3.3 Тестування програми.

Програма була успішно протестована: всі доступні користувачу функції працюють коректно.

Рис. Головне вікно та додаткові функції

Модуль «Конвентатор зображень» також працює.

Модуль «Гра Тетріс»

4. Охорона праці

4.1 Загальні питання охорони праці на обчислювальному центрі

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ. Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи із застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти І5О, МРРІІ).

Облаштування робочих місць повинно забезпечувати:

• належні умови освітлення приміщення і робочого місця,

відсутність відблисків;

• оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна

вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

• належні ергономічні характеристики основних елементів

робочого місця.

Потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

• наявність шуму та вібрації;

• м'яке рентгенівське випромінювання;

• електромагнітне випромінювання;

• ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

• електростатичне поле між екраном і оператором;

• наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

4.2 Електробезпека на обчислювальному центрі

До небезпечних виробничих факторів також відноситься підвищена напруга в електричній мережі. Проходячи через організм, електричний струм виявляє термічну, електролітичну і біологічну дію. У результаті можуть виникнути різні порушення і навіть повне припинення діяльності органів подиху і кровообігу.

Величина струму, що протікає через тіло людини, є головним чинником, від якого залежить результат поразки: чим більше струм, тим небезпечніше його дія.

Для ділянки персональних комп'ютерів основним технічним засобом, що забезпечує безпеку є захисне заземлення. Захисне заземлення - це навмисне з'єднання з землею або з її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Призначення захисного заземлення - усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення - зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус. Заземленню підлягають корпуса ЕОМ, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві огородження.

Для електроустановок малої потужності з напругою до 1000 В опір пристрою, що заземлює, повинен бути не більше 10 Ом.

На ПК існують спеціальні клеми для підключення заземлення. До кожного робочого місця проведене електроживлення ~ 220 В, частотою 50 Гц, з робочим заземленням. Перед введенням електроживлення в приміщення встановлені автомати, що відключають електроживлення у випадку короткого замикання. Також окремо проведене захисне заземлення.

Відомо, що надійність і довговічність роботи електротехнічного устаткування багато в чому залежать від стану електричної ізоляції струмоведучих частин. Ушкодження ізоляції досить часто є головною причиною багатьох електричних травм, аварій і пожеж. Фізичний зміст ізоляції, як захисної міри, полягає в обмеженні струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини. Надійна ізоляція залежить від багатьох факторів і забезпечується застосуванням відповідних ізоляційних матеріалів, раціональною конструкцією електроустаткування, нормальними умовами виробничого середовища і, нарешті, правильною організацією профілактики в процесі експлуатації.

До мір захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу у випадку дотику до струмоведучих частин відносяться:

• ізоляція;

• контроль стану ізоляції електротехнічних пристроїв і ділянок живильної їхньої мережі;

• огороджувальні електрозахистні засоби;

• оптимальне розташування устаткування, що забезпечує розриви між струмоведучими частинами;

• сигналізація безпеки (світлова, звукова), маркірування і попереджувальні плакати;

• захист від переходу високої напруги на сторону низької напруги;

• застосування низьких напруг 42 і 12 В;

• застосування індивідуальних захисних ізолюючих засобів.

У ЕОМ присутня небезпечна для життя напруга 220 Вт та частота 50 Гц. Ця напруга живить трансформаторний блок. В інших блоках ПЕОМ напруги не перевищують 27 вольт, що не є небезпечним. У блоці стабілізатора і блоці навантаження відбувається тепловиділення. Температура частин цих блоків не перевищує 50° С, що не представляє небезпеки для людини.

Корпус блоку трансформатора виконаний з діелектричного матеріалу. Шасі виконано з дюралюмінію. Клема заземлення шасі повинна бути виведена на корпус. До цієї клеми повинне бути підключене заземлення.

Шнур живлення і вилка не повинні мати зламів і порушень в ізоляції.

Повинні бути використані мережні запобіжники з стандартним розміщенням.

ЕОМ є електроустановкою і до неї пред'являються вимоги дотримання всіх параметрів електробезпечності.

Шкідливими факторами для людини є:

• м'яке рентгенівське випромінювання екрана;

• мерехтіння екрана з частотою кадрового розгорнення;

• електростатичне поле навколо екрана; ультрафіолетове випромінювання екрана.