25. Грип пташи́ний

(Avian influenza, bird flu) — тип вірусної інфекції грипу, що уражає птахів (особливо сприйнятливі кури та індички), а також деякі види ссавців. Її викликає один із штамів вірусу грипу типу А. Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії. Інфекція серед свійській птиці може бути неочевидною (безсимптомною) або викликати зменшення яйце несення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів (високопатогенний пташиний грип). Дотепер не існувало спеціальної вакцини супроти Г. п., однак для вакцинації застосовували звичайну вакцину проти грипу. Китай розробив власну версію ліків від Г. п. — аналог Tamiflu, який вважається найефективнішим в цей час препаратом від захворювання.

26. Лейкоз птиці (Leucosis avium)

хронічна вірусна хвороба, що характеризується системними пухлинними розростаннями кровотворної тканини. Після проникнення в організм вірус лейкозу птиці потрапляє в кров, розноситься по всьому організму, осідає в органах кровотворення (селезінка, кістковий мозок). Інкубаційний період триває від кількох днів до кількох місяців. Перебіг хвороби хронічний, іноді гострий. Характерною особливістю лейкозу птиці є тривала субклінічна та короткочасна клінічна стадії хвороби, що завжди закінчується летально. Лікування не проводиться. Хвору на лейкоз птицю забивають. Імунітет не вивчено. Методів специфічної профілактики лейкозу птиці не розроблено.

27. Пріонні інфекції. Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби.

По­вільно прогресуюча інфекційна хвороба, що характеризується довго­тривалим інкубаційним періодом, специфічними ураженнями цент­ральної нервової системи та 100%-ю смертністю. Вперше зареєстрована у Великобританії в 1986 році. Нині трапляється більш як у десяти країнах Європи і деяких країнах Азії й Америки. Шлях, яким збудник проникає в центральну нервову систему, ще не зовсім відомий. Вважають, що після поїдання інфікова­ного збудником м'ясо-кісткового борошна трансформований збудник рухається по нервових розгалуженнях у мозок. В інфікованих нерво­вих клітинах та між ними відкладається ізоформа кріонного білка з утворенням скупчень у вигляді фібрил, які спричиняють роздушення нейронів, губкоподібної зміни сірої речовини мозку, утворення вакуолей і порушення функції нервової системи. Симптоми захворювання виникають і прогресують повільно. Хворі тварини виразно знервовані й навіть агресивні. Вони б'ють головою та кінцівками при наближенні людей, тварин, гребуть передніми кінцівками і напружують крила носа. Дуже реагують на шумові подразники. Здригаються всім тілом, падають. При виявленні хворих тварин їх умертвляють. Відбирають мате­ріал для лабораторного дослідження, а трупи спалюють. Усе стадо, де виявлено захворювання, і потомство хворих тварин підлягає знищен­ню. За країною залишається статус неблагополучної протягом семи років після останнього випадку захворювання.

28. Пуллороз пташиний тиф,

білий бациллярний пронос, біла діарея) — хвороба молодняку загону курячих, що виявляється і дорослі птахів запаленням яєчників,желточним перитонітом чи що протікає безсимптомно. Основним джерелом збудника інфекції служать хворі курчата, що з послідом виділяють в навколишнє середовище дуже багато збудника. Дорослікури-бактерионосители у період загострення інфекції можуть виділяти збудник в навколишнє середовище і заражати сприйнятливих курей.Перазаражение птахи частіше відбувається після травний тракт присклевивании зараженого корми, підстилки, посліду. Збудникпуллороза, потрапляючи у організм, продукуєендо- іекзотоксини, що викликають інтоксикацію ембріонів і виведених курчат. Характер поразок залежить від його віку молодняку й тяжкості захворювання. Захворювання у курчат протікає з короткиминкубационним періодом (1...5 днів), іноді починається відразу після їх виведення. Хворі курчата стоять, із закритими очима, дихають з відкритою дзьобом, жалібно пищать, тремтять і забиваються у куток пташника; виділяють білуватий, слизуватий, іноді навіть зеленувато-коричневий послід, який засихає біля заднього проходу, що зумовлює його закупорці. Загибель курчат настає через 1...2 дні після зараження і лікувального втручання може становити 50...90 %. Для лікування хворих курчат і курей рекомендовано безліч коштів: антибіотики,сульфаниламидние,нитрофурановие препарати. Особливо широке застосування отримали такі лікарських препаратів, як фуразолідон,фуридин та інші похідні цієї групи.