
- •Глосарій
- •Матеріали до лекції План лекції
- •1. Сім’я як базовий соціальний інститут. Сутність сім’ї та шлюбу
- •2. Соціальні функції сім’ї
- •3. Структура, типи та форми сім’ї
- •4. Життєвий цикл сім’ї
- •5. Сучасна сім’я та її перспективи
- •Питання для самоконтролю
- •Семінарське заняття: Соціологія сім’ї та шлюбу План
- •Теми для дискусії (під час проведення семінарського заняття):
- •Самостійна робота студентів і. Теми, які виносяться для самостійного опрацювання студентів:
- •IV. Типові тестові завдання:
- •Б) кількість дітей в сім’ї; в) престиж і влада чоловіка; г) інші фактори.
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
2. Соціальні функції сім’ї
Соціальна сутність сім’ї реалізується через її функції. Під функціями сім’ї розуміють спосіб вияву активності, життєдіяльності сім’ї, що безпосередньо пов'язано із задоволенням певних потреб її членів. Функції сім’ї глибоко історичні, тісно пов’язані із соціально-економічними умовами життєдіяльності суспільства, тому з часом змінюються як характер, так і їх ієрархія, тобто певний рівень активності сім’ї в кожному із функціональних напрямків. На сучасному етапі залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції сім’ї: репродуктивну, виховну, економічну і господарсько-побутову, первинного соціального контролю, духовно-емоційну, організації та проведення дозвілля, сексуальну1.
Традиційно найважливішою функцією сім’ї є репродуктивна, яка являє собою відтворення в дітях чисельності батьків. Прийнято виділяти три типи репродуктивності сім’ї: багатодітну, середньодітну, малодітну.
Зараз в усьому світі намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення. Зниження рівня народжуваності відбувається, насамперед, за рахунок відкладання вступу до шлюбу та відмови від народження наступних дітей. В останнє десятиріччя в Україні спостерігається системне падіння абсолютних і відносних показників народжуваності та плідності, особливо значне в міських поселеннях. Загальна чисельність народжених зменшилася з 691 тис. чол. у 1989 році до 389,2 тис. чол. у 1999-му та 385,1 у 2000 році, тобто у 2000 році спостерігається подальше зниження народжуваності, але значно меншими темпами, ніж в останнє десятиріччя. У 2001 році народилося 376,5 тис. чол. Загальний коефіцієнт народжуваності знизився з 13,3% у 1989-му до 7,8 у 2000 році1. Соціологи пов’язують це, по-перше, з соціально-економічним розвитком країни (сучасна молода сім’я має лише одну-дві дитини, щоб у майбутньому бути спроможною забезпечити своїм дітям досить високі стартові позиції), по-друге – з формуванням нової системи цінностей, яка в свою чергу призвела до модернізації способу життя (збільшився вік укладання першого шлюбу, тримається високий рівень розлучень, зростає ділова активність жінки тощо).
Окреме місце посідає виховна функція сім’ї, зокрема з погляду її суспільної значущості. Виховна функція – це здійснення соціалізації молодого покоління, виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості. Під вихованням розуміють систему цілеспрямованого впливу на особистість з метою прищеплення їй моральних норм та зразків поведінки, а також певних морально-психологічних і фізичних якостей. Внаслідок цього особа засвоює певний рівень соціальних норм і цінностей, включається в суспільне життя. Однак, норми, що виховуються сім’єю, нерідко значно відрізняються від норм і цінностей, яких дотримується оточення дитини у "великому" суспільстві. Дорослому поколінню важко передати позитивний досвід молоді, оскільки вони виховувалися за інших умов. Ці обставини нерідко породжують культурний конфлікт у сім’ях, а також порушують духовно-емоційні відносини між батьками та дітьми.
Також на виховну функцію сім’ї в сучасних умовах негативно впливає зменшення у батьків можливостей щодо спілкування і контролювання дітей в рамках сім’ї. Серед перешкод, які стають на заваді повноцінному вихованню дітей батьками (за даними Державного інституту проблем сім’ї та молоді), безумовним “лідером”, на думку дорослих членів суспільства, є, в першу, чергу, матеріальні проблеми (82% респондентів назвали цю причину однією із перешкод для повноцінного виховання дітей у сім’ї). Часто називали також брак часу (48%), дещо рідше – непідготовленість батьків з педагогічних питань (29%) та нерозуміння важливості виховання дітей родиною (22%)1.
Чим вище рівень освіти респондентів, тим частіше вони називали перешкодою для повноцінного виховання дітей у сім’ї непідготовленість батьків з педагогічних питань та брак часу, не зводячи цю проблему лише до матеріальних негараздів.
Економічна і господарсько-побутова функції дають змогу підтримувати фізичне здоров'я членів суспільства, економічно утримувати неповнолітніх і непрацездатних, доглядати дітей, одержувати господарсько-побутові послуги одними членами сім’ї від інших.
Протягом майже всієї історії людства саме економічна функція була головною для сім’ї, оскільки сім’я без перебільшення була основним виробничим осередком суспільства. Особливо яскраво ця функція проявилася в аграрному суспільстві. Склад селянської сім’ї і в Росії, і в Китаї, і у Франції визначався, насамперед, вимогами виробництва. Так, наприклад, повноцінний земельний наділ одержував тільки той чоловік, що вступив у шлюб, тому що для виконання всього комплексу процедур необхідна була шлюбна пара з дітьми. Утрата сім’єю функції основного виробничого осередку в індустріальному і постіндустріальному суспільствах призвела до кардинальних змін у структурі сім’ї - зменшився її кількісний склад, збільшилася кількість розлучень, змінилися рольові відносини в сім’ї, у зв’язку з тим, що чоловік перестав бути безумовним лідером сімейства.
Важливою функцією сім'ї є первинний соціальний контроль. Адже сім'я здійснює первинну моральну регламентацію поведінки людини в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності та зобов'язань у стосунках між чоловіком і дружиною, батьками та дітьми, старшим і середнім поколіннями, формує і підтримує моральні та правові санкції за неналежну поведінку і порушення моральних взаємин між членами сім'ї.
Духовно-емоційна функція забезпечує розвиток особистісних якостей членів сім'ї, сприяє їх духовному взаємозбагаченню, здійснює емоційну стабілізацію індивідів та їх психологічну терапію, психологічний захист, надає емоційну підтримку. Функція, пов'язана з організацією дозвілля, забезпечує спільний відпочинок й одночасно виконує соціальний контроль у цій сфері.
Слід підкреслити, що у зв'язку із загальною дестабілізацією суспільства, значення функцій, які задовольняють емоційні й соціально-психологічні потреби в сучасній сім’ї зростає. Чим більше розвиваються великі міста з їх напруженим, стрімким ритмом життя, тим важливішу роль відіграє сім’я, яка стає для кожного з її членів своєрідним психологічним “сховищем”, яке забезпечує людині почуття безпеки та психологічного комфорту, емоційну підтримку і збереження загального позитивного тонусу.
Важливою є сексуальна функція сім'ї. Її суспільна роль полягає у реалізації сексуального контролю щодо особи, індивідуальна — у задоволенні сексуальних потреб людини. Особливо велике значення соціальний контроль сексуальних відносин набуває у сучасному світі, де ряд смертельно небезпечних захворювань передається саме через статеві стосунки. Згідно з теорією З.Фрейда та його послідовників, організація сексуального життя – один з головних факторів соціального розвитку індивіда.
Протягом тривалого часу відбувалися зміни у функціях сім'ї: одні втрачалися, інші з'являлися відповідно до нових соціальних умов, але сучасна сім’я в основному зберегла всі функції попередніх форм сім’ї, змінив при цьому лише місце, значення і вагу кожної з них.