
- •3. Пастерельоз
- •4.Туберкульоз
- •5. Трихофітія
- •6. Ящур
- •7. Бруцельоз
- •8. Лептоспіроз
- •9. Хвороба Ауєскі
- •10. Лістеріоз
- •11. Міксоматоз кролів-
- •12. Сказ (водобоязнь,гідрофобія)
- •13. Лейкоз великої рогатої худоби
- •14. Емфізематозний карбункул
- •15. Анаеробна ентеротоксемія тварин
- •16. Сальмонельоз телят
- •18. Коліінфекція новонароджених телят.
- •19. Коліентеротоксемія
- •20. Вірусний гастроентерит свиней
- •21. Інфекційний атрофічний риніт свиней
- •22. Бешиха свиней
- •23. Хвороба Ньюкасла
- •25. Грип пташи́ний
- •26. Лейкоз птиці (Leucosis avium)
- •27. Пріонні інфекції. Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби.
- •28. Пуллороз пташиний тиф,
- •29. Чума м’ясоїдних.
- •31. Інфекційна анемія коней
- •32. Хвороба Гамборо
- •34.Африканська чума́ свине́й
- •Класична чума свиней
- •Збудник хвороби
- •Епізоотологія
- •Патогенез
- •Перебіг і клінічний прояв
- •Патологоанатомічні ознаки
- •Діагностика і диференціальна діагностика
- •Імунітет, специфічна профілактика
- •Профілактика
- •Лікування
- •Заходи боротьби.
- •Вірусна діарея великої рогатої худоби
- •Збудник хвороби
- •Епізоотологія хвороби.
- •Патогенез.
- •Діагноз
- •Лабораторна діагностика
- •Диференціальна діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика та заходи боротьби.
- •Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби
18. Коліінфекція новонароджених телят.
(Colibacteriosis, колі інфекція, ешерихіоз, колі діарея, колісепсис) – гостре захворювання молодняку сільськогосподарських тварин, що проявляється профузним проносом, зневодненням організму, ознаками тяжкої інтоксикації, септицемією, швидким занепадом сил і високою летальністю. В патогенезі колібактеріозу важливе значення мають анатомо-фізіологічні і імунологічні особливості новонароджених: недостатня кількість слизу кишечнику, знижена кислотність і бактерицидність шлункового соку, недорозвиненість молодняку, і недостатньо розвинута бар’єрна функція печінка.На фоні ослабленої загальної резистентності організму новонароджених ентеропатогенні ешерихії проникають в кишечник і, інтенсивно розмножуючись, виділяють екзо- і ендотоксини. Бактерії, які мають адгезивний піл-антиген, прилипають до епітеліальних клітин ворсинок слизової оболонки тонкого відділу кишечника, розмножуються в його передньому відділі та сичу зі, спричинюють гостре запалення, що призводить до проносу та зневоднення організму. Септичну форму колібактеріозу у телят і ягнят викликають окремі сировари ешерихій, які володіють капсульним антигеном. Капсула забезпечує їм захист від фагоцитозу і бактерицидної дії сироватки крові, сприяє розмноженню в крові і внутрішніх органах, розвитку сепсису. Інкубаційний період триває від декількох годин до 2-3 діб. Перебіг хвороби надгострий, гострий і підгострий. Надгострий перебіг (у молодняку 1-3-денного віку) проявляється в септичній формі: швидкий підйом температури, відмова від корму, почащення пульсу, у деяких тварин порушення координації, пронос, судоми; загибель в коматозному стані за 1-2 доби. Може бути успішним при своєчасному застосуванні активних лікарських препаратів. Хворих тварин ізолюють, їм призначають дієту, виключають з раціону молозиво, яке замінюють сольовими розчинами, АБК, ПАБК, відварами з вівса та лляного насіння. Для специфічного лікування застосовують моно валентну або антитоксичну сироватку проти колібактеріозу і сальмонельозу сільськогосподарських тварин. Застосовують також бактеріофаг проти сальмонельозу і колібактеріозу.
19. Коліентеротоксемія
Інфекційне токсико-алергічне захворювання свиней, яке характеризується порушенням функції центральної нервової системи, явищами ентериту, утворенням набряків у різних органах і тканигах, високою інертністю. Летальність досягає 80—100%. Інкубаційний період триває від кількох годин до 2—3 діб. Захворювання перебігає надгостро, гостро і підгостро. В продромальному періоді температура тіла підвищується до 40,2— 41,1 °С. У хворих особин спостерігаються набряк повік, кон'юнктивіт, тварини пригнічені, лежать, у них послаблюється голос або афонія, короткочасний пронос, ознаки ураження серцево-судинної та центральної нервової систем, розвиваються парези й паралічі. Розрізняють набрякову, кишкову, нервову та змішану форми хвороби. На свинокомплексах переважає ентеритна форма, класична набрякова форма трапляється рідше. Лікування повинне бути комплексним, застосовують антибактеріальні речовини (антибіотики у поєднанні з сульфаніламідами чи фтор-хінолонові препарати), антигістамінні або антиалергічні (піпольфен, супрастин, димедрол), серцеві (кордіамін, строфантин), гормональні (преднізолон) препарати, вітаміни групи В, препарати кальцію. Медикаментозну терапію поєднують із дієтотерапією, даванкою пробіотиків. Лікування хворих поросят ефективне тільки на початку хвороби, до розвитку нервового симптомокомплексу. На початку захворювання з успіхом застосовують специфічну гіперімунну сироватку чи глобулін.