
- •Розділ IV. Ринок фінансових послуг
- •1. Сутність ринку фінансових послуг, його ознаки та функції.
- •2. Економічний зміст та види фінансових послуг.
- •6. Надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств.
- •3. Інституційна та сегментарна структура ринку фінансових послуг.
- •4. Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки. Типи фінансових посередників.
- •5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва.
- •6. Умови створення та діяльності фінансових установ.
- •7. Значення та структура грошового ринку.
- •8. Суть, учасники та інструменти ринку позик (кредитних послуг).
- •9. Сутність, функції та структура страхового ринку.
- •10. Послуги розрахунково-касового обслуговування.
- •11. Депозитні послуги банківських установ, їх види та характеристика.
- •12. Платіжні системи і переказ грошей. Основні види банківських платіжних систем.
- •13. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •14. Сутність, структура та регулювання валютного ринку.
- •15. Види операцій та фінансових послуг на валютному ринку.
- •16. Кредитування юридичних осіб та споживче кредитування як основні види фінансових послуг на ринку позик.
- •17. Лізингові операції фінансових установ.
- •Факторингові послуги фінансових установ.
- •Довірчі послуги фінансових установ.
- •Суть, функції та значення фондового ринку в інвестиційних процесах. Основні види послуг на фондовому ринку.
- •Сутність та особливості організації процесу іро.
- •Депозитарні послуги та види діяльності депозитарних установ.
- •Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг.
- •Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
- •Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг.
17. Лізингові операції фінансових установ.
Лізингові операції є різновидом кредитних послуг, оферентами яких виступають банківські установи, спеціалізовані лізингові компанії та суб'єкти господарювання, які взяті на облік Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Лізинг являє собою підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, системи телекомунікації та інше) майно, що належить до основних фондів.
Основними учасниками лізингової угоди є:
лізингодавець - банківська або небанківська фінансова установа, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду,
лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, що набуває право володіння та розпорядження об'єктом лізингу у визначених лізинговою угодою межах за умови сплати періодичних платежів;
виробник або постачальник об'єкта угоди.
Механізм реалізації лізингової послуги:
подання заяви на одержання лізингового кредиту;
вивчення ринку основних фондів та вибір виробника (постачальника) об'єкта лізингу;
одержання банківського кредиту (у випадку нестачі кредитних ресурсів);
укладення трьохсторонньої лізингової угоди;
оплата вартості об'єкта лізингової угоди;
поставка об'єкта угоди;
сплата регулярних лізингових платежів.
У світовій практиці лізинг поділяється на два види: оперативний та фінансовий.
При оперативному лізингу термін користування об'єктом лізингу є коротшим за строк повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди основні фонди, що знаходились у користуванні, повертаються лізингодавцю.
При фінансовому лізингу термін угоди практично співпадає з терміном повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди її об'єкт викуповується лізингоодержувачем за залишковою вартістю або повертається лізингодавцю.
Особливості реалізації лізингових угод та складу їх учасників зумовлюють поділ лізингу на такі форми: зворотний, пайовий та міжнародний.
Зворотний лізинг - це лізингова угода, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.
Пайовий лізинг забезпечує здійснення лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення декількох кредиторів, які інвестують свої кошти в об'єкт лізингу.
При міжнародному лізингу одна із сторін лізингової угоди є нерезидентом.
Факторингові послуги фінансових установ.
Банківські установи виступають основними оферентами факторингових послуг, що надаються в Україні. Відповідно до українського законодавства,, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Факторингова операція здійснюється на комісійній засадах на договірній основі.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.
Основні учасники: фактор (банк, факторингова компанія), постачальник (клієнт фактора), покупець.
Механізм реалізації факторингової послуги:складається з 6 етапів:
І етап: банк - фактор укладає з підприємством (клієнтом) договір про надання факторингових послуг;. ІІ етап: клієнт - відвантажує товари, виконує роботи або надає послуги боржнику з відстрочкою оплати; III етап: клієнт передає банку документи, що засвідчують факт відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг; IV етап: банк купує у клієнта боргові зобов'язання його контрагента з негайною оплатою 60 - 90 % їх вартості; V етап: боржник розраховується з банком за отримані товари, виконані роботи або надані послуги на підставі одержання письмового повідомлення про выступления права грошової вимоги факторові; VI етап: банк здійснює доплату частини зобов'язань клієнту, що
залишається після утримання процентів за факторинговий кредит і
комісійної винагороди на свою користь.
Факторингові операції поділяються на види за такими ознаками.
• 1.Залежно від мети здійснення операції розрізняють класичний та забезпечувальний факторинг. 2. Залежно від повідомлення боржника про посередництво банку виділяють конвекційні та конфіденційні факторингові операції. 3.Залежно від права регресу факторинг поділяється на безрегресний, регресний та з частковим регресом. 4. За набором послуг, що включає факторинг, він може бути з повним та частковим набором послуг За сектором ринку, на якому здійснюються факторингові операції розрізняють внутрішній та міжнародний факторинг
Вартість факторингових послуг включає в себе такі елементи:1. комісійну винагороду банку 2. плату за наданий кредит.
На сучасному етапі найбільш активними оферентами факторингових послуг в Україні виступають "Укрсоцбанк", "Індекс-банк", "Кредитпромбанк", банки "Надра", "Фінанси та кредит", "Біг-Енергія" та інші.