- •Розкрийте суть системних відношень у лексиці
- •У чому відмінність між омонімією і багатозначністю?
- •Як співвідносяться між собою поняття «лексичне значення слова» і «граматичне значення слова»
- •Назвіть шляхи збагачення лексики української мови
- •Які є джерела збагачення фразеології укр. Мови?
- •Обгрунтуйте багатофункціональність сучасної української мови
- •Що є предметом етимології? наведіть приклади слів етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених). Що таке деетимологізація слова?
- •Яка роль словників для нормалізації лексичного складу мови?
- •Розкрийте суть міжмовної омонімії. Наведіть приклади
- •Охарактеризуйте типи переносних значень.Проілюструйте прикладами
- •Розмежуйте поняття «синонімії» та «синоніміки»
- •Охарактеризуйте емоційно забарвлену лексику як окрему стилістичну категорію
- •Чому діалектні словники здебільшого є диференціональними? зясуйте призначення діалектної лексикографії .
- •На конкретних прикладах доведіть що лексика сучасної укр мови неоднорідна за походженням
- •Що таке позиційні чергування? зіставте їх з історичними
- •Охарактеризуйте фонетичне явище асиміляції в українській мові
- •Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів
- •Поясніть явище дисиміляції в українській мові
- •Охарактеризуйте принципи українського правопису
- •У чому полягають комбінаторні та позиційні модифікації приголосних
- •У чому відмінність між фонетичною і фонематичною транскрипцією?поясніть коли застосовується складна, а коли спрощена транскрипція
- •Яку смислову, формотворчу і словотворчу ф-ю виконує словесний наголос в укр мові?
- •Яке суспільне значення мають норми літературної вимови? чим зумовлене їх порушення?
- •У чому виявляються взаємозвязки між фонетичними та морфологічними явищами в укр мові? поясніть на прикладі чергувань
- •В якому співвідношенні перебувають поділ слів на склади і поділ слів на морфеми? сформулюйте основні правила складоподілу
- •Визначте основні принципи складоподілу в укр мові. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?
- •Яку функцію виконують розділові знаки?
- •Розмежуйте явища подвоєння і подовження приголосних
- •Як співвідносяться морфи з морфемами
- •Назвіть ознаки похідного слова
- •Які формально-семантичні відношення між членами словотвірної пари
- •У чому відмінність між морфологічними і неморфологічними способами словотворення
- •Назвіть принципи побудови словотвірного ланцюжка і гнізда
- •Які суттєві відмінності між морфемним і словотвірним аналізом слова?
Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів
Комбінаторні зміни звуків, результат впливу навколишніх звуків у мовному потоці.
Такі:
асиміляція ((від лат. assimilatio), уподібнення, злиття, засвоєння),
дисиміляція (, один з видів комбінаторного зміни звуків у потоці мовлення, коли один з двох тотожних або схожих звуків мови (суміжних або несуміжних) замінюється іншим звуком, відмінним-менш схожим з ним),
акомодація (часткове пристосування артикуляції суміжних приголосного і голосного, яке у тому, що екскурсія (тобто початок артикуляції) наступного звуку пристосовується до рекурсії (тобто закінченню артикуляції) попереднього звуку (прогресивна акомодація) або ж, навпаки, рекурсія попереднього звуку пристосовується до екскурсії наступного (регресивна акомодація).) - пристосування приголосних до гласним і голосних до згодних («гри - відіграний»), випадання звуку («сонце» замість «сонце»), гаплологія - випадання одного з однакових або подібних складів ( «прапороносець» з «знаменоносец»), стягнення двох суміжних голосних в один (російське діалектне «биваті» з «буває»), афереза - відпадання початкового голосного слова після кінцевого голосного попереднього слова, елізія - відпадання кінцевого голосного слова перед початковим голосним наступного слова , епентеза - вставка звуків (просторічне «Ларивон», «радів»), метатеза - перестановка («Фрол» з лат. Florus).
Поясніть явище дисиміляції в українській мові
Дисиміляція – це розподібнення однакових або дуже подібних за певними ознаками звуків одного порядку, є наслідком давніх фонетичних змін. В основному полягає у втраті чи набутті проривності, найчастіше регресивна і часткова. къто >кто >хто [кт]>[хт] – дисим, регрес., част., за способом творення, закріпл. на письмі. м¼рочьникъ – чьн > [чн]>[шн] – втрачається елемент зімкненості, дисим., регрес., част., контактна, за способом творення, закр. на письмі, також у словах сердешний, бідолашний, соняшник, рушник, яєчня, торішній.*tt, *dt, що в СУМ перетворилися в [ст]. Цю сполуку спостерігаємо в інфінітивних формах брести, мести, плести, вести, у іменниках честь (чтить), вість (ведать). *bredtі, *metti. [дт]>[ст] – дисим., регрес., част., контакт., за способом творення, закр. на письмі. дисиміляція, яка супроводжується асиміляцією – у деяких словах, корінь яких закінчується на з або с при творенні вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса – ш-. ви[с+ш]ий > ви[шш]ий>ви[шч]ий>вищий; [сш]>[шш] – ас., регр., повна, контактна, за місцем і способом творення; [шш]>[шч] – дисим., прогрес., контактна, часткова, за способом творення, закріплена на письмі. ни[з'к]ий>ни[з'ш]ий (ас) >ни[жш]ий (дис)>ни[жч]ий[чт]>[шт] пошта з почтаТрапляються випадки не закріпленої на письмі дисиміляції у живому мовленні: трахтор, [воло•с'ц'•а], кохта [фт]>[хт] – дис. за місцем творення. Також є випадки закріпленої на письмі дистантної асиміляції: флюгер, муляр, верблюд, перепел, срібло, рибалка, муляр, лицар. [р'…р]>[л'…р] – дисим., регресивна, за місцем і способом творення, закріплена на письмі. Також неправильно |коридор|> [ка•л'ідор], [о…о]>[а…о] – дистантна дисиміляція голосних.
