4.3. Фактори, що впливають на умови праці розробника проекту.

Під умовами праці розуміють сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу , які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків (ГОСТ 2293-99).

Умови праці з одного боку визначаються технологією виробництва і обладнанням, яке застосовується під час його реалізації, а з іншого боку – санітарно-гігієнічною обстановкою, в якій здійснюється виробничий процес.

Аналіз умов праці виконаний для кабінету, в якому розробляється дипломний проект. Приміщення розташоване на другому поверсі і має довжину – 5 м, ширину – 4.5 м, висоту – 2.8 м.

Площа приміщення 22.5 м², об’єм приміщення 63 м³, кількість працюючих n=3 осіб. Площа приміщення із розрахунку на одного працюючого (з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють) складає S/n=22.5/3 = 7.5 м², об’єм V/n=63/3=21 м³, що відповідає вимогам ДСанПіН 3.3.3.007-98, оскільки, нормативне значення площі виробничого приміщення на одного працюючого мінімум S=6 м², об’єм V=20 м³. Робоче комп’ютеризоване місце розробника проекта має глибину 800 мм, ширину 1400 мм, висоту робочої поверхні 700 мм. Висота простору для ніг 600 мм, ширина 500 мм , глибиною на рівні колін 450 мм, на рівні витягнутої ноги 650 мм, що відповідає мінімальним задовільним показникам згідно до ДСанПіН 3.3.3.007-98.

На робочому місці розташований портативний комп’ютер марки Dell з рідкокристалічним монітором 15.6”, що відповідає раціональному плануванню робочого місця. Категорія робіт 1а легка фізична робота, що відповідає, тому що не потребує фізичного напруження. Приміщення є “холодним” за СН 245-71, оскільки надлишкове тепло менше 20 ккал. Джерелом надходження тепла в робочу зону являється портативний комп’ютер. Джерела надходження шкідливих речовин відсутні. При міщення не є запиленим чи загазованим. Тому необхідна кількість повітря, яку потрібно подати у мприміщення L_n= 90 м³ /год на 3-х працівників.

S_в = 1.5*1*2=3 м² – площа вікон.

S_ств = 3*0.2=0.6 м² – площа відкриваючих створок.

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» кабінет розробника проекту відноситься до категорії Д, оскільки не використовуються горючі матеріали і відсутні високі температури. Оскільки приміщення не являється пожежонебезпечним, то для забезпечення пожежної безпеки наявністю ручного повітряно-пінного ОВП-10 вогнегасника як первинного засобу пожежогасіння. В приміщенні використовуються спринклерні установки на стелі для гасіння локальної пожежі. Оскільки приміщення знаходиться на першому поверсі, евакуація можлива через двері і вікно.

4.4. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту з метою визначення та забезпечення його оптимального значення.

Оскільки, розробник проекту працює з комп’ютером, то основна інформація поступає через органи зору. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на роботу центральної нервової системи, органів зору, продуктивність і безпеку праці, а також є важливим стимулятором організму. За недостатньої освітленності розвивається короткозорість, знижується якість і продуктивність праці, притупляється уважність, викривляється інформація. Правильне освітлення приміщення не можна досягти довільним розміщенням природних і штучних джерел світла. Тому проведемо аналіз освітлення типічного кабінету, працівника, який працює з комп’ютером, для створення раціонального освітлення.

Для цього потрібно визначити:

• систему природного освітлення;

• характеристику зорової роботи відповідно до ДБН В.2.5-28-2006;

• нормоване значення КПО е_н1 за таблицею.

• нормоване значення КПО е_N для приміщення, що розглядається.

З метою визначення потрібної площі світлових прорізів, яка забеспечує нормоване значення КПО. Всі необхідні значення визначаються за допомогою таблиць згідно ДБН В.2.5-28-2006.

1) Система природного освітлення - одностороннє бокове.

2) Характеристику зорової роботи – високої точності (ІІІ розряд), найменший розмір об’єкту розрізнення 0,3 – 0,5 мм.

3) Нормоване табличне значення КПО – е_н1=1.2 %, оскільки природнє освітлення бокове.

Рис.1. Схема розміщення робочих місць, джерел природного та штучного освітлення в робочій зоні розробника проекту: 1 – робочі місця; 2 – джерела природного освітлення; 3 – джерела штучного освітлення; 4 – шафа для документів.

Значення КПО для приміщення, що розглядається визначимо за формулою:

е_N= 100% •e_н•m_N=1.2%•0.9=1.08% для приміщення з вікнами на північ у зовнішній стіні будинка на території України (згідно рис. 1.).

Перевіримо чи достатня площу вікон використавши наступну формулу:

S_в – достатня площа світлових прорізів за бокового освітлення, м²;

S_n =5*4.5=22.5– площа підлоги приміщення, м²;

К_з = 1.2 – коефіцієнт запасу, приміщення суспільної споруди з нормальними умовами;

η_в = 18 – світлова характеристика вікон;

τ₀ – загальний коефіцієнт світло проникнення:

τ₁ = 0.8 – коефіцієнт світло проникнення матеріалу;

τ₂ = 0.75 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу;

τ₃ = 1 – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях (при боковому освітленні τ3 = 1);

τ₄ = 1 – коефіцієнт, що враховує втрати у сонцезахисних пристроях;

τ₅ = 0.9 – коефіцієнт, що враховує втрати у захисній сітці, що встановлюються під фонарями, приймається рівним 0.9;

r₁ = 1.7 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок світла, яке відбивається від поверхонь приміщення.

K_буд = 1 коефіцієнт, що враховує затінення вікон будинками навпроти.

Тоді достатня площа світлових прорізів рівна

S_{в дост}=1.08 м²

Оскільки S_{в реал}=1.5 м² ,(при висоті вікон 1.5 м) що менше 7.62м², то приміщення потребує постійної роботи джерел штучного освітлення, тобто під час роботи на ЕОМ обов’язково потрібно використовувати суміщене освітлення (одночасно і природнє і штучне).

Штучне освітлення. В приміщенні розробника проекту використовувалось штучне робоче рівномірне освітлення. Визначимо чи встановлена достатня кількість світильників в приміщенні. Використовуються люмінесцентні лампи ЛБ потужністю 40 Вт, світовим потоком 2680 лм. Приміщення має наступні параметри: довжина – 5 м, ширина – 4.5 м, висота – 2.8 м. Характеристику зорової роботи – високої точності (ІІІ розряд). Нормована освітленість – 300 лк. Знайдемо висоту підвісу світильників м, над робочою поверхнею розробника проекту за формулою:

,

де Н = 2.8 м – висота приміщення;

h_p = 1.1 м – висота від підлоги до освітлюваної поверхні;

h_c = 0,072 м – висота від селі до світильника.

Визначимо необхідну відстань між світильниками:

L = λ ∙ h, де λ = 1.2 1.4 – коефіцієнт, що враховує перерозподіл світлового потоку у просторі в залежності від типу КСС (КСС – це крива світла, що впливає на оптимальну відстань L між світильниками), тоді

L = λ ∙ h = 1.2 ∙ 1.628 = 1,95 м

Визначимо індекс приміщення І:

Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку за таблицею ДБН В.2.5-28-2006. .

Довжина світильника 1250 мм, ширина 175 мм, кожен світильник містить по дві люмінесцентні лампи. Світловий потік випромінюємий світильником дорівнює .

Визначимо число світильників:

S = 22,5 м² – площа приміщення;

– коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітлення через забруднення та старіння ламп;

Е = 300 лк – нормоване значення освітленості робочої зони розробника проекту;

– коефіцієнт нерівномірності освітлення;

– кількість ламп у світильнику;

– світловий потік лампи;

– коефіцієнт використання світлового потоку.

Схема розміщення світильників в робочій зоні розробника проекту показана на рис. 2.

Рис. 2 Схема розміщення світильників в робочій зоні розробника проекту

Розрахункова кількість світильників співпадає з фактичною, яка складає 6 світильників.

Згідно зі зробленими розрахунками приміщення відповідає вимогам будівельних норм України ДБН В.2.5-28-2006.