
- •Розкрийте суть системних відношень у лексиці
- •У чому відмінність між омонімією і багатозначністю?
- •Як співвідносяться між собою поняття «лексичне значення слова» і «граматичне значення слова»
- •Назвіть шляхи збагачення лексики української мови
- •Які є джерела збагачення фразеології укр. Мови?
- •Обгрунтуйте багатофункціональність сучасної української мови
- •Що є предметом етимології? наведіть приклади слів етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених). Що таке деетимологізація слова?
- •Яка роль словників для нормалізації лексичного складу мови?
- •Розкрийте суть міжмовної омонімії. Наведіть приклади
- •Охарактеризуйте типи переносних значень.Проілюструйте прикладами
- •Розмежуйте поняття «синонімії» та «синоніміки»
- •Охарактеризуйте емоційно забарвлену лексику як окрему стилістичну категорію
- •Чому діалектні словники здебільшого є диференціональними? зясуйте призначення діалектної лексикографії .
- •На конкретних прикладах доведіть що лексика сучасної укр мови неоднорідна за походженням
- •Що таке позиційні чергування? зіставте їх з історичними
- •Охарактеризуйте фонетичне явище асиміляції в українській мові
- •Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів
- •Поясніть явище дисиміляції в українській мові
- •Охарактеризуйте принципи українського правопису
- •У чому полягають комбінаторні та позиційні модифікації приголосних
- •У чому відмінність між фонетичною і фонематичною транскрипцією?поясніть коли застосовується складна, а коли спрощена транскрипція
- •Яку смислову, формотворчу і словотворчу ф-ю виконує словесний наголос в укр мові?
- •Яке суспільне значення мають норми літературної вимови? чим зумовлене їх порушення?
- •У чому виявляються взаємозвязки між фонетичними та морфологічними явищами в укр мові? поясніть на прикладі чергувань
- •В якому співвідношенні перебувають поділ слів на склади і поділ слів на морфеми? сформулюйте основні правила складоподілу
- •Визначте основні принципи складоподілу в укр мові. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?
- •Яку функцію виконують розділові знаки?
- •Розмежуйте явища подвоєння і подовження приголосних
- •Як співвідносяться морфи з морфемами
- •Назвіть ознаки похідного слова
- •Які формально-семантичні відношення між членами словотвірної пари
- •У чому відмінність між морфологічними і неморфологічними способами словотворення
- •Назвіть принципи побудови словотвірного ланцюжка і гнізда
- •Які суттєві відмінності між морфемним і словотвірним аналізом слова?
В якому співвідношенні перебувають поділ слів на склади і поділ слів на морфеми? сформулюйте основні правила складоподілу
Слова в українській мові поділяються на склади. Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.
Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов'язково бути голосним. В зв'язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.
В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: вік-но, слог, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.
Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).
Склад, який закінчується на приголосний звук - закритим (ліс, май-дан).
Морфема — найменша матеріальна частина слова, наділена певним значенням.
Слово |
Морфема |
Значення лексичне |
Має певне значення |
Складається з фонем |
Складається з фонем, неподільних на знач. одиниці |
Слово можу існувати як самостійна одиниця |
Може існувати лише у слові |
Лексико-граматична єдність |
Не має лексико-граматичної єдності. Або граматичне, або лексичне значення |
Необмежена к-сть слів існує |
Обмежена кількість морфем |
Відтворюється в мові як самостійна одиниця |
Як частина слова |
Поділ слова на морфеми загалом не викликає сумніву. Сюди належать слова, споріднені за коренем,службові морфеми яких не втратили словотворчу функцію, на межі морфем нема фонетико-морфологічних змін.
Фактори зниження чіткості поділу слів на морфеми: 1. коли похідне слово має подвійне смислове мотивування (коли можна у слові виділити 1 складний суфікс або кілька простих); 2. коли домінуючим у семант. мотивуванні виявляється не твірне слово, а його попереднє (твірне твірного). Тоді знижується лексичний зв’язок похідного слова з твірним, і сусідні суфікси сприймаються як один великий.
Існує декілька правил поділу слів на склади:
Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о-лень, жи-то).
Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них - до наступного (зір-ка, май-ка).
Якщо другим приголосним є звук й, л або р, то разом з попереднім приголосним він відходить до наступного складу (ме-тро, ку-плю).
Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу (кис-лий, стер-ти).
Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л відходять до наступного (про-сте-жити, се-стра).
Визначте основні принципи складоподілу в укр мові. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?
Слова на склади ми ділимо, здебільшого скандуючи їх, проте складоподіл не є довільним. Слід пам’ятати, що в українській мові звучність зростає до вершини складу (її становить голосний звук) та виявляється тенденція до відкритих складів. А це означає, що межа складоподілу найчастіше проходить після голосного перед приголосним.
Основні правила складоподілу
1. Якщо поряд стоять однакові шумні звуки (обидва дзвінкі чи глухі), то вони належать до наступного складу: ща-стя, ка-штан, го-спо-дар.
2. Якщо із двох приголосних один дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних складів: буз-ко-вий, до-ріж-ка, греб-ти.
3. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони роз’єднуються між попереднім і наступним складами: зем-ляк, дев’-ять, вір-ність, віль-но
4. Якщо між голосними два приголосні – шумний (дзвінкий чи глухий) і сонорний, то вони належать до одного складу: му-дрець, лі-сни-цтво, бли-зня-та.
5. Якщо між голосними є кілька приголосних, то сонорні належать до попереднього складу, інші – до наступного: мор-ква, май-стер, мар-шрут.
6. Подовжені приголосні об’єднуються в склад із наступним голосним: гі-лля, ві-ття, ті-нню, за-ти-шшя.
7. Префікси не зберігають своєї цілісності й можуть розподілятися між складами, зокрема коли корінь починається з голосного: ро-зо-ра-ти, бе-зі-ні-ці-а-тив-ний, бе-зу-спі-шний.
Фонетичний складоподіл тяжіє до відкритого складу, відповідно до цього ці слова діляться на склади так: льо-тчик, ве-сна.