
- •Відчуття як найпростіший психічний процес. Значення відчуттів в житті людини і тварини.
- •Фізіологічні основи відчуттів. Поняття про аналізатор.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •5.4. Види відчуттів
- •Основні властивості та закономірності відчуттів.
- •Пороги чутливості
- •Вдосконалення відчуттів в результаті вправ. Компенсаційні можливості в сфері відчуттів.
- •Розвиток відчуттів у дітей та сенсорне виховання.
- •Поняття про сприймання. Відмінність сприймання і відчуття.
- •Фізіологічні основи процесу сприйняття.
- •Властивості сприймання. Апперцепція.
- •Класифікація та види сприймання.
- •Сприймання простору
- •Сприймання часу, простору, руху.
- •Ілюзії, їх види і причини.
- •1.Ілюзії, пов'язані з особливостями будови ока
- •Сприймання і спостереження. Умови ефективності спостереження. Спостережливість.
- •Індивідуальні особливості сприймання.
- •Розвиток сприймання в онтогенезі.
- •Поняття про увагу. Роль та значення уваги в житті і діяльності людини.
- •Природа уваги в теоріях і концепціях, дискусійність питання у психологічній науці.
- •Фізіологічні механізми уваги. І.П. Павлов та а.А.Ухтомський про мозкові механізми уваги.
- •Класифікація та види уваги, їхня характеристика.
- •Увага та уважність як властивості особистості. Розвиток уваги у дітей.
- •Поняття про пам’ять , її значення в життєдіяльності людини.
- •Природа пам’яті: психологічні, фізіологічні, хімічні теорії пам’яті.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси і закономірності пам’яті.
- •Запам’ятовування, його види.
- •Умови ефективності довільного і мимовільного запам’ятовування.
- •Заучування та прийоми його організації.
- •Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •Відтворення, його види.
- •Збереження і забування. Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Забування та його причини
- •Уявлення пам’яті, їх характерні особливості.
- •Забування, його причини і боротьба з ним. Закон забування г. Еббінгауза.
- •Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •Вікові та індивідуальні особливості пам’яті людей та їх врахування в діяльності.
- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •Розумові дії та операції мислення
- •Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •Теорії мислення, його фізіологічна основа.
- •Мислення як процес і як діяльність.
- •Класифікація та види мислення.
- •Розвиток мислення в онтогенезі.
- •Історичний розвиток мислення людини.
- •Основні форми мислення: поняття, судження, умовиводи.
- •Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •Формування розумових дій (п.Я.Гальперін)
- •Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •Поняття про інтелект людини.
- •Творче мислення і креативність.
- •Мислення людини і тварини.
- •Індивідуальні особливості мислення людини.
- •Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
- •2) Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттями та емоціями.
- •4) Уява - складова творчості.
- •5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.
- •Фізіологічні основи уяви. Аналітико-синтетичний характер процесу уяви.
- •Уява та органічні процеси.
- •Класифікація та види уяви.
- •Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність
- •Розвиток видів уяви в онтогенезі.
- •Процес створення образів уяви.
- •Індивідуальні особливості уяви.
- •Уява і особистість.
- •Роль уяви в різних видах діяльності особистості (науковій, технічні, художній).
- •Поняття про творчість. Уява і творчість.
- •Творчість як розв’язування творчих задач. Творче натхнення.
- •Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг.
Класифікація і види пам’яті.
За походженням:
Генетична пам’ять – це інформація, що зберігається в генотипі орга-нізму людини або тварини, передається та відтворюється успадковано. Біо-логічним механізмом запам’ятовування інформації в цьому випадку є мутації та пов’язані з ними зміни генних структур. Існує гіпотеза, що ця пам*ять автоматично, безвибірково і назавжди фіксує всю інформацію, що надходить від усіх рецепторів.
Онтогенетична пам’ять – це інформація прижиттєвого досвіду живого організму яка накопичується в процесі життєдіяльності.
За змістом запам’ятовуваної інформації:
Емоційна пам’ять – це запам’ятовування і відтворення своїх емоцій та почуттів. Емоції сигналізують про потреби та інтереси, відображають наше ставлення до оточення. Суттєво, що хоть емоційна пам’ять може виявитись сильнішою за інші, але вона не безпредметна. Емоції запам’ятовуються не самі по собі, а разом з об’єктами, що їх викликають. Це означає, що емоції виступають у ролі стимулятора в ланцюжку всього комплексу асоціацій. Важливо також те, що відтворені позитивні почуття завжди спонукають людину до діяльності. І, навпаки, негативні емоції різко знижують тягу до діяльності.
Словесно-логічна пам’ять базується на спільній діяльності двох сигнальних систем, у якій головна роль належить другій системі. Змістом цієї пам’ятті є наші думки, поняття, судження, що відображають предмети і явища з їх загальними властивостями, істотними зв’язками та відношеннями. Оскільки думки не існують без мови, остільки і пам’ять називають не тільки логічною, але і словесною. Природно, що вона тісно пов’язана з мисленням і мовою, і розвивається головним чином у процесі словесно-логічного мислення.
Образна пам’ять полягає в запам’ятовуванні образів, уявлень про предмети та явища оточуючого середовища. Вона буваєзоровою, слуховою, дотиковою, нюховою, смаковою залежно від аналізаторів, з якими пов’язане їх походження. В образній пам’яті ми оперуємо образами та уявленнями різного ступеня абстрагування і складності: конкретними уявленнями поодиноких предметів, уявленнями про спільні властивості предметів і явищ, схематичними образами абстрактного змісту.
За часом збереження інформації:
Сенсорна (миттєва) пам’ять - це пам’ять-образ, завдяки якій ми запам’ятовуємо чуттєві характеристики предметів, які відображаються різними аналізаторами та зберігаються дуже короткий час (близько 0,1-0,5 сек.).
Якщо зміст сенсорної пам’яті приверне нашу увагу, то він збережеться без повторень близько 20 с. Це пам’ять короткотривала, що характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, майже негайним його відтворенням і коротким строком зберігання. Така пам’ять часто обслуговує окремі елементи складної діяльності. Важливо, що короткотривала пам*ять має малий об’єм. Людина може зберігати в цій пам’яті одночасно лише 7 ± 2 одиниці інформації. Взагалі об’єм короткотривалої пам’яті є індивідуальним і по ньому можна прогнозувати успішність навчання. Для цього існує наступна формула: прогнозована успішність навчання дорівнює індивідуальному об’єму памяті, що ділиться на два, і до результату додається одиниця. Суттєвим є те, що короткотривала пам’ять може свідомо контролюватися людиною, на відміну від сенсорної. Так, якщо повторювати зміст певної інформації, то її можна зберігати досить довго.
Довготривала пам’ять базується на довготривалій функції пам’яті; характеризується тривалим зберіганням і наступним використанням інформації в діяльності людини. Умови тривалого зберігання інформації вимагають певного часу для переробки і консолідації матеріалу, твердого запам’ятовування, багаторазового і варіативного повторення, відтворення і використання при виконанні аналогічних завдань. Психологи визнають наявність двох типів довготривалої пам’яті: довготривала пам’ять з свідомим доступом і довготривала пам’ять, до якої людина не має вільного доступу (генетична безсвідома). Інформація в останьому випадку актуалізується лише в разі застосування спеціальних прийомів. Для довготривалої пам’яті з свідомим доступом властиве забування всього непотрібного, а також частини необхідної інформації. Генетична запам*ятовує назавжди.
Оперативна пам’ять. Запам’ятовування, збереження і відтворення проміжної інформації на оперативний термін часу, потім забувається. Має рацію думка психологів, що підтверджується дослідами, відносно наявності проміжної пам’яті. Цей різновид пам’яті забезпечує збереження інформації протягом кількох годин, коли людина не спить. Накопичена впро-довж дня інформація за час нічного сну структурується, категоризується і вже в переопрацьованому виді переводиться у довготривалу пам’ять. Проміжна ж пам’ять після свого очищення знову готова до накопичення нової інформації.