
- •Відчуття як найпростіший психічний процес. Значення відчуттів в житті людини і тварини.
- •Фізіологічні основи відчуттів. Поняття про аналізатор.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •5.4. Види відчуттів
- •Основні властивості та закономірності відчуттів.
- •Пороги чутливості
- •Вдосконалення відчуттів в результаті вправ. Компенсаційні можливості в сфері відчуттів.
- •Розвиток відчуттів у дітей та сенсорне виховання.
- •Поняття про сприймання. Відмінність сприймання і відчуття.
- •Фізіологічні основи процесу сприйняття.
- •Властивості сприймання. Апперцепція.
- •Класифікація та види сприймання.
- •Сприймання простору
- •Сприймання часу, простору, руху.
- •Ілюзії, їх види і причини.
- •1.Ілюзії, пов'язані з особливостями будови ока
- •Сприймання і спостереження. Умови ефективності спостереження. Спостережливість.
- •Індивідуальні особливості сприймання.
- •Розвиток сприймання в онтогенезі.
- •Поняття про увагу. Роль та значення уваги в житті і діяльності людини.
- •Природа уваги в теоріях і концепціях, дискусійність питання у психологічній науці.
- •Фізіологічні механізми уваги. І.П. Павлов та а.А.Ухтомський про мозкові механізми уваги.
- •Класифікація та види уваги, їхня характеристика.
- •Увага та уважність як властивості особистості. Розвиток уваги у дітей.
- •Поняття про пам’ять , її значення в життєдіяльності людини.
- •Природа пам’яті: психологічні, фізіологічні, хімічні теорії пам’яті.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси і закономірності пам’яті.
- •Запам’ятовування, його види.
- •Умови ефективності довільного і мимовільного запам’ятовування.
- •Заучування та прийоми його організації.
- •Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •Відтворення, його види.
- •Збереження і забування. Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Забування та його причини
- •Уявлення пам’яті, їх характерні особливості.
- •Забування, його причини і боротьба з ним. Закон забування г. Еббінгауза.
- •Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •Вікові та індивідуальні особливості пам’яті людей та їх врахування в діяльності.
- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •Розумові дії та операції мислення
- •Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •Теорії мислення, його фізіологічна основа.
- •Мислення як процес і як діяльність.
- •Класифікація та види мислення.
- •Розвиток мислення в онтогенезі.
- •Історичний розвиток мислення людини.
- •Основні форми мислення: поняття, судження, умовиводи.
- •Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •Формування розумових дій (п.Я.Гальперін)
- •Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •Поняття про інтелект людини.
- •Творче мислення і креативність.
- •Мислення людини і тварини.
- •Індивідуальні особливості мислення людини.
- •Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
- •2) Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттями та емоціями.
- •4) Уява - складова творчості.
- •5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.
- •Фізіологічні основи уяви. Аналітико-синтетичний характер процесу уяви.
- •Уява та органічні процеси.
- •Класифікація та види уяви.
- •Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність
- •Розвиток видів уяви в онтогенезі.
- •Процес створення образів уяви.
- •Індивідуальні особливості уяви.
- •Уява і особистість.
- •Роль уяви в різних видах діяльності особистості (науковій, технічні, художній).
- •Поняття про творчість. Уява і творчість.
- •Творчість як розв’язування творчих задач. Творче натхнення.
- •Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг.
Процес створення образів уяви.
Створення людиною образів нових об'єктів зумовлене потребами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються деякі залишки попередніх вражень і утворюються нові комбінації асоційованих зв'язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.
Найбільш елементарною формою синтезування нових образів є аглютинація (від латинського aglutinare— "склеювання"). Це створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин різних об'єктів. Такими є, наприклад, казкові образи русалки — напівжінки, напівриби; кентавра - налівчоловіка, напівконя; у технічній творчості це тролейбус - сполучення рис трамвая та автомобіля, танк-амфібія, що поєднує риси танка і човна, тощо.
Прийомом створення нових образів є аналогія.
Суть прийому аналогії полягає в тому, що новостворений образ, який вибудовується, схожий на реально існуючий предмет, але в ньому проектується принципово нова модель явища або факту.
На основі принципу аналогії виникла нова галузь інженерної справи - біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих організмів, які стають засадовими при конструюванні нових технічних систем. Так було створено багато різноманітних приладів - локатор, "електронне око" тощо.
Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошування -акцентування. Цей прийом полягає в навмисному посилюванні в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на фоні інших. Малюючи дружній шарж або карикатуру, художник віднаходить у характері або зовнішності людини щось неповторне, притаманне тільки їй, і наголошує на цьому художніми засобами.
Створення нових образів може бути досягнуте шляхом перебільшення (або применшення) усіх характеристик предмета. Цей прийом широко використовується в казках, народній творчості, коли герої наділяються надприродною силою (Микита Кожум'яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.
Найбільш складним способом утворення образів уяви є створення типових образів. Цей спосіб вимагає тривалої творчої роботи. Художник створює попередні ескізи, письменник - варіанти твору. Так, малюючи картину "З'явлення Христа народові", художник Іванов зробив близько 200 ескізів.
Уяву в художній творчості можна проілюструвати висловлюванням К. Паустовського: "Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі або вогонь зірки в нічній воді, — все це крихти золотого пилу. Ми, літератори, видобуваємо їх протягом десятиріч, ці мільйони крихт, збираємо непомітно для самих себе, перетворюємо на сплав і потім із цього сплаву виковуємо свою "Золоту троянду" - повість, роман або поему".
Творчий процес пов'язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх актуалізація підпорядкована меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.
Великий вплив на створення образів уяви чинить практична діяльність. Доки створений образ існує тільки "в голові", він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнок або модель, людина перевіряє реальність його існування.
Засадовою щодо створення образів уяви є взаємодія двох сигнальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, образу та слова набуває різного характеру в різних видах уяви, залежно від конкретного змісту діяльності, в яку включається створення образів.