ЗМІСТ
ВСТУП 3
1 КЛАСИФІКАЦІЯ І СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ОЗП 4
1.1 Оперативна пам'ять та її принцип роботи 5
1.2 Принципи організації пам'яті 7
1.3 Типи мікросхем пам’яті 7
1.4 Обсяг модулів пам'яті 15
1.5 Кеш-пам'ять першого і другого рівня 16
1.6 Пам'ять швидкого перегляду 19
1.7 Розширена пам'ять 19
2 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ОПОРУ, ЄМНОСТІ, ІНДУКТИВНОСТІ, ДОБРОТНОСТІ 21
2.1 Методи вимірювання електричного опору 21
2.2 Визначення величини ємності у конденсаторах 24
2.3 Вимірювання індуктивності та добротності 25
3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 29
ВИСНОВОК 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТАЕРАТУРИ 40
ВСТУП
В даній дипломній роботі буде розповідатися про специфіку використання та класифікацію ОЗП.
Пам'ять – це один з найважливіших елементів комп'ютера. У персональних комп'ютерах використовується декілька основних видів пам'яті: динамічна, статична та енергозалежна.
Внутрішня пам’ять ділиться на постійну – ROM (Read Only Memory) і оперативну – RAM (Random Access Memory).
Постійна пам'ять (ROM) – запам'ятовуючий пристрій, що містить інформацію, яку не можна змінити. Як правило, постійна пам'ять у персональних комп'ютерах використовується базовою системою введення/виведення (BIOS). BIOS містить програми, що налаштовують комп'ютер при його включенні і забезпечують обмін даними між зовнішніми пристроями.
Оперативна пам'ять — пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їх виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
Також в дипломній роботі розглядаються методи вимірювання опору, ємності, індуктивності та добротності.
У мостових схемах опори вимірюють, порівнюючи величини вимірюваного опору з величиною зразкового опору шляхом порівняння падіння напруг на цих опорах. При роботі в електричних полях змінного струму у діелектриках виникають втрати потужності. Здебільшого вони йдуть на розігрів діелектрика й прилеглих до нього частин електроустаткування. Методи вимірювання цих втрат описано в основній частині дипломної роботи.
1 Класифікація і специфіка використання озп
Пам'ять – це один з найважливіших елементів комп'ютера. У персональних комп'ютерах використовується декілька основних видів пам'яті: динамічна, статична та енергозалежна (див. рис.1).
Рис. 1. Типи пам’яті в ПК
Внутрішня пам’ять ділиться на: постійну - ROM (Read Only Memory) і оперативну - RAM (Random Access Memory).
Спочатку розглянемо склад, принципи будови та роботи внутрішньої пам’яті, яка, в свою чергу, ділиться на постійну та оперативну пам’ять.
Постійна пам'ять (ROM) – запам'ятовуючий пристрій, що містить інформацію, яку не можна змінити. Як правило, постійна пам'ять у персональних комп'ютерах використовується базовою системою введення/виведення (BIOS). BIOS містить програми, що налаштовують комп'ютер при його включенні і забезпечують обмін даними між зовнішніми пристроями.
Програми для ROM звичайно заносяться в призначені тільки для читання мікросхеми пам'яті (EPROM – Erasable Programmable Read Only Memory). Пам'ять ROM BIOS для перших комп'ютерів XT могла розміститися на чіпові обсягом 128 Кб. ROM BIOS для 486 моделі вимагають уже 512 Кб. Допитливі користувачі при бажанні можуть роздрукувати програми, що знаходяться в ROM.
Оперативна пам'ять та її принцип роботи
Оперативна пам'ять (англ. Random Access Memory, дослівно — пам'ять з довільним доступом, первинна пам'ять) — пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їх виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
Рис. 2. Планка оперативної пам'яті
Як тільки відкривається файл на твердому чи гнучкому диску, дані зчитуються з диска і поміщаються в оперативну пам'ять (RAM). Після завантаження програми (незалежно від того, є вона текстовим процесором, програмою обробки електронних таблиць, чи забезпечує роботу з базою даних і т.п.) вона буде працювати в оперативній пам'яті. Те ж саме відноситься і до ваших власних програм.
У дійсності RAM реалізується мікросхемами динамічного типу з довільним доступом (DRAM – Dynamic Random Access Memory). Оперативність доступу означає, що можна знайти чи змінити будь-який окремий байт із декількох мільйонів байт у DRAM. Ви можете звернутися до будь-якого визначеного байта на дискеті чи вінчестері, але інформацію, записану на магнітній стрічці, довільно вибрати не можна. Дані на магнітній стрічці зберігаються послідовно. Щоб знайти визначений байт, потрібно стрічку перемотувати.
Прямий доступ забезпечує швидке читання даних з пам'яті і запис потрібної інформації в будь-яке місце оперативної пам'яті.
RAM – дуже важливий елемент комп'ютера. Звичайно, якщо йде робота з великими файлами, буде потрібно і великий обсяг RAM. Якщо використовується операційна систему Windows, а комп'ютер не має RAM достатнього обсягу, частина робочого файлу може міститися в спеціальну область на вінчестері, що використовується як файл підкачки, що істотно знижує продуктивність комп'ютера.
Рис. 3. Структурна схема ОЗП
Важливе розходження між ROM і RAM полягає в тому, що RAM є енергозалежною: її вміст стирається при перезавантаженні комп'ютера або коли ви виходите з програми без збереження результатів. При відключенні живлення комп'ютера навіть на мить усі дані з RAM пропадуть безповоротно.
Необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що потрібно частіше зберігати свої файли, особливо якщо користувач живе в регіоні, де можливі випадки відключення електроживлення. Багато сучасних програм в наш час автоматично будуть зберігати відкриті файли на диску через короткі проміжки часу. Природно, якщо файл збережений на диску, зникнення електроживлення не вплине на його вміст.
Кожен байт пам'яті має власну адресу. Один байт може утворювати машинне слово, тому старі 8-бітні моделі XT вибирають у кожен момент часу одне слово розміром в один байт. Моделі 286 є 16-бітними, працюють із двохбайтними словами і можуть адресувати 2 байти одночасно; 32-бітні комп'ютери 386, 486 і Pentium можуть адресувати 4-байтні слова.