7

Ответы на экзаменационные вопросы по методике

7.Форми і методи роботи на уроках з образотворчого мистецтва у загальноосвітніх школах. Основною формою навчально-виховної роботи є урок , який має відповідати ряду вимог:

- Наявність цілей і завдань;

- Дотримання дидактичних принципів ( виховне навчання , принцип науковості , наочності , свідомості і активності , систематичності і послідовності , доступності і послідовності ) ;

- Постійне збагачення школярів знаннями ;

- Використання різноманітних методів занять ;

- Диференційований підхід до дітей з урахуванням їх вікових та індивідуальних психологічних особливостей .

Типи уроків:

- Урок повідомлення школярам нового матеріалу;

- Урок повторення і закріплення знань , умінь , навичок ;

- Урок виявлення знань школярів шляхом перевірки;

- Урок змішаного типу.

Для кожного типу уроку ОМ характерна певна структура:

- Організація занять ;

- Перевірка домашнього завдання ;

- Пояснення нового матеріалу;

- Самостійна робота учнів ;

- Закріплення нового матеріалу на підведенні підсумків уроку

- Домашнє завдання.

Методи навчання поділяються на пояснювально-ілюстративні , репродуктивні і дослідницькі.

Навчання починається з пояснювально-ілюстративного методу , який полягає в передачі учням інформації різними способами - зоровими , слуховими , мовними . Можлива форма цього методу це розповідь , демонстрація різноманітного наочного матеріалу.

Для формування навичок і вмінь необхідно використовувати репродуктивний метод , в основі якого лежить багаторазове відтворення дії . Його форми - вправа , бесіда , повторення , опис наочного зображення об'єкта. Передбачається як самостійна робота , так і з учителем.

Метод навчання , спрямований на самостійне вирішення творчих завдань називається дослідницьким . Суть методу полягає у творчому добуванні знань і способів діяльності . Програмою по ОМ у школі передбачені 4 основних види робіт - малювання з натури , на тему , декоративне малювання , бесіди про ІЗО , які тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного у вирішенні поставлених програмою завдань. Завдання уроків - навчити малювати з натури , на теми , виконувати ілюстрації та декоративні малюнки , виробити графічні та живописні вміння і навички. Провідним видом малювання по З є малювання з натури. Цей вид навчальної роботи служить найважливішим засобом вивчення натури , під час малювання з натури в учнів формується вміння аналізувати , порівнювати , узагальнювати зображувані об'єкти і явища. Зміст малювання на теми - зображення явищ навколишнього світу та ілюстрування літературних творів , відіграють велику роль у розвитку творчої уяви . Більшість малюнків на тему супроводжується виконанням начерків і замальовок з натури. Декоративне малювання розвиває естетичний смак , знайомить учнів з роллю ДПІ в житті і побуті. Специфічною особливістю ДПМ є декоративна переробка форм , зображуваних з натури. При проведенні робіт необхідно пам'ятати про два методичних положеннях: Пояснення – словесне тлумачення явищ, дій, слів, термінів. Пояснення як і розповідь має бути доступним і зрозумілим.

Інструктаж – короткі, ліконічні, чіткі вказівки щодо виконання дій. Інструктажем може бути пояснення техніки безпеки на уроці.

Розповідь – виклад матеріалу, який використовується для збагачення різноманітними враженнями, активацією розуму та уяви

Наочні методи – група методів які особливо шикороко використовуються при ознайомленні з новим матеріалом і передбачає сприйняття окремих процесів, явищ, предметів або їх зображень.

Практичні методи навчання. За допомогою них педагог організовує різноманітну практичну діяльність, що сприяє засвоєнню учнями знань, умінь і навичок.

За внутрішньою сутністю і рівнем пізнавальності діяльності виокремлюються такі методи:

Пояснювально – ілюстративні

Репродуктивний метод

Проблемний виклад

Частково – пошуковий

Дослідницький метод

- Необхідно стежити за акуратністю малюнка

- Стежити щоб в малюнку предмети не дрібнити і не дробилися .

У бесідах по З викладач знайомить учнів з творами ІЗО мистецтва , розвиває естетичне сприйняття , художній смак . Учні отримують початкові знання по закордонному і російському мистецтву . Програма передбачає приблизний перелік творів для кожного класу , демонструються репродукції , фільми , слід враховувати так же пору року. Заняття на уроках малювання виховує художній смак . Методи роботи на уроках ОМ:

-словесні(бесіда, розповідь, пояснення);

-наочні;

-практичні.

Бесіда – діалоговий метод викладення за допомогою якого вчитель спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання. Такий метод взагальному будується на запитаннях, які мають заохочувати учня до активної участі на уроці, розвивати його увагу, вміння швидко включатись та підтримувати діалог.

8.Наочні методи навчання на уроках з ОМ. Жоден урок з не може проходити без застосування наочності . Принцип наочності полягає в тому , що учні йдуть до достовірних знань , звертаючись до самих предметів і явищ як до джерела пізнання.

Психологічні основи наочності полягають в тому , що у свідомості людини вирішальну роль відіграють відчуття , тобто якщо людина не бачила , не чула, не відчувала , у неї немає необхідних даних для судження. Чим більше органів чуття бере участь у сприйнятті , тим пізнання предмета у людини глибше і вірніше . Педагогу необхідно частіше звертатися до почуттів дитини , адже перша його реакція на навколишнє буває майже завжди в основі своїй правильна. Це допоможе і засвоєнню того , що пояснив учитель. Принцип наочності вимагає такого піднесення навчального матеріалу, при якому поняття і уявлення учнів стають більш ясними і конкретними. . Наочні методи – група методів які особливо шикороко використовуються при ознайомленні з новим матеріалом і передбачає сприйняття окремих процесів, явищ, предметів або їх зображень.

Розрізняють такі наочні методи:

Предмети з навколишньої дійсності, що представляють об'єкти для зображення ( натуральний фонд , муляжі ) , повинні бути різноманітні . Моделі що пояснюють конструктивну побудову предметів ( дротові , з оргскла , картону)

Схематичні малюнки з поетапним виконанням малюнка.

Репродукції картин , слайди .

Гіпсові зліпки ( орнамент , розетка )

Натуральні наочні посібники ( опудала птахів , тварин)

Педагогічний малюнок , тобто робота на дошці , на полях роботи учня , виправлення роботи учня. Методи наочного навчання - демонстрація , ілюстрація , екскурсія.

1) Ілюстрування – показ предметів та явищ у вигляді символічного зображення. Цей метод дуже ефективно використовується у вигляді схематичного зображення на дошці, особливо коли треба передати поетапність роботи.

2) Спостереження – тривале, цілеспрямоване сприйняття об’єктів із фіксацією певних дій. Під час прийняття для кращого засвоєння знань мають, якомога активніше, бути задіяні органи чуттів.

3) Демонстрація – чуттєве ознайомлення учнів із явищами, процесами, об'єктами у їх природньому вигляді. ЇЇ використовують для уточнення, узагальнення і систематизації знань учнів. Під час демонстрації використовуються різноманітні ілюстрації, зокрема репродукції відомих художників – ілюстраторів. Сполучення демонстрації зобажень з письмовим словом, у данний час одержує усе більше поширення на уроках. При знайомстві учнів із працею дорослих вчитель демонструє картини, діафільми, кінофільми. При вивченні матеріалів, інструментів, прийомів роботи, організації трудової діяльності, вивченні техніці безпеки, широко використовуються таблиці. Наприклад, таблиці, що показують процеси згинання паперу, при поясненні прийомів роботи використовують як ілюстрацї, а під час практичної роботи – як інструкцію. По деяких темах, на уроках виникає необхідність продемонструвати учнім серію картин по якій – небудь визначенній темі.

4) Екскурсі – цілеспрямованне вивчення об'єкту образотворчого мистецтва через залучення учнів до відвідування музеїв, виставок тощо. Для кращого і глибшого сприйняття матеріалу слід наочний метод екскурсії об'єднувати із словесним, тобто включати пояснення візуального матеріалу із розповіддю.

Основні вимоги до наочних посібників і матеріалами: бездоганність в науковому відношенні , відповідність вимогам програми , урахування вікових особливостей учнів , ясність і яскравість зображення , відповідність естетичним і гігієнічним вимогам .

16. Навчання учнів загальноосвітньої школи законам, правилам, прийомам композиції та вираження її емоційно-смислового задуму

Тематичне малювання є дуже важливим розділом роботи на уроках образотворчого мистецтва. Воно являє собою композиційну розповідь засобами малюнка і кольору на теми певних подій і вражень з навколишнього життя , а також на теми казок , пісень , творів літератури , і т. д.

Тематичне малювання в школі це творчий процес переживання і відтворення пережитого за допомогою наявних зорових уявлень . У зміст занять на уроках тематичного малювання входить зображення різних сюжетів з життя , ілюстрування літературних творів , творче відтворення картин на різноманітні теми . Тематичний малюнок дає можливість учням набути вміння передавати свої думки і уявлення засобами мистецтва.

Тематичне малювання правильніше назвати композицією. Композиція - (від лат.) Що означає складання, з'єднання, поєднання різних частин в єдине ціле відповідно до якої-небудь ідеї. В образотворчому мистецтві композиція - це зображення художнього твору, обумовлене його змістом, характером і призначенням. Це розміщення, зображення на аркуші паперу, полотні предметів, явищ, дій людей, пов'язаних однією ідеєю. Тематичний малюнок допомагає вчителю ближче познайомитися з духовним світом учнів , простежити як розвиваються його здібності образного уявлення і уяви.

Особливу увагу потрібно приділити методиці викладання композиції на уроках тематичного малювання . Робота над тематичної композицією починається з пошуків сюжету , завдання вчителя - вибрати доступний для даного віку сюжет. Успішному вирішенню поставленого завдання допомагає використання прямих зорових вражень дітей. Вчителю потрібно постійно активізувати уявну активність учнів , брати участь в їх роботі від початку до кінця. Слід пояснити , що композиція картини допомагає художнику не тільки ясно розкрити сюжет , а й висловити своє ставлення до даної події чи явища . Потрібно попередити учнів про те , що велика кількість образотворчих об'єктів не завжди допомагає розкриттю сюжету. Зайва велика кількість об'єктів часто позбавляє зображення ідейного змісту.

Навчання композиції потрібно починати з розкриття основних її правил і законів. В тематичній композиції доводиться зустрічатися з наступними законами композиції: симетрія і асиметрія ; рівновага і ритм ; статика і динаміка ; підпорядкування другорядного головному ; виділення зорового центру і виявлення головного в композиції картини , закон золотого перетину , рівновагу , цілісність , відкритість , замкнутість . Композиційні засоби і прийоми

Організація зображення в композиції:

вибір формату аркуша паперу (квадрат, прямокутник вертикальний, горизонтальний); виявлення головного і другорядного у композиції; цілісність форми, композиційний центр, симетрія, асиметрія, рівновага, ритм, колір як акцент.

Закон симетрії - відповідність правої і лівої частини композиції.

Асиметрія вимагає порушення рівноваги і в композиції з'являється динаміка . Рівновага вимагає композиційної стійкості картини .

Ритм у композиції створюється чергуванням одного і того ж предмета або одного і того ж руху фігури.

Закон статики вимагає рівних спокійних рухів ліній і мас , чітких членувань композиції по вертикалях і горизонталях .

Закон динаміки вимагає різкої зміни напряму руху мас , розташування фігур в картині по діагоналях , спіралям , зигзагоподібним рухам.

Закон підпорядкування другорядного головному вимагає , щоб один предмет привертав до себе увагу через інші , щоб усі предмети були звернені до головного. Закон виділення зорового центру , тобто виділення головного за допомогою його композиційного розміщення. За законами перспективи , зоровий центр знаходиться на лінії горизонту в точці заходу її з вертикаллю .