5. Особливостіуправлінняоборотними активами.

Оборотні активи — сукупність матеріальних і грошових цінностей, що обслуговують поточний господарський процес підприємства, які знахо­дяться в постійному кругообігу і в повному обсязі переносять свою вартість на товари (роботи, послуги), що реалізуються, протягом одного операційного циклу, з метою отримання економічної вигоди (прибутку).

Обортні активи поділяються за такими ознаками:

1)за складом

- запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів

- Запаси готової продукції

- незавершене виробництво

- дебіторська заборгованість

- грошові активи та їх еквіваленти

- інші оборотні активи

2) за джерелами фінансування

- валові

- чисті (за допомогою довго строк.зобовязань)

- власні

3) залежно від періоду використання

- постійну частину

- змінну

4) за характером участі в операційній діяльності

- оборотні активи, які обслуговують виробничий цикл

- оборотні активи, які обслуговують фінансовий цикл

Управління оборотними активами пов’язане з формуванням операційного циклу підприємства – це певний період часу від придбання запасів, сировини і матеріалів до отриманняя грошових коштів за реалізовану продукцію. Важливою характеристикою операційного циклу є його тривалість.

Тривалість операційного циклу визначається (ТОЦ):

ТОЦ=ПОс1м +ПОнв+ПОгп+ПОдз+ПОга

Га-грошові кошти, с1м – середні залишки сировини і матеріалів, нв-середні залишки незавершеного в-ва, гп-середні залишки готової продукції, дз- середні залишки дебіторської заборгованості, ПО-період обороту

У рамках операційного циклу виділяють виробничий цикл і фінансовий.

Виробничий – це період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів

ТВЦ= ПОс1м+ПОнв+ПОгп

Фінансовий цикл- це період повного обороту грошових коштів інвестованих в оборотні активи

ТФЦ=ТВЦ+ПОдз-ПОкз

Управління оборотними активами також пов’язане з ризиком ліквідності та рентабельністю підприємства. Вважається, що оборотні активи повинні перевищувати розмір поточних зобов’язань. В такому випадку говорять про рівень оборотності активів. Чим більший рівень оборотних активів тим більша ліквідність.

Основними завданнями в управлінні оборотними активами є:

• Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримання необхідного рівня ліквідності активів

• Підвищення рівня рентабельності оборотних активів

• Мінімізація витрат пов’язаних з використанням оборотних активів

• Встановлення оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів

6. Управління виробничими запасами.

Метою управління запасами є формування їх н такому рівні, щоб забезпечити своєчасність поставок покупцям продукції, забезпечити безперервність виробничого процесу та мінімізувати витрати пов’язані із їх використанням.

Із використанням запасів пов’язані такі групи втрат:

- витрати пов’язані із організацією замовлення (закупівля, витрати на доставку, обмін і контроль документообороту, тощо.)

- витрати пов’язані із зберіганням запасів на складі (утримання складських приміщень, ЗП складського персоналу, витрати від псування цінностей. )

- витрати в наслідок вилучення грошових коштів у запаси та недоотримання прибутку

- витрати у зв’язку з несвоєчасністю поставок (простої обладнання, втрата замовників, тощо.)

У ФМ для визначення оптимального розміру замовлення запасів використовують модель економічно обґрунтування замовлення запасів (EOQ). Ця модель передбачає визначення оптимального розміру замовлення запасів, при якому сукупна сума витрат на організацію замовлення та зберігання запасів буде мінімальна.

Розмір партії поставок =

ОВП – обсяг виробничої потреби;

Крім того, у ФМ з метою управління запасами використовують модель визначення точки поповнення запасів. Ця модель передбачає визначення мінімального розміру запасів на складі, при якому необхідно приймати рішення про закупівлю запасів.

Змін.=Витрати одноденні*Час очікування запасів (доставка).

Змін-запас мінімальний