3.2 Етнографічні особливості країни

Культура Бразилії перш за все походить від культури Португалії. Португальські колоністи і іммігранти принесли католицьку віру, португальську мову і багато традицій, які все ще створюють значний вплив на сучасну бразильську культуру. Як багатонаціональна країна, на її культуру також вплинули інші народи. Американські індіанці значно вплинули на кухню Бразилії та на її мову, а африканці, привезені як раби, в значній мірі вплинули на бразильську музику, танці, кухню. Італійські і німецькі іммігранти, які у великій кількості переселялися до Бразилії, також створили значний вплив на різні аспекти життя, але їх вплив найсильніший на півдні країни.

Культура Бразилії представлена :

1. Бразильським карнавалом

2. Бразильською кухнею

3. Бразильською літературою

4. Бразильською музикою

5. Бразильським кіно

6. Бразильськими святами

Бразильський карнавал (порт. Carnaval, походить від слова «м'ясний») — щорічний фестиваль в Бразилії, що проводиться за 40 днів до Великодня і відзначає початок Великого посту. Протягом Великого посту, римо-католіки повинні утриматися від всіх тілесних задоволень, зокрема споживання м'яса.

Бразильський Карнавал є найбільшим народним святом країни, та має деякі відмінності від карнавалів як в Європі, так і в інших країнах Латинської Америки. Крім того, існують регіональні варіації карнавалу в самій Бразилії.

Бразильська кухня - це результат традицій і обставин. Вона вважається в Південній Америці найвишуканішою. Тут — гострота індійських, пряність португальських та витонченість французьких кулінарних вишуків (Додоток Е).

Кожен район Бразилії, залежно від переважаючого культурного впливу, має свій тип кухні. В одних районах переважає тубільна культура, в інших - кулінарні європейські традиції різних типів, що були занесені до Бразилії колонізаторами або іммігрантами. Розмаїтість і смак бразильських страв визначаються також близькістю річки або моря, характером ґрунту й опадів.

Коріння музики Бразилії можна прослідити до майже всіх частин світу, але найбільш популярні регіональні стилі музики походять з африканських і європейських форм та базпосередньо рідної музики Амазонії та інших частин Бразилії. Самба — без сумніву найкраще відома форма бразильської музики у всьому світі, хоча босса-нова та інші жанри також привернули багато уваги за кордоном.

Бразильська література внесла більший вклад у світову культуру, чим породивша її португальська. Найбільш відомі письменники Й. Мачадо (письменник XІ століття), Ж. Фрейре (письменник XX століття), Г. Рамос, Ж. Амаду, Е. Вериссимо. Всесвітньо відома Бразильська Літературна Академія в Ріо-де-Жанейро.[9;45]

Прийшовши в Бразилію незабаром після винаходу, сьогодні національний кінематограф продовжує свій успішний хід по мирі. Починаючись із кінокомедій "шашадас" однієї з перших кіностудій "Атлантида", пройшовши через епоху "нового кіно" Глаубера Роши (Glauber Rocha), рух "андеграунд" і до сьогоднішнього дня, історія бразильського кінематографа кожного періоду багата численними преміями самих престижних міжнародних кінофестивалів. "Молодшою сестрою" традиційних кінофільмів є індустрія теленовел, що зараз являє собою гігантську фабрику "мильних опер", експортованих у багато країн миру.

У Бразилії більшість народних свят мають іберійське, африканське та індіанське походження. Вони відбуваються у певні дати католицького календаря. Різдво, карнавал та липневі свята, а також найважливіші народні свята відзначаються у всіх регіонах Бразилії. Крім них існує ще безліч інших місцевих урочистостей і гулянь, які стали традиційними для кожного міста чи штату. Багато з них вшановують якогось святого покровителя, як наприклад Нашого Господа Спокійного Упокою (Nosso Senhor do Bonfim) у Сальвадорі. Хоч багато свят мають спільну тему, однак у кожній місцевості вони мають свої особливі риси залежно від регіональних традицій.

Найпопулярніше християнське свято відзначає народження Ісуса Христа та його послання миру і солідарності між людьми. Хоча для багатьох це свято стало лише приводом для споживання та колективних гулянок, його первісний дух братання продовжує бути досить відчутним. Підготовка розпочинається вже в кінці листопада — у цей час прикрашають будинки і вулиці, а люди обмінюються вітаннями. Святкова атмосфера триває до Дня Волхвів — Dia de Reis (6 січня), коли за традицією прибирають Різдвяне деревце (arvore de Natal — ялинка або сосна). У домашній обстановці найурочистіші події — це вечеря 24 грудня та обід 25 грудня. У ці моменти збираються всі члени родини, обмінюються подарунками та смакують особливі страви, такі як індик (peru), каштани (castanhas) та солодкі грінки (rabanada), які нагадують про європейські корені святкування. Крім цих страв, ще деякі різдвяні символи, такі як Дід Мороз (o Papai Noel), Різдвяне деревце та стилізована скульптура ясел і поклоніння Волхвів новонародженому ісусу (шопка — Presepio), мають європейсЬке походження. Принаймні один з них — Різдвяне деревце — виник з дохристиянських святкувань. оскільки у древності вірували, що у середині дерева живе дух родючості, то у травні у кожному селі, у центрі саджали дерево, щоб забезпечити майбутній врожай. У Бразилії перше Різдвяне деревце з’явилося на початку ХХ століття. Ясла (шопка) — інша освячена бразильська традиція. Це фігурки з глини, дерева, металу або тіста, які представляють Святе Сімейство і поклоніння Волхвів. Вони виникли в Італії у XIII столітті: вірять, що першу таку шопку зробив сам Святий Франциск Асизський. Обов’язковий образ на святкуваннях — Дід Мороз, який об’єднує риси різних європейських персонажів, таких як Святий Миколай, покровитель дітей у Російській імперії. Пастораль (O Pastoril), трійка Східних Королів — Рейзадо (Reisado) та Поклоніння Волхвів (Folia de Reis) — жартівливі святкування пов’язані з різдвяними персонажами такими, як пастухи та Східні Королі — є складовою частиною веселощів у різних регіонах Бразилії. У багатьох містах, разом з цими, відбуваються й інші свята, такі як Бумба-меу-Бой (Bumba-meu-boi — легенда про воскресіння забитого улюбленого вола одного господаря), маружада (marujada) та конгада (congada), свята пов’язані з ушануванням Святого Бенедикта, хоч їх тематика і не пов’язана безпосередньо з різдвяними традиціями.

Червневі свята. Вони відбуваються по всій країні у липні на вшанування трьох святих. Перший — Святий Антоній, 13 числа; Святий Жоао (іоан) святкується 24-го, а 29-го черга Святого Петра. Як правило, святкування відбувається на відкритому повітрі, на місці прикрашеному кольоровими прапорцями. Там розпалюється багаття на всю ніч. До столу подають традиційні страви, такі як кукурузна каша (canjica de milho), пе-де-молеке (pe-de-moleque — арахісове повидло), смажені зерна кукурудзи (pipoca), смажений арахіс (amendoim torrado), джем з солодкої картоплі (doce de batata doce) серед інших страв. Дорослі п’ють підігріте вино приправлене спеціями та традиційний кентао (quentao) зроблений на основі кашаси — горілки з цукрової тростини (cachaca) та імбирe.

Духів День (Festas do Divino)

Це свято відбувається на честь сходження Святого Духу на Апостолів Христа. Воно святкується через 50 днів після Пасхальної Неділі, що відповідає п’ятидесятниці офіційного католицького календаря. Його основним символом є біла голубка, яка уособлює Божественний Святий Дух. Святкування було принесене португальцями у ХХІ столітті. У деяких містах його апогеєм є коронування імператора, на яке наряджаються у пишні шати з велюру і сатину. У залежності від регіону, на різних етапах і ритуалах свята виступають групи акомпанементу — голосового і музичного. Для проведення урочистостей проводиться збір коштів. Окрім танців та проходження з хоругвами, на честь свята проводяться різні витівки та атракціони: кінні паради (cavalhadas), «мосамбіки» і «конгади», танці, такі як «куруру», «жонго» та «фанданго». Найвизначніші святкування Духового Дня проводяться в Алкантарі (штат Мараньяо), Піренополісі (штат Гойяс), Параті (штат Ріо-де-Жанейро), Сан-Луїс-де-Параітінга, Можі-дас-Крузес та Тієте (штат Сан-Паулу)

Традиційний одяг

Бразильський одяг славиться своєю витонченістю, привабливими забарвленнями і красивим дизайном (Додаток 4).

Коріння бразильської культури виходять з африканських і європейських корінних традицій і культур. Однак значний вплив внесла португальська культура в 322 роки після колонізації.

Бразилія добре відома своїми вражаючими вуличними парадами під час Карнавалу. Вуличні паради не були б і на половину так привабливі, якби не великі наряди людей. У цій статті ми розповімо про різні види традиційного одягу, яку носять бразильці, щоб відзначити свята.

Бразилія - велика країна з різними кліматичними умовами в різних регіонах. Отже, традиційний одяг Бразилії варіюється від регіону до регіону. Бразилія відома на міжнародному рівні своєю яскравою, стильною і витонченою одежею. Бразильський одяг зручний, яскраво забарвлений, красиво зшитий і прикрашений чудовими аксесуари. Традиційний бразильський одяг несе в собі поєднання різних рас та іммігрантів з усього світу.

У Ріо-Гранде-ду-Сул, Південної рівнині регіоні Бразилії, ковбої (gauchos) носять відмітні плаття: мішкуваті штани називається bombachas, пончо, широкі солом'яні капелюхи і шкіряні чоботи. Пастухи (vaqueiros) в Північно-східному регіоні надягають пальто, капелюх і шкіряні чоботи. У Амазонії, корінні індійці носять традиційні туніки і розфарбовують свої обличчя (додаток 5). Вони використовують бус і пір'я для прикраси свого тіла. Також відомі їхні відмінні зачіски та боді-арт. Проте, в наші дні, багато корінні американці взяли сучасний одяг і спосіб життя.[10;1-3]