45. Формування розумових дій (п.Я.Гальперін)

В основі формування розумових дій знаходяться три базові системи:

1) орієнтування - за допомогою інформаційних ознак, необхідних для виконання певної операції, забезпечуються перспективи діяльності учня в проблемній ситуації;

2) інтеріоризація - забезпечується перенесення дії в розумовий план за певним нормативним еталоном):

а) формування дії в матеріальному вигляді (формування в мові того, що виконується практично: орієнтовна, виконавча, контрольна);

б) формування схеми ООД, (орієнтовна основа дій) або нормативного еталону дій, у вигляді спеціальних знань і формування в себе її інформаційних ознак, які дозволять орієнтуватися в змісті та послідовності заданої дії та такими критеріями: мірою повноти (повна - неповна), узагальнення (узагальнена - конкретна), способом отримання (самостійно - в завершеному вигляді);

в) формування матеріальної дії (створення плану дії з метою закріплення її зразків);

г) формування дії як внутрішньо мовленнєвої (дія є внутрішньою, але неавтоматизованою і розгорнутою);

д) формування дії в собі ("промовляння") - зовнішні ознаки дії замінюються символами (словами);

е) формування дії у внутрішньому мовленні (автоматичне, недоступне самоспостереженню);

3) контроль як основа для формування самоконтролю розумових дій.

Варіація критеріїв ОДД зумовила створення восьми типів ООД, основними з яких є такі:

1 тип - повнота ООД:

а) неповна;

б) спосіб, який складає учитель (конкретний - для окремих випадків);

в) спосіб роботи учнів (завершений вигляд, "як робити" і "що робити") - для окремих випадків;

Результат: засвоєння дій відбувається повільно, із значними помилками.

2 тип - повнота ООД:

а) повна послідовність усіх операцій (алгоритм);

б) спосіб, який складає учитель (конкретний - для одного випадку);

в) спосіб роботи учнів (завершений вигляд для одного випадку);

Результат: засвоєння дій відбувається швидко, але якісне зрушення в інтелектуальному розвитку є відсутнім.

3 тип - повнота ООД:

а) повна (алгоритм);

б) спосіб, який складає учитель (теоретичний, на основі загального принципу, тобто узагальнений для всіх випадків);

в) спосіб роботи учнів (складається самостійно для кожного випадку).

Результат: засвоєння дій відбувається швидко, безпомилково, поширюється на аналогічні, а згодом на незнайомі навчальні завдання. Характеристика дії:

1) основні параметри:

а) форма (міра інтеріоризації: матеріальна, внутрішньо мовленнєва, розумова);

б) узагальнення (міра виокремлення істотних властивостей предметів з інших, неістотних);

в) розгорнутість (міра демонстрації потрібних операцій);

г) засвоєність (легкість виконання, ступінь автоматизованості, швидкість виконання);

2) додаткові параметри:

а) усвідомленість (міра необхідності);

б) абстрактність (міра визначеності);

в) доцільність (міра призначення);

г) міцність (міра засвоєння). .

Основні причини інтелектуальних відмінностей між учнями:

1) віковий ценз;

2) умови життєдіяльності;

3) особливості ігрової та навчальної діяльності (успішність, взаємини, домагання, мотивація, інтереси тощо);

4) статеві особливості;

б) особливості психічного розвитку в дошкільному віці;

6) особливості домашнього життєвого простору;

7) сімейні навчальні цінності;

8) інтелектуальний рівень найближчого оточення ровесників;

9) рівень прагнення до самовдосконалення.

Способи подолання неуспішності:

1) з'ясування мотивації учіння;

2) оптимальна організація та контроль навчального процесу;

3) диференційований підхід;

4) система учнівських доручень;

5) похвала;

6) співпраця з батьками;

7) культивування позиції про соціальну важливість навчання, яке не лише цікаве, а часто є важкою наполегливою працею.

Психодіагностика розумової самостійності учнів, яка визначається, передусім, біологічними та соціальними чинниками психічного розвитку, є компетентністю шкільного психолога і має відбуватися на засадах відповідних етичних принципів, де основне кредо - "Не зашкодь". Вона є індивідуальною, зумовлюючи відповідну результативність навчальної діяльності, яка виявляється в научінні (механічному - осмисленому; довготривалому -нетривалому, емоційному - раціональному), що залежить, у свою чергу, від типу навчання, навчальної мотивації тощо.