1. Поняття, предмет, метод, система трудового права.

Предмет правового регулювання складають якісно відособлені суспільні відносини, правове забезпечення яких досягається за допомогою норм певної галузі. У трудовому праві ними в першу чергу виступають трудові відносини.

Трудове право регулює відносини найманої праці, тобто відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (роботодавцем).

Трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, складають основу предмета трудового права, його ядро. Крім того, до предмета трудового права входять також: відносини працевлаштування (зайнятості); з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації; щодо контролю за дотриманням законодавства про працю; щодо матеріальної відповідальності; з вирішення трудових спорів, або, як їх ще називають, процесуальні відносини.

Відносини з розгляду трудових спорів (процесуальні відносини) теж складають предмет трудового права. Їх особливістю, яка відрізняє їх від подібних цивільно-правових процесуальних відносин, є те, що для вирішення трудових спорів закон передбачає спеціальний порядок досудового розгляду. Для цього створюються уповноважені органи для розгляду трудових спорів безпосередньо на підприємствах. Це комісії з розгляду трудових спорів (КТС), які і виступають одним із суб'єктів таких відносин. Законом визначено спеціальний порядок створення КТС, встановлено процедуру розгляду спору, прийняття і виконання рішення.

Отже, предметом трудового права є: трудові, відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, і відносини, що тісно пов’язані з трудовими: працевлаштування, з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації, щодо контролю за дотриманням законодавства про працю, щодо матеріальної відповідальності і з вирішення трудових спорів, а також відносини з приводу встановлення умов праці, на підприємствах.

Предмет правового регулювання, що визначає коло суспільних, які врегульовуються нормами відповідної галузі права, можна виразити відповіддю на запитання "що регулюється?". Метод правового регулювання розкривається у відповіді на запитання: "як регулюється?". Отже, метод тієї чи іншої галузі права - це сукупність засобів (прийомів, способів) регулювання, що обумовлюються специфікою відносин, які регулюються.

Метод трудового права маємо визначити як специфічний спосіб, що виражається переважно у договірному виникненні, зміні та припиненні правовідносин, у поєднанні централізованого і локального правового регулювання та в можливості застосування спеціальних правових санкцій для забезпечення належного здійснення учасниками цих правовідносин своїх прав і обов'язків.

Визначивши предмет і метод правового регулювання, які є основними критеріями галузей права в системі права України, можемо визначити трудове право України як систему правових норм, які регулюють трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, та тісно пов'язані з ними суспільні відносини (працевлаштування, з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації, щодо нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю, щодо матеріальної відповідальності, з розгляду трудових спорів і щодо встановлення умов праці на підприємствах) на основі поєднання договірних засад і централізованого та локального встановлення прав і обов'язків суб'єктів із застосуванням специфічних санкцій для їх належного здійснення.

При характеристиці системи трудового права слід виходити передусім зі структури суспільних відносин, які складають предмет трудового права. Норми, що забезпечують регламентацію конкретних видів трудових і тісно пов’язаних з ними суспільних відносин, утворюють самостійні інститути трудового права, які у своїй сукупності й формують систему галузі.

Такими інститутами є: трудовий договір, робочий час, час відпочинку, заробітна плата, трудова дисципліна, охорона праці, матеріальна відповідальність, трудові спори, колективне договірне регулювання праці, підготовка і перекваліфікація кадрів, зайнятість населення, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю.

Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізняти систему науки трудового права і систему курсу "Трудове право України" як навчальної дисципліни. Трудове право як самостійна галузь права виступає предметом вивчення науки трудового права. І ось у складі цієї науки можна виділити вже Загальну і Особливу частину. Система наукових поглядів і знань про предмет трудового права, про його принципи, джерела, метод і систему утворюють Загальну частину у системі науки трудового права. Предметом Особливої частини є вивчення окремих інститутів трудового права, шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. Наука трудового права вивчає також досвід правового забезпечення трудових відносин у зарубіжних країнах з метою запозичення найбільш прогресивних форм регулювання праці для трудового права України. Цей розділ в системі науки трудового права іноді виділяють у т.зв. Спеціальну частину.

Система курсу (навчальної дисципліни) "Трудове право України" є сукупністю взаємозв'язаних між собою і послідовно розташованих розділів (тем), які зумовлені структурою науки трудового права і служать для вивчення трудового права з метою підготовки фахових юристів. Конкретним втіленням системи трудового права як навчальної дисципліни є навчальна програма курсу "Трудове право України".