Організація в лісництві охорони лісу від лісопорушень. Заходи по попередженню їх та боротьби з ними.
До охорони лісів закріплених у довгострокове користування і за охороною заповідних лісів у складі державних органів лісового господарства організована Державна лісова охорона.
В підприємствах до її складу входять:
Директор, головний лісничий, інженер з охорони і захисту лісу, лісничі та їх помічники, майстри лісу, лісники.
Основні завдання державної лісової охорони:
1) Проведення заходів що до попередження лісових пожеж та вчасного їх виявлення і боротьба з ними;
2) Охорона лісів від самовільних порубок, розкрадань винищення і інших лісопорушень;
3) Контроль за виконанням лісозаготівельних правил відпуску на корені і за виконанням інших видів експлуатації державного лісового фонду;
4) Виявлення вогнищ, шкідливих комах і хвороб лісу та боротьба з ними;
5) Спостереження за виконанням правил і термінів полювання і риболовлі на території державного лісового фонду.
Види та порядок проведення ревізії обходу.
Ревізії бувають:
1) Планові – проводяться два рази на рік: весною після танення снігу і до 15 червня, та осінню до випадання снігу, але не пізніше 1 листопада.
2) Контрольні, - мають за мету перевірку якості проведених планових ревізій; проводяться в обов’язковому порядку в обходах, в яких найчастіше відбуваються лісопорушення. Проводяться директором, інженером, лісничим.
3) Раптові – за спеціальним завданням директора лісгоспу і лісничого.( При необхідності перевірки скарг, або при незадовільній роботі лісника ,чи майстра лісу.)
4) Непланові – при передачі обходу у зв’язку із звільненням, відпусткою, хворобою, переходом на інший обхід. Складається акт прийому- здачі. Проводиться помічником лісничого і лісничим.
По закінченню ревізії обходу чи об`їзду ревізуючий складає акт.
При всіх ревізіях обходу обов`язкова присутність лісника обходу, що ревізується і лісника чи майстра лісу сусіднього чи іншого обходу чи об`їзду.
У необхідних випадках для участі в ревізії запрошуються працівники профспілкової організації лісгоспу.
При планових ревізіях виявляються не заактовані рубки лісу та інші лісопорушення, ушкодження лісових культур, лісорозсадників і плантацій, свавільне сінокосіння, розкорчовування, випасання худоби в недозволених на те місцях. Не заактовані рубки виявляються шляхом обліку в обході не затаврованих пнів. Перевіряється стан утримання кордону, зброї, протипожежного інвентаря та іншого обладнання. В окремих випадках можуть призначатись лише часткові ревізії обходів, тобто ревізії ділянок, на яких передбачаються ті чи інші лісопорушення.
Виявлені при планових ревізіях пні не заактованих порубок особи, що ревізують, таврують установленим клеймом.
При контрольних і раптових ревізіях, особа, що ревізує, бере на облік і таврує клеймом всі пні, як затавровані раніше, так і не затавровані, що виявлені в результаті проведеної ревізії. При цьому не затавровані порубки визначаються як різниця між кількістю порубок, оформлених актами про лісопорушення між ревізіями. При проведенні більш глибокої ревізії обходу на облік беруться затавровані і не затавровані пні як від дозволених рубок за лісорубними квитками і ордерами, так і від самовільних порубок. На виявлені лісником порубки визначається як різниця між кількістю пнів узятих на облік при ревізії і кількістю пнів виправданих білетами чи ордерами на відпуск лісу й актами про лісопорушення.
Види клейм, що використовуються у лісництві.
Для належного контролю за відпуском лісу і охороною лісів від лісопорушень у лісгоспах введені відпускні, порубочні і контрольні клейма. Клейма видаються майстрам лісу, помічнику лісничого, лісничому та інженеру з охорони та захисту лісу лісгоспу.
Передача клейм іншим особам без письмового розпорядження директора лісгоспу заборонена.
Особа, що одержала клейма, несе персональну відповідальність за правильне їхнє використання і зберігання.
Лісгосп повинен вести поточний облік одержуваних і виданих клейм. При втраті клейма ретельно розслідують причини втрати і складають відповідні дознавальні матеріали, за якими директор лісгоспу дає свій висновок. Усі матеріали про втрату клейма направляються в обласні управління . Нові клейма замість утрачених видаються із санкції начальника обласного управління лісового господарства.
Відпускні клейма застосовуються в наступних випадках:
1) При доборі дерев намічених у рубку з обліком по пнях (вибіркова рубка, прохідна рубка, санітарна рубка);
2) При тавруванні дерев для подеревного відпуску на суцільних лісосіках;
3) При прийманні від лісозаготівельників деревини, заготовленої з обліком по кількості;
4) Для таврування заготовленої деревини і пнів від зрубаних дерев при відпуску з обліком по пнях при огляді місць рубок.
Відпускні клейма ставляться на деревах намічених у рубку – на висоті грудей і біля кореневої шийки.
Порубочним клеймом майстри лісу клеймують:
1) Пні самовільно зрубаних дерев при складанні майстром лісу чи лісником актів про самовільні рубки;
2) Самовільно зрубану деревину;
3) Пні, що залишаються від незаконних порубок, виявлених при ревізіях, перевірках і прийомі – здачі обходів.
Контрольними клеймами помічники лісничого і інженери з охорони лісів клеймують пні незаконних порубок виявлених при ревізіях і перевірках обходів, як раніше затавровані клеймом майстра лісу, так і не затавровані.
Для якості і чіткості відбитка всі клейма наносяться незмивною фарбою. Самовільне виготовлення клейм переслідується в порядку, встановленому законом.
Директори, головні лісничі й інженери з охорони і захисту лісу при виїзді в лісництва зобов`язані перевіряти наявність клейм і правильність користування ними.
Є три види клейм – майстерське, лісниче і помічника лісничого;
Перше у майстра – РУ-I, РУ-2
1 – законна рубка;
2 – самовільна рубка
Друге у лісничого:
Помічника лісничого:
Клейма лісничого і помічника лісничого - для перевірки.
Якщо контроль, то буквою „К”.
Зброя лісової охорони та документи на право носіння.
На даний час зброя не присутня.
Для одержання дозволу на право носіння зброї потрібні слідуючі документи:
1) Довідка з місця проживання;
2) Довідка про судимість;
3) Характеристика з місця роботи;
4) Заключення дільничного інспектора.
Розділ7.
Лісозаготівля і переробка деревини.
Знайомство з підготовчими оборотами на лісосіці. Технологія обробки лісосік, яка використовується, і відповідність технологічним картам. Знайомство з роботами на нижньому складі. Контроль за роботою лісозаготівельників.
На кожну лісосіку до початку її розробки складається технологічна карта.
Технологічна карта – це основний технологічний документ, де вказується спосіб розробки лісосіки. Технологічну карту складає лісничий з обов'язковою участю майстра, а затверджує її інженер лісозаготівлі, спеціаліст з охорони праці, головний інженер.
Перед складанням лісничий повинен ознайомитися з лісосікою в натурі.
Визначити напрямок звалювання, схему розміщення трелювальних волоків, метод розробки пасік. Технологічна карта складається після відведення, але до початку основних підготовчих робіт.
Технологічна карта складається з титульної сторінки і чотирьох розділів. На титульній сторінці вказується вид користування (головне, проміжне), номер кварталу, номер виділу, назва лісництва, підприємства, об`єднання, прізвище відповідального за розробку лісосіки, строки розробки лісосіки.
I. Таксаційно – лісівничі дані, площа лісосіки, склад насадження, запас деревини, середній об`єм хлиста, рельєф, тип умов лісозростання, наявність і стан підросту.
II. Сортиментний план. Вид і кількість сортиментів, які необхідно заготовити на лісосіці. Якщо вивезення відбувається хлистами – цей розділ не заповнюється.
III. Схема розробки лісосіки. Вказується напрямок переважаючих вітрів, в масштабі лісосіка і її елементи, черговість розробки лісосіки, напрямок звалювання.
IV. Організація праці. Вказується потреба в робочих, механізмах, вид і об`єм підготовчих робіт, вид і склад бригад, кількість робочих по професії, назва і кількість механізмів, спосіб звалювання і трелювання. Робиться відмітка про готовність лісосіки до розробки, згідно акту проведення підготовчих робіт.
Після складання технологічної карти перед розробкою лісосіки ознайомлюються всі робітники.
Підготовчі роботи.
Метою підготовчих робіт є створення безпечних умов праці і покращення організації робіт при проведенні основних лісозаготівельних робіт. Підготовчі роботи проводяться бригадою, яка складається з досвідчених робітників. Мінімальний чисельний склад – 3 чоловіки. Ця бригада забезпечується бензопилами, кущорізами, сокирами, звалювальними лопатками, звалювальними вилками, аптечкою, рукавицями, захисними масками, чокерами довжиною 5 – 8 м., не сталевими або дерев`яними клинами.
На передніх стежках і дорогах, що перетинають лісосіку, яка буде розроблятись, повинні бути поставлені знаки безпеки по ГОСТ 12.4.026-76 і попереджувальні написи (знаки).
При проведенні підготовчих робіт виконуються такі роботи:
I – на лісосіці прибирають небезпечні дерева.
До них відносяться:
1) Вітровальні – це ті дерева, які звалені вітром разом з кореневою системою.
2) Буреломні – це ті дерева, у яких зламаний стовбур.
3) Завислі.
4) Сухостійні.
5) Зі стовбурними гнилями.
6) З тріщинами.
7) Пошкоджені пожежами.
II – прибирання підліску.
Для визначення об`єму вирубаної маси хворосту і хмизу закладають пробні площі. Площадка пробної площі повинна становити 2-5% від загальної площі ділянки, в залежності від величини площі. Пробна площадка відмежовується стовпчиками, на яких вказується площа пробної ділянки. Половина підліску на пробній площі ставиться на пень а інша половина залишається для контрольного переліку. Зрубана маса на пробній площі складається у купи і залишається на ній до початку рубки. Визначивши об`єм хворосту і хмизу на пробній площі необхідно зробити перерахунок на всю площу ділянки. Після проведеної роботи складається акт закладення пробної площі в двох примірниках і затверджується лісгоспом. Один примірник залишається в лісництві, другий здається в лісгосп в промисловий відділ. Потім підлісок прибирається на всій площі ділянки.
III. – влаштування лісовозної дороги.
По можливості необхідно використовувати вже існуючі дороги. Якщо доріг не має, то їх необхідно прорубувати. Дорога прорубується шириною 6-8 м. Дерева звалюються на рівні поверхні ґрунту, траса вирівнюється (горби зрізуються, ями засипаються). По обидві сторони від дороги на відстані 25 м. прибираються небезпечні дерева. Затрати на будівництво дороги повинні бути мінімальні.
IV. – влаштування верхнього складу.
При цьому з технологічної карти в натуру переносяться межі, дерева на верхньому складі звалюються на рівні з поверхнею ґрунту, площа вирівнюється. Величина верхнього складу повинна бути такою, щоб на ній вмістилась вся деревина, що буде заготовлятися. Площа не повинна знаходитись в пониженні. Середня відстань трелювання повинна бути мінімальною. До верхнього складу повинні бути добрі під'їзні дороги. Навколо верхнього складу, якщо він виходить до меж лісосіки, в радіусі 50 м. прибираються всі дерева. Якщо ж верхній склад знаходиться в лісових масивах, що не підлягають рубці, то в радіусі 50 м. повинні бути прибрані небезпечні дерева. У випадку, коли верхній склад прилягає до дороги, то на лісосіці навколо верхнього складу прибираються всі дерева, а через дорогу на відстані 50 м. прибираються всі небезпечні дерева.
V – розмітка меж пасік і трас трелювальних волоків.
При цьому із технологічної карти в натуру переносяться межі пасік і майбутні траси трелювальних волоків шляхом поставки засічок на деревах. Ширина пасік повинна бути не менше подвійної довжини дерева (на виробництві прийнята ширина 50 м.), а трелювального волоку не менше 5 м.
VI. – влаштування майстерської дільниці на лісосіці.
При цьому на території, де буде знаходитись обігрівальний вагончик для робочих, площадка під паливно-мастильні матеріали, площадка під стоянку автотранспорту, тракторів в радіусі 50 м. повинні бути прибрані небезпечні дерева.
Після проведення підготовчих робіт складається акт готовності лісосіки до розробки, а також робиться відмітка в технологічній карті про проведення підготовчих робіт.
Технологічний процес розробки лісосіки.
Розробка лісосіки починається з розробки трелювальних волоків. Трелювальний волок розробляється 5 м. шириною. Розробляється з дальнього від верхнього складу кінця. Дерева на трелювальному волоку звалюються комлями в напрямку трелювання. Трелювання здійснюється за комлі. Якщо трелюють хлистами, то порубочні рештки укладають на волок. Пеньки на трелювальному волоці повинні бути зрубані на рівні з поверхнею ґрунту.
Після розробки трелювального волоку починають розробляти напівпасіки. Вони також розробляються з дальшого від верхнього складу кінця. Дерева звалюються комлями в напрямку трелювання. Деревина трелюється хлистами, порубочні рештки вкладаються на волок.
Звалювання дерева.
При звалюванні дерева проводять такі роботи:
1) огляд дерева – проводить звалювальник. При цьому встановлюється стан дерева
( здорове чи сухе, гниле, пошкоджене пожежею, з тріщинами), розміщення крони, напрямок вітру, нахил стовбура.
2) встановлення напрямку звалювання – проводить звалювальник. Напрямок звалювання встановлюється на основі даних огляду дерева. При проведенні суцільних рубок напрямок звалювання встановлюється враховуючи напрямок переважаючих вітрів і він вказується в технологічній карті. При проведенні вибіркових рубок напрямок звалювання встановлюють так, щоб дерево не зависло (щоб воно стало у вікно), щоб воно не пошкодило ЛЕП, лінії зв’язку, підріст. Тобто для кожного дерева напрямок звалювання встановлюється окремо. Забороняється звалювати дерева на стіну лісу.
3) підготовка робочого місця – проводить помічник звалювальника. Шляхи відходу готуються під кутом 45 градусів до лінії, протилежній напрямку звалювання довжиною 4-5 м. і шириною 0,5 м. на шляхах відходу підріст, гілля, каміння відкладається, сніг втоптується, а якщо він глибиною більше 30 см., то відкидається. Радіус робочого місця навколо дерева 70 см. І на ньому вирубується підріст, відкидається гілля, каміння, сніг.
4) Підпил – це різ, який виконується із сторони напрямку звалювання. Підпил виконує такі функції: задає напрямок звалювання; попереджує скол дерева; попереджує зажим шини при виконанні основного різу.
Виконувати підпил треба на глибину ¼ діаметра дерева (прямостояче дерево), 1/3 діаметра дерева ( нахил стовбура до 5 градусів),1/2 (якщо нахил дерева більше 5 градусів; якщо дерева сирі, гнилі, з тріщинами; при температурі – 20 градусів Цельсія). При роботі з бензопилою “Урал “ нижню площину підпилу треба виконувати перпендикулярно осі дерева, при цьому верхній різ підпилу повинен утворювати з нижнім кут 25 – 35 градусів. При роботі з бензопилою “Штіль“ кут підпилу становить 45- 55 градусів. Звалювання дерева методом в замок виконується слідуючим чином: підпил клиновидної форми виконується двома різами – перший різ робиться під кутом 45-55 градусів до горизонтальної площини, другий різ - перпендикулярно вісі дерева і вище нижнього краю першого різу на 1/10 діаметра дерева в місці різу. Без підпилу звалювання заборонено.
5) основний різ – виконується одним різом зі сторони протилежної напрямку звалювання. Він повинен бути паралельний підпилу. Якщо підпил виконано кутом вгору, кутом вниз або двома паралельними різами, то основний різ повинен проходити не нижче нижньої кромки підпилу і не вище верхньої кромки підпилу. При проведенні основного різу між підпилом і основним різом залишається частина не допиляної деревини, - це недопил.
Недопил здійснює такі функції:
попереджує зажим шини;
зменшує швидкість падіння дерева і дає можливість відійти від дерева;
виконує роль шарніру, через який прокручується стовбур дерева.
Величина недопилу залежить від діаметру дерева і його стану. У здорових дерев:
Діаметр до 20 см. – 1 см.
Діаметр від 30 до 40 см. – 2 см.
Діаметр від 40 до 60 см. – 3 см.
Діаметр від 60 см. і більше – 4 см.
У сухостійних дерев, пошкоджених гнилями, пожежами, в буреломних дерев величина недопилу збільшується на 2 – 3 см. висота пня після звалювання дерева діаметром до 30 см. не повинна перевищувати 10 см. У дерев більшого діаметру не повинна перевищувати 1/3 діаметра дерева в місці різу.
Виняток з правил:
дозволяється залишати високими пні, при звалюванні дерев на заболочених місцях в зимовий час по льоду;
дозволяється залишати пні з більшою висотою при звалюванні трійчаток (дерев порослевого походження). Якщо висота роздвоєння не перевищує 1,3 см. то напрямок звалювання вибирається під кутом 90 градусів до площини, що проходить між двома стовбурами, і таке дерево звалюється в один прийом.
6) зштовхування дерева проводиться помічником звалювальника за допомогою звалювальної лопатки або гідроклином, якщо палка ним обладнана.
7) відхід від падаючого дерева. Відходити від падаючого дерева треба боком, щоб бачити падаюче дерево і дивитись собі під ноги. Звалювання виконує звалювальник і помічник звалювальника. При використанні гідроклина звалювальної лопатки дозволяється валити. Забороняється проводити звалювання дерева при швидкості вітру більше 11 м/с. Лісосічні роботи слід припинити під час зливи, при блискавці, сильному снігопаді і густому тумані (видимість менше 50 м.). переходити від дерева до дерева слід з бензопилою при роботі двигуна на малих обертах. Завислі дерева необхідно знімати за допомогою трактора або лебідки тросом не менше 35 м. Не допускається звалювання дерев в темний час доби.
Трелювання дерев.
При трелюванні дерев тракторами необхідно дотримуватись слідуючих правил:
проводити чокерування дерев на відстані 0,5 – 0,1 м. від комля або на відстані 0,9-1,2 м. від торця вершини;
встановлювати трактор для збирання пачок дерев на волоці так, щоб його поздовжня вісь співпадала з напрямком руху пачки;
трактор повинен бути обладнаний звуковою сигналізацією.
Не допускається:
звільнювати хлисти, затиснені між пеньками, під час руху і при натягнутому канаті тяговому трактора;
переходити через канат, що рухається, поправляти зчіпку хлистів, відчіпляти або причіпляти хлисти під час руху канату чи трактора;
їздити на тракторі поза кабіною або на хлистах;
сідати на трактор, сходити з нього і висовуватись з кабіни під час його руху;
знімати завислі дерева безчокерними тракторами.
Очищення дерева від гілок.
Очищення може проводитись безпосередньо в місці звалювання, або на верхньому складі за допомогою запчастини, сокири, від комля до вершини по ходу. Гілки очищаються на рівні поверхні стовбура, щоб не було виривів і сучків. Спочатку обрубуються верхні і бокові гілки, потім стовбур перекочується і обрубуються інші гілки. Забороняється сідлати дерева. При обчистці необхідно стояти з протилежного боку від гілки, яку обрубують. Забороняється оббивати гілки обухом. При обчищенні дерева від гілок удвох чи втрьох робітники повинні знаходитись на відстані не менше 5 м. один від одного. Очистку дерев від гілок можуть проводити на відстані не менше 50 м. від місця звалювання.
Верхній склад.
Технологічний процес роботи на верхньому складі, якщо деревина трелюється хлистом, а вивозиться сортиментами складається зі слідуючих операцій: розмітка; розкряжування; сортування-штабелювання; відвантаження.
Розмітка хлиста.
Розмітку проводить досвідчений робітник, лісник або майстер лісу, які знають вимоги стандартів до сортиментів. Розмітка проводиться від комля до вершини. При розмітці потрібно враховувати припуск, допуск і градацію.
Здорові хлисти розмічаються з комля до вершини: з комля вимічають ділові сортименти з градацією. Якщо хлисти мають сортознижуючі вади, то розмітку проводять так, щоб ці вади потрапили в один сортимент. Якщо стовбур має кривизну, то розмітку проводять так, щоб різи пройшли в місцях найменшого викривлення стовбура. Якщо в комлевій частині є вади, через які деревина не може бути діловою, то спочатку вимічають дерева, потім ділові сортименти, а потім знову дерева.
Розкряжування хлиста
проводиться на верхньому складі бензопилою.
Для підвищення виходу ділової деревини необхідно дотримуватись наступних вимог:
залишати якомога нижчі пні;
не допускати технічні дефекти при звалюванні;
правильно робити розмітку і розкряжування хлистів;
правильно зберігати заготовлену лісопродукцію.
Сортування-штабелювання.
Деревина на верхньому складі сортується відповідно вимог ГОСТу та технічних вимог до лісопродукції. Хлисти викладають у трелі, а сортименти – у штабелі. Технічна сировина складається у пакети для полегшення відвантаження. Дров’яна сировина складається у стоси. Вся заготовлена лісопродукція викладається на підкладні колоди.
Відвантаження продукції.
Лісопродукція може відвантажуватись самонавантажуючими лісовозними автопотягами. На інші види транспорту лісопродукція відвантажується щелепними навантажувачами або автомобільними кранами. Лісовозний автомобіль, очікуючи навантаження, повинен знаходитись за межами максимального радіусу дії стріли крану і ставати під навантаження тільки після дозволяючого сигналу керівника. При навантаженні хлистів чи сортиментів на автомобіль між торцями і задньою стінкою автомобільної кабіни проміжок повинен бути не менше 0,75 м.
При відвантаженні і штабелюванні лісу щелепними навантажувачами треба дотримуватися таких правил:
при відвантаженні деревини на автомобіль водій не повинен знаходитись в кабіні машини;
центр важкості накоту круглих сортиментів, що піднімаються, не повинен виходити за габарити нижньої щелепи навантажувача;
вантажник, що піднімається повинен бути надійно затисненим і піднятим у вертикальне положення;
при необхідності переміщення автопотягу вперед і назад пачка, що навантажується, повинна бути спущена на землю.
Очистка лісосіки від порубочних решток.
Очищення лісосіки виконується одночасно з лісосічними роботами, але не пізніше, як через 30 днів після валки дерев, а в хвойних насадженнях в період з 1 квітня по 31 жовтня – не пізніше як через 15 днів. Спосіб очистки лісосік від порубочних решток залежить від породного складу, типу умов лісозростання, місцезнаходження лісосіки, від технології розробки.
На виробництві прийняті такі види очистки лісосік:
1) збір порубочних решток в кучі з подальшою реалізацією населенню;