
- •Розділ IV. Ринок фінансових послуг
- •1. Сутність ринку фінансових послуг, його ознаки та функції.
- •2. Економічний зміст та види фінансових послуг.
- •6. Надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств.
- •3. Інституційна та сегментарна структура ринку фінансових послуг.
- •4. Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки. Типи фінансових посередників.
- •5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва.
- •6. Умови створення та діяльності фінансових установ.
- •7. Значення та структура грошового ринку.
- •8. Суть, учасники та інструменти ринку позик (кредитних послуг).
- •9. Сутність, функції та структура страхового ринку.
- •10. Послуги розрахунково-касового обслуговування.
- •11. Депозитні послуги банківських установ, їх види та характеристика.
- •12. Платіжні системи і переказ грошей. Основні види банківських платіжних систем.
- •13. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •14. Сутність, структура та регулювання валютного ринку.
- •15. Види операцій та фінансових послуг на валютному ринку.
- •16. Кредитування юридичних осіб та споживче кредитування як основні види фінансових послуг на ринку позик.
- •17. Лізингові операції фінансових установ.
- •Факторингові послуги фінансових установ.
- •Довірчі послуги фінансових установ.
- •Суть, функції та значення фондового ринку в інвестиційних процесах. Основні види послуг на фондовому ринку.
- •Сутність та особливості організації процесу іро.
- •Депозитарні послуги та види діяльності депозитарних установ.
- •Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг.
- •Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
- •Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг.
16. Кредитування юридичних осіб та споживче кредитування як основні види фінансових послуг на ринку позик.
Кредитні послуги являють собою фінансові операції щодо передачі позичальникам у користування грошових засобів, товарів або майна на засадах платності, строковості, повернення та цільового характеру їх використання. Надання кредитних послуг регламентується кредитними договорами, які укладаються в письмовій формі, і визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін. Найбільший обсяг кредитних послуг надається банками.
Для одержання кредиту позичальник подає у банківську установу заяву на одержання кредитних коштів, юридичні документи, що підтверджують юридичний статус суб’єкта господарювання, фінансову звітність, документи щодо забезпечення кредиту тощо.
Надання кредитів суб’єктам господарювання вимагає додержання банком таких умов:
врахування кредитоспроможності позичальника, його фінансової стабільності, рентабельності та ліквідності;
здійснення кредитування тільки тих видів діяльності позичальника, які передбачені його статутом;
обов’язкової наявності у позичальника власного майна та часткового фінансування ним об'єкта, що кредитується, власним капіталом.
У банківській практиці можуть бути використані такі форми кредиту для суб’єктів господарювання: іпотечний (особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна), лізинговий (передбачає передачу банком у користування об'єкта лізингу на умовах оренди з набуттям права володіння та розпорядження ним у встановлених лізинговою угодою межах), факторинговий (відображає відносини лиж суб'єктами факторингової угоди з приводу придбання банком грошових вимог постачальника до покупця та їх дострокової інкасації за винагороду), бланковий (надається банківськими установами без застави майна чи інших видів забезпечення тільки під зобов'язання повернути кредит), консорціумний (надається банківським об'єднанням - консорціумом, утвореним для надання великих кредитів) тощо.
Поряд з вищерозглянутими формами кредиту банківські установи можуть надавати такі види кредитних послуг, як:
форфейтинг, кредитування за поточним рахунком підприємства (овердрафт), мікрокредитування тощо.
Поряд з банківськими установами кредитування визначених видів суб'єктів господарювання здійснюють кредитні спілки. Отримати кредити в кредитній спілці можуть селянські (фермерські) господарства (на купівлю насіння, палива, техніки) та приватні підприємства, які знаходяться у власності членів кредитної спілки. Як показує практика, для фермерів кредитні спілки є найбільш доступними кредитними установами.
Умови надання та строки повернення кредитів, способи забезпечення кредитних зобов'язань, розмір плати (процентів) за користування кредитами визначаються кредитною спілкою самостійно. Функції розгляду заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань, здійснення контролю за якістю кредитного портфеля та вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, покладені на кредитний комітет спілки.
Відповідно до українського законодавства, споживчий кредит є кредитом, який надається фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг.
Оферентами фінансових послуг зі споживчого кредитування є банківські установи, кредитні спілки та ломбарди. Проте найбільший обсяг споживчого кредитування в сучасних умовах забезпечується банківськими установами.
Об'єктами банківського споживчого кредитування є витрати, пов'язані з придбанням в особисту власність споживчих товарів тривалого користування, одержанням споживчих послуг, а також витрати інвестиційного характеру, що спрямовані на придбання і будівництво житла. Основними видами банківських споживчих кредитів є:(кредити на придбання складно побутової техніки, кредити на придбання автомобілів, кредити на освіту, кредити на лікування, кредити на будівництво житла тощо.)
Банківські установи надають споживчі кредити на комерційній основі з дотриманням всіх принципів кредитування в межах наявних кредитних ресурсів.
Для одержання споживчого кредиту позичальник надає кредитній установі такі документи: заяву, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку з місця праці про розмір доходу за останні 6 місяців, інші документи, що підтверджують платоспроможність позичальника та забезпечення кредиту (гарантію, договір страхування або застави).
Погашення споживчих банківських кредитів здійснюється фізичними особами шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або внесенням коштів готівкою в касу банку. Розрахунок сум процентного платежу за споживчим кредитом може здійснюватись за двома способами: 1) на непогашену суму кредиту, 2) методом ануїтета. При першому способі суми процентних платежів будуть поступово зменшуватись у міру зменшення заборгованості за кредитом, при другому - платежі за кредитом будуть становити однакову суму і включати в себе процентний платіж і платіж в рахунок погашення частини заборгованості за кредитом.
Конкуренцію банкам на ринку споживчого кредитування складають кредитні спілки. Споживчі кредити займають дві третини кредитного портфеля спілок. Кредитні спілки надають споживчі кредити терміном до одного року на придбання побутової техніки, ремонт автотранспорту та об'єктів житлової нерухомості, проведення сімейних свят, навчання, лікування, туризм, відпочинок тощо в сумі, що не перевищує 20 відсотків капіталу спілки.
Особливу нішу на ринку споживчого мікрокредитування займають ломбарди. Ломбарди надають позики населенню на потреби фінансування поточних витрат під заставу дорогоцінних речей. Ломбардні кредити надаються в невеликих розмірах та на короткий строк, що коливається від одного дня до трьох місяців.