- •Розкрийте суть системних відношень у лексиці
- •У чому відмінність між омонімією і багатозначністю?
- •Як співвідносяться між собою поняття «лексичне значення слова» і «граматичне значення слова»
- •Назвіть шляхи збагачення лексики української мови
- •Які є джерела збагачення фразеології укр. Мови?
- •Обгрунтуйте багатофункціональність сучасної української мови
- •Що є предметом етимології? наведіть приклади слів етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених). Що таке деетимологізація слова?
- •Яка роль словників для нормалізації лексичного складу мови?
- •Розкрийте суть міжмовної омонімії. Наведіть приклади
- •Охарактеризуйте типи переносних значень.Проілюструйте прикладами
- •Розмежуйте поняття «синонімії» та «синоніміки»
- •Охарактеризуйте емоційно забарвлену лексику як окрему стилістичну категорію
- •Чому діалектні словники здебільшого є диференціональними? зясуйте призначення діалектної лексикографії .
- •На конкретних прикладах доведіть що лексика сучасної укр мови неоднорідна за походженням
- •Що таке позиційні чергування? зіставте їх з історичними
- •Охарактеризуйте фонетичне явище асиміляції в українській мові
- •Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів
- •Поясніть явище дисиміляції в українській мові
- •Охарактеризуйте принципи українського правопису
- •У чому полягають комбінаторні та позиційні модифікації приголосних
- •У чому відмінність між фонетичною і фонематичною транскрипцією?поясніть коли застосовується складна, а коли спрощена транскрипція
- •Яку смислову, формотворчу і словотворчу ф-ю виконує словесний наголос в укр мові?
- •Яке суспільне значення мають норми літературної вимови? чим зумовлене їх порушення?
- •У чому виявляються взаємозвязки між фонетичними та морфологічними явищами в укр мові? поясніть на прикладі чергувань
- •В якому співвідношенні перебувають поділ слів на склади і поділ слів на морфеми? сформулюйте основні правила складоподілу
- •Визначте основні принципи складоподілу в укр мові. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?
- •Яку функцію виконують розділові знаки?
- •Розмежуйте явища подвоєння і подовження приголосних
- •Як співвідносяться морфи з морфемами
- •Назвіть ознаки похідного слова
- •Які формально-семантичні відношення між членами словотвірної пари
- •У чому відмінність між морфологічними і неморфологічними способами словотворення
- •Назвіть принципи побудови словотвірного ланцюжка і гнізда
- •Які суттєві відмінності між морфемним і словотвірним аналізом слова?
Що є предметом етимології? наведіть приклади слів етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених). Що таке деетимологізація слова?
Наука етимологія займається вивченням походження слів, зокрема з'ясовує, за якою ознакою називаються предмет, явище, дія.
Предметом етимології як розділу мовознавства є вивчення джерел та процесу формування словникового складу мови та реконструкція словникового складу мови давнішого періоду (зазвичай дописемного). Етимологія визначає коли, в якій мові, за яким словотворчим зразком, на основі якого мовного матеріалу виникло слово, а також які історичні зміни його первинної форми та значення відбулись.
До назв із прозорою етимологією (тобто зі зрозумілою
внутрішньою формою) належать окремі групи вітонімів, топонімів і
космонімів (при цьому слід зазначити, що рівень „прозорості” значною
мірою визначається індивідуальними особливостями користувачів
власних назв і передусім залежить від освіти, професії, захоплень тощо),
а також абсолютна більшість прагматонімів, ідеонімів та ергонімів. Так,
прозору етимологію мають: антропоніми (прізвисько Гладкий), зооніми
(корова Сивуля), міфоніми (Світлобог), топоніми (Індійський океан), космоніми (констелонім Риби), прагматоніми (фірмовий поїзд
„Карпати”), ідеоніми (Зелені свята), ергоніми (пресулатонім
Адміністрація Президента України).
До назв із непрозорою, затемненою етимологію (тобто із
незрозумілою внутрішньою формою) належить значна частина вітонімів,
топонімів та космонімів (обсяг такого сектора знову ж таки визначають
освітньо-професійним рівнем мовців), а також окремі прагматоніми,
ідеоніми та ергонімиЦе антропоніми (ім’я іншомовного походження
Артем), зооніми (пес Дрексі), міфоніми (теонім Зевс), топоніми (оронім
Говерла), космоніми (астронім Антарес), прагматоніми (дзвін „Полілей”),
ідеоніми (телепередача „Картата потата”), ергоніми (фірма „Торі”).
Деетимологізація -, опрощення, зміна в морфологічній структурі слова, коли для свідомості носіїв мови виявляється втраченим етимологічний зв'язок цього слова з тією чи іншою непохідною основою. Д. може бути викликана або тим, що слова з вихідною непохідною основою перестають існувати в мові, або тим, що дане слово занадто далеко пішло в своєму семантичному розвитку від слова з відповідною непохідною основою.
Яка роль словників для нормалізації лексичного складу мови?
Словники укр мови мають величезне значення у формуванні фахової і мовної компетенції майбутнього професіонала так, як включають усі необхідні відомості про сучасну укр мову: пояснюють значення слів з точки зору їх вживання, терміни з тієї чи іншої галузі науки, походження і розвиток слів; подають правильний правопис та наголоси, правильну вимову; пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов та багато іншого.
Словниковий склад мови являє собою не просто набір слів. Слова в мові існують у певній системі та взаємовідношенні. Вони розрізняються за сферою й частотою вживання. Слова якнайтісніше пов'язані з позамовною дійсністю, складові частини якої вони позначають і на зміни в якій оперативно реагують, відбиваючи широкий соціально-історичний досвід носіїв мови. І тому лексична система є найрухливішою, наймобільнішою складовою частиною мови: у ній постійно виникають нові слова, нові значення в існуючих словах, а окремі слова стають застарілими, рідковживаними, а то й зовсім забуваються, залишаючись тільки в писемних пам'ятках. Коли ми говоримо про те, що мова пов'язує минулі покоління із сучасними, зберігає й передає минулий досвід, то маємо на увазі насамперед слова, лексику.
Словники прийнято поділяти на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні.
Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia – навчання по всьому колу
знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані
мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття,
терміни, історичні події, персоналіях, географії і т.п. В
енциклопедичному словнику немає граматичних відомостей про слово, а
дається інформація про предмет, який позначається словом.
Об'єкт опису лінгвістичних (мовних) словників – мовні одиниці (слова,
словоформи, морфеми). У такому словнику слово (словоформа, морфема) може
бути охарактеризоване з різних сторін, у залежності від цілей, обсягу і
задач словника: з боку значеннєвого змісту, словотвору, орфографії,
орфоепії, правильності вживання. У залежності від того, скільки ознак
слова описані в словнику, розрізняють словники одноаспектні і
багатоаспектні.
Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів,
яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на
полях і в тексті рукописів книг.
