2) Збір порубочних решток в кучі з подальшим спалюванням в період, коли немає загрози виникнення лісової пожежі. Розділ 8. Лісові побічні користування і підсобне виробництво

Сіно відіграє важливу роль в житті тварин, особливо в зимовий період. Живність сіна залежить від його якості. Для того щоб сіно було якісним, необхідно правильно проводити заготівлю і сушіння сіна. Сіно необхідно заготовляти на початку цвітіння, так як в цей період найбільше накопичується протеїну. В кінці квітування трав, наявність протеїну різко зменшується і збільшується кількість клітковини.

Сіно заготовляється косою або косаркою КС – 2,1 агрегатується з Т – 40, МТЗ – 80. На Україні проводять другий укіс, який називається отава.

В отаві кількість протеїну у два рази більша ніж при першому укосі. Отаву скошують тільки на залишених луках. Тому траву згрібають у валки. Коли наявність вологи зменшується до 17 % згрібають в кучі. Згідно ГОСТу в сіні повинно бути вологи 17 %. Для складання сіна можна використовувати навантажувач – фронтальний ПФ – 0,5Т.

Облік і оцінка якості сіна.

Якість сіна визначається по утриманню вологи, по участі злаків і по вмісту каротину і протеїну. Облік сіна проводиться і в скиртах. По формулах визначають об`єм сіна.

1) Об`єм високої скирти з круглим верхом:

V=(П 0,21 – Ш 0,46) ШР.

2) Об’єм звуженої скирти з круглим верхом:

V=(П 0,55 – Ш 0,44) ШР

3) Об’єм вузької скирти з плоским верхом:

V=(П 0,56 – Ш 0,55) ШР

4) Об’єм копиці з гострим верхом:

V= ОК * (8+ОК/3+П/2 )

5) Об’єм копиці з круглим верхом:

V=(П 0,4 – ОК 0,012) ШР

( П – перекидка; Ш – ширина; Р – добавка; ОК – окружність; )

З трави крім сіна можна заготовити трав’яне та вітамінне борошно при сушінні 90% їстівних речовин. Отримують силос, концентрованим фактором є молочна кислота, яка знаходиться в рослині без доступу повітря. Лісові сінокоси потребують деяких міроприємств, до яких входять: скошування багаторічних трав і в першу чергу злакових.

Укріплення кормової бази бджільництва в лісництві є збільшення медоносних ресурсів, організовують посіви медоносних рослин на землях господарства. Висівання медоносних рослин на землях господарства, тільки для збирання меду економічно не вигідне, тому планувати посіви потрібно так, щоб крім меду ці посіви давали і сільськогосподарську продукцію зерно, сіно, силосну масу, деякі добрива) або входили в склад лісозахисних смуг.

Заготівля березового та кленового соку.

Дозволяється на ділянці стиглого лісу не раніше, як за п’ять років до РГК. Для підсочки придатні здорові дерева з добре розвиненою кроною, не пошкоджені хворобами і шкідниками.

Березові насадження I – III класу бонітету з повнотою 0,4 – 0,7 і кількістю дерев 100 шт/га з d не менше 18 см.

Кленові насадження III класу бонітету, повнота не менше 0,3, кількість дерев на 1 га не менше 50 шт. з d не менше 18 см.

Технологічні операції.

1) Вибір дерева

2) Підрізання кори

3) Сверління канавок (ручною дреллю, або пристосуванням, яке кріпиться до бензопили). Відстань між канавами не менше 8 – 10 см. кількість каналів на дереві залежить від його діаметру.

d 20 – 24 см – 2 – 3 канали

d 26 – 30 см – 3 – 4 канали

d 32 – 36 см – 4 – 5 каналів.

На підсочку видається лісовий квиток і на весні проводиться підсочка. Лісовий квиток затверджується директором лісгоспу інженером л/г.