4.4. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях

Економічне значення охорони праці на підприємстві Здолбунівська регіональна філія ТзОВ «Гаруда» повинне визначатися ефективністю заходів з покращення умов і підвищувати безпеку праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці.

На даному підприємстві витрати на забезпечення заходів з покращення умов праці та охорони праці в цілому не розраховуються, що може слугувати для перевіряючих та контролюючих органів підставою для покладення штрафних санкцій на підприємство.

Сума витрати на забезпечення заходів з покращення умов праці та охорони праці в цілому розраховуються від обсягу реалізованої продукції за певний період. Наприклад, на 2011 рік 3492,5/100*0,5=17,4625 (тис. грн.); на 2012 рік 3603,6/100*0,5=18,018 (тис. грн.); на 2013 рік частка таких витрат повинна становити 0,5%, тобто 3576,5/100*0,5=17,8825 (тис. грн.);

Тому в разі нарахувань відповідних штрафних санкцій підприємство буде вимушено заплатити в розмірі 5% від річного обсягу реалізованої продукції, тобто 3576,5/100*5=178,825(тис. грн.), що перевищує попередню суми в десять разів.

Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях проводиться при плануванні діяльності підприємства. Для розрахунку використаємо статистичні дані відділу охорони праці, відділу кадрів щодо кількості людино-днів непрацездатності від травм, за інвалідністю, а також дані щодо обсягів витрат для попередження нещасних випадків на Здолбунівській регіональній філії ТзОВ «Гаруда». Ці та інші статистичні дані, необхідні для проведення розрахунків, наведемо в таблиці .4.6.

Таблиця 4.5

Шкала розмірів одноразової допомоги

Категорія потерпілихвід нещасних випадків на виробництві (профзахворювань)	Розмір одноразової допомоги
	на сім'ю	додатково на кожного утриманця
1. 3 тимчасовою непрацез­датністю: — до 10 календарних днів включно — від 10 календарних днів до 1 місяця включно — від 1 місяця до 2 місяців включно — від 2 місяців до 4 міся­ців	0,2 середньомісячного заробітку 0,5 середньомісячного заробітку 1,5 середньомісячного заробітку 3 середньомісячні заробітки	20% від суми у графі 2 20% від суми у графі 2 20% від суми у графі 2

Таблиця 4.6

Розрахунок економічної ефективності охорони праці на Здолбунівській регіональній філії ТзОВ «Гаруда».

№ з/п	Назва показників	Позначення	Од. виміру	Роки
				2011	2012	2013
1	Кількість людино-днів непрацездатності від травм	Дт	люд.-дні	832,75	1035,5	654,88
2	Середньоденна заробітна плата одного працівника	S	грн.	68,32	66,35	69,93
3	Коефіцієнт матеріальних наслідків від травм	Ф	-	2	2	2
4	Кількість людино-днів непрацездатності за інвалідністю (з моменту переходу на інвалідність до кінця року )	ДІ	дні	0	0	0
5	Кількість людино-днів, недопрацьованих потерпілими які загинули	Дс	люд.дні	0	0	0
6	Нормативний коефіцієнт ефективності витрат	Ен	-	0,08	0,08	0,08
7	Витрати на підприємстві для попередження нещасних випадків	К	тис. грн.
8	Середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості	Ч	осіб	144	153	144

Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходів для попередження нещасних випадків:

1. Матеріальні наслідки травматизму за рік:

( 4.1 )

де, Дт – кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих із втратою працездатності на один день і більше, тимчасова непрацездатність по закінченню у звітному році;

S – середньоденна заробітна плата одного працівника;

Ф – коефіцієнт матеріальних наслідків.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

2. Умовні втрати додаткового продукту:

( 4.2 )

де, ДІ – кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;

ДС – кількість людино-днів у році, які недопрацювані внаслідок смертельних випадків;

S – середньоденна заробітна плата одного працівника.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

3. Матеріальні наслідки нещасних випадків за рік з урахуванням умовних втрат:

Мн= S (Дт (Ф+1)+ДІ+ДС) ( 4.3 )

де, S – середньоденна заробітна плата одного працівника;

Дт – кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих із втратою працездатності на один день і більше, тимчасова непрацездатність по закінченню у звітному році;

Ф – коефіцієнт матеріальних наслідків;

ДІ – кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;

ДС – кількість людино-днів у році, які недопрацювані внаслідок смертельних випадків.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

4. Річна економія:

Q = Мн1 – Мн2 ( 4.4 )

де, Мн1, Мн2 – матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередніх та звітному році.

Q = 206,116-170,68 = 35,436 тис.грн.

Q = 137,387-206,116=-68,729 тис.грн.

5. Економічна ефективність

Е = Q – Ен• ( К2 – К1) ( 4.5 )

де, Q – річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму й окремих статей собівартості;

Ен– нормативний коефіцієнт нормативності заходів охорони праці;

К2, К1 – витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередні звітні роки.

Е = 35,436 – 0,08 • (0,75-0,9) = -7,245тис.грн.

Е = -68,729 – 0,08 • (0,81-0,75) = 3,976тис.грн.

6. Термін окупності витрат:

( 4.6 )

де, К2 – витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків;

Q – річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму й окремих статей собівартості.

років

років

7. Коефіцієнт економічної ефективності:

( 4.7 )

де, Q – річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму й окремих статей собівартості;

К2 – витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків.

грн.

грн.

Економічний ефект від впровадження заходів для попередження нещасних випадків у 2010 р. спав на 4,75 грн., проте його значення у 2009 р. більше ніж в 2010 р. і таке спадання розцінюється як негативний фактор.

Для того, щоб оцінити рівень травматизму, розраховують показники його частоти та тяжкості:

1. Показник частоти травматизму:

Пч = (Н/ Т) • 1000 ( 4.8 )

де, Пч – показник частоти травматизму;

Н – кількість нещасних випадків за певний період;

Т – загальна кількість працюючих.

Пч 2010 = (2 / 89 ) • 1000 = 22,47

2. Показник тяжкості травматизму:

Пт = Д / Н ( 4.9 )

де, Пт– показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності за певний період;

Пт2010 = 99 / 2 = 49,5

3. Показник непрацездатності:

Пнп = (Д / Т) • 1000 ( 4.10 )

де, Д – кількість днів непрацездатності за цей же період;

Т – загальна кількість працюючих.

Пнп 2010 = 99 / 89 = 1,11

4. Показник матеріальних наслідків:

Пм = (М / Т) • 1000 ( 4.11 )

де, М – матеріальні наслідки нещасних випадків за певний період;

Т – загальна кількість працюючих.

Пм 2010 = (34748 / 89) • 1000 = 390,427 тис. грн.

Щоб визначити показники рівня загальної захворюваності, розрахують показник частоти випадків захворювань (Пчз) та показник днів непрацездатності (Пдн), які припадають на 100 працюючих:

5. Показник частоти випадків захворювань:

Пчз = (З / Т) • 100 ( 4.12 )

де, З – кількість випадків захворювань за певний період;

Т – загальна кількість працюючих.

Пчз 2010 = (45/ 89) • 100 = 505,6

6. Показник днів непрацездатності:

Пдн = (Д / Т) • 100 ( 4.13 )

де, Д – кількість днів непрацездатності за цей же період;

Т – загальна кількість працюючи.

Пдн 2010 = ( 99 / 89) • 100 = 111,24

На основі отриманих показників необхідно визначити динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності на Дубенському МУВГ за 2010 рік, а також стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямів щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці.

Розрахуємо економічний ефект від управління охороню праці на Дубенському МУВГ.

Для визначення економії від зниження виробничо зумовленої захворюваності потрібно знайти відсоток захворюваності (З, у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника з 2008 р. по 2010 р.

З = ( Д • 100) / Р • Ф ( 4.14 )

де, Д – дні відсутності через виробничо зумовлену захворюваність за рік;

Р – середньоспискова чисельність робітників;

Ф – річний ефективний фонд часу одного робітника.

З 2008 = ( 195 • 2 • 100) / 121 • 1807,7= 0,528

З 2009 = ( 132 • 2 • 100) / 91 • 1775,1 = 0,509

З 2010 = ( 129 • 2 • 100) / 89 • 1990,8 = 0,577

При цьому умовне звільнення робітників визначимо за формулою:

Вр = ( 1 – (100 – З1)/ (100 – З2)• Рз • 0,5 ( 4.15 )

де, З1, З2 – відсоток втрат робочого часу через захворюваність до і після впровадження СУОПП;

Рз – середньоспискова чисельність робітників у 2010 р.

0,5 – коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

Вр = ( 1 – (100 – 0,042) / (100 – 0,035) • 89 • 0,5 = 0,45 ≈ 1 робітник

При умовному звільненні 1 робітника економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування Ер за рахунок підвищення продуктивності праці визначається:

Ер = Вр• Зср• (1 + Пс.с./100) ( 4.16 )

де, Зср– середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, грн.;

Пс.с. – відсоток відрахувань на соціальне страхування ( 38,24%).

Ер = 1 •1203• (1 + 0,3824)= 1663,03 грн.

Економія за рахунок переведення робітників, оплата яких проводилася за ставками з шкідливими умовами праці, в нормальні умови визначається:

Еш= Р• Ф• (Сш – Сн) • ( 1 + Пс.с./100) ( 4.17 )

де, Сш– середня тарифна ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, грн.;

Сн– середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами, грн.;

Р – кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці.

Еш=65•1990•(0,62-0,53)• (1+12/100)= 1513,4 грн.

Збиток, заподіяний підприємству профзахворюваннями і травматизмом.

Ел = (Зср / Ф2009) • (Дн2010 – Дн2009) ( 4.18 )

Зср– середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного працівника, грн. .

Ф2009– фонд робочого часу 1 робітника за рік

Дн– дні непрацездатності, пов’язані з захворюваністю.

Ел = (1203/1775)• (75-53) =14,91 грн.

Економія від скорочення плинності кадрів:

Еп = Зп• Р ( 4.19 )

де, Зп– зменшення плинності кадрів працівників;

Р– витрати на заміну звільненого одного працівника (1000 грн.)

Еп =2•1000=2000 грн.

Загальна економія від впровадження СУОП наДубенському МУВГ складає:

Ес= Ер+Еш+Ел+Еп. (4.20)

Ес==1663,03 +1513,4+14,91+2000=5191,34 грн