Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів

Комбінаторні зміни звуків, результат впливу навколишніх звуків у мовному потоці.

Такі:

асиміляція ((від лат. assimilatio), уподібнення, злиття, засвоєння),

дисиміляція (, один з видів комбінаторного зміни звуків у потоці мовлення, коли один з двох тотожних або схожих звуків мови (суміжних або несуміжних) замінюється іншим звуком, відмінним-менш схожим з ним),

акомодація (часткове пристосування артикуляції суміжних приголосного і голосного, яке у тому, що екскурсія (тобто початок артикуляції) наступного звуку пристосовується до рекурсії (тобто закінченню артикуляції) попереднього звуку (прогресивна акомодація) або ж, навпаки, рекурсія попереднього звуку пристосовується до екскурсії наступного (регресивна акомодація).) - пристосування приголосних до гласним і голосних до згодних («гри - відіграний»), випадання звуку («сонце» замість «сонце»), гаплологія - випадання одного з однакових або подібних складів ( «прапороносець» з «знаменоносец»), стягнення двох суміжних голосних в один (російське діалектне «биваті» з «буває»), афереза ​​- відпадання початкового голосного слова після кінцевого голосного попереднього слова, елізія - відпадання кінцевого голосного слова перед початковим голосним наступного слова , епентеза - вставка звуків (просторічне «Ларивон», «радів»), метатеза - перестановка («Фрол» з лат. Florus).

Поясніть явище дисиміляції в українській мові

Дисиміляція – це розподібнення однакових або дуже подібних за певними ознаками звуків одного порядку, є наслідком давніх фонетичних змін. В основному полягає у втраті чи набутті проривності, найчастіше регресивна і часткова. къто >кто >хто [кт]>[хт] – дисим, регрес., част., за способом творення, закріпл. на письмі. м¼рочьникъ – чьн > [чн]>[шн] – втрачається елемент зімкненості, дисим., регрес., част., контактна, за способом творення, закр. на письмі, також у словах сердешний, бідолашний, соняшник, рушник, яєчня, торішній.*tt, *dt, що в СУМ перетворилися в [ст]. Цю сполуку спостерігаємо в інфінітивних формах брести, мести, плести, вести, у іменниках честь (чтить), вість (ведать). *bredtі, *metti. [дт]>[ст] – дисим., регрес., част., контакт., за способом творення, закр. на письмі. дисиміляція, яка супроводжується асиміляцією – у деяких словах, корінь яких закінчується на з або с при творенні вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса – ш-. ви[с+ш]ий > ви[шш]ий>ви[шч]ий>вищий; [сш]>[шш] – ас., регр., повна, контактна, за місцем і способом творення; [шш]>[шч] – дисим., прогрес., контактна, часткова, за способом творення, закріплена на письмі. ни[з'к]ий>ни[з'ш]ий (ас) >ни[жш]ий (дис)>ни[жч]ий[чт]>[шт] пошта з почтаТрапляються випадки не закріпленої на письмі дисиміляції у живому мовленні: трахтор, [воло•с'ц'•а], кохта [фт]>[хт] – дис. за місцем творення. Також є випадки закріпленої на письмі дистантної асиміляції: флюгер, муляр, верблюд, перепел, срібло, рибалка, муляр, лицар. [р'…р]>[л'…р] – дисим., регресивна, за місцем і способом творення, закріплена на письмі. Також неправильно |коридор|> [ка•л'ідор], [о…о]>[а…о] – дистантна дисиміляція голосних.