добра, краси, любовi до людей.

"Пiсня про рушник" це данина подяки й любовi народного поета священнiй пам'ятi Матерi.

Зясуйте поняття роману-хроніки.Доведіть, що твір п.Куліша за жанром - роман-хроніка.

Сюжет "Чорної ради" П.Куліша взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїни, коли Україну роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до "чорної ради" 1663 року.

куліш визначає жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на його спорідненість з літописами. Хроніка як літератрний твір передбачає послідовно викладену історію якоїсь суспільної чи родинної події за тривалий проміжок часу.

Використовуючи частково фольклорний матеріал, Куліш у "Чорній раді" сперся насамперед на архівні документи й літописи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту.

Твір побудовано на зображенні перепитій повязаних з відомою історичною подією - "Чорною радою", що відбулася в Ніжині 1663 року. Відомості про них Куліш почерпнув з літписів Самовидця й Грабянки.

"Чорна рада" - не лише історичний, а й соціальний роман. У ньому яскраво зображено ті соціальні зрушення, які зробила Хмельниччина. Але якщо на соціальних змінах автор не акцентує уваги, то на соціальних суперечностях робить чіткий наголос.

У романі правдиво зображено онтнгонізм між селянами і поміщиками, між міщанами і шляхто, міщанами і козаками, низовим козацтвом і козацькою старшиною. І саме ці суперечності і призвели до "чорної ради". таке ж трактування подає і літопис Самовидця.

Отже, з вище написаного можна зробити висновок, що "Чорна рада" П. Куліша являється романом-хронікою.