Розділ III Соціально-економічна характеристика

3.1. Історико-культурні ресурси країни

Бразильська архітектура колоніального періоду сформувалася під впливом португальської, але була адаптована для тропічного клімату. Найбільше зразків цього стилю збереглося в церквах і монастирях стародавніх міст, особливо в Оуру-Прету, першій столиці колишньої провінції, а тепер штату Минас Жерайс (Додаток Д).

Після відкриття золота в Бразилії це місто дало початок бразильському бароко. Характерними рисами цього стилю були аскетичні фасади будинків, декоровані стеатитом, що використовувались замість європейського мармуру. Оуру-Прету був ретельно відреставрований і перейшов під охорону держави як національне надбання Бразилії, а тепер включений ЮНЕСКО в список міст, що є світовим надбанням.

Період модернізму в бразильській архітектурі починається з будівництва в 1930 році в Сан-Паулу "сучасного" будинку по проекті вихідця з Росії Грегори Варшавчика. Прекрасними прикладами цього архітектурного стилю, починаючи з 40- х років, є будинки аеровокзалу Сантос Дюмон, побудованого по проекті братів Робертові, Міністерства юстиції в Ріо-де-Жанейро й інші.

Серед основних будинків, спроектованих Оскаром Німейером у Бразиліа, слід зазначити Палац Ітамарати (Міністерство закордонних справ Бразилії) з його високими бетонними арками й водним парком; Кафедральний собор у Бразиліа у вигляді концентричного пучка нагору ланцетоподібних опор, що підносяться, що багато хто вважають шедевром Німейера. Будинки самі по собі не можуть створити естетично прекрасне й гармонічне міське середовище.

Паралельно з новими сміливими концепціями в архітектурі в Бразилії розвивалася школа пейзажистів на чолі з Бурле Марксом, що ставила своїм завданням зрівноважити фасади з бетону й скла освіжаючою зеленню садів і парків. У результаті своєї діяльності в багатьох містах Бразилії Бурле Маркс завоював міжнародний авторитет [20;168].

Музика для бразильців нерозривно пов'язана з рухом тіла, рухом, народжуваним найрізноманітнішими ритмами. Самба, пагода, боса-нова, форро, февро, сертанежа - одночасно й музичні стилі, і танці. Ця музика - вираження її народу, що створив, що формується й існує усередині її й завдяки їй.

Бразилія завжди славилася своєю екзотичною природою. Бразилія — країна з приголомшливими пляжами, протяжність яких більше восьми тисяч кілометрів, країна з веселим народом, їх звичаями і традиціями, і, нарешті, одна з найрозвинутіших країн американського континенту.Пам’ятки Бразилії завжди відрізнялися своєю унікальністю й загадковістю.

Саме така, більшість туристів зі всього світу дуже люблять приїжджати в Ріо-де-Жанейро — місто, яке раніше було столицею Бразилії. Це місто настільки гучний, що може вразити буквально будь-якої людини, яка воліє гучне і веселе проведення часу. Дивно, але Ріо-де-Жанейро являє собою суміш убогості (трущоби) і сучасної архітектури. Родзинка міста — гігантська статуя Христа Спасителя, розміщена на горі Корковадо. Вона неначе охороняє цей багатонаселений місто. Ще одним головним символом Ріо-де-Жанейро є скеля Пау-ді-Асукар, що знаходиться в бухті Гуанабара і означає «Цукрова голова». Піднятися на вершину скелі допоможе канатна дорога. Ріо-де-Жанейро багатий також величезним числом музеїв: Національний музей в імператорському палаці Кинта-Боа-Віста, Музей сучасного мистецтва, Музей Кармен Міранди і багато-багато інших.

Ще одним центром Бразилії є її столиця Бразиліа, яка стала самостійним федеральним округом. Напевно, це самий оригінальний місто американського континенту. Адже місто Бразиліа був спроектований у вигляді птаха. При відвідуванні цього міста багатьом туристам буде досить цікаво зайти в собор Метрополітана і Ботанічний сад. У ще одне бразильському місті Сан-Паулу особливою популярністю користується один з найбільших музеїв світу — це музей сучасного мистецтва. Саме його іноземні туристи особливо люблять.[7;30-33]

У міжнародному поділі праці Бразилія залишається переважно постачальником продуктів сільського господарства, що має яскраво виражену експортну спрямованість. За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США та Франції. На частку основних експортних культур кава, какао-бобів, бавовнику, цукрового очерету і сої - приходиться понад третину посівних площ.

Бразилія - перший у світі виробник кави, що є його основною частиною експорту. Вона вийшла на перше місце по постачаннях цукрового очерету.

Бразилія - світовий лідер у виробництві бананів, бобів, займає друге місце в світі по виробництву сої і какао, є найбільшим у Західній півкулі виробником рису, має один з найбільших у світі поголів'ям худоби.

Для економіки Бразилії історично було характерне чергування бурхливих підйомів і різких спадів. На її розвиток також сильно впливали висока інфляція і колосальний зовнішній борг - у періоди криз країні доводилося вдаватися до запозичень [8; 76-83].

Економічні реформи 90-х - у тому числі приватизація і відкриття ринків - допомогли стабілізувати фінансове становище.

Природні ресурси Бразилії, особливо залізна руда, користуються великим попитом у великих промислових країн, таких як Китай. Завдяки розробці шельфових родовищ Бразилія перестала залежати від імпорту нафти і вперше за багато десятиліть перейшла на самозабезпечення вуглеводневою сировиною.

У країні як і раніше гостро стоїть проблема розшарування на бідних і багатих [21].