Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kursak.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
295.88 Кб
Скачать

КОРОТКИЙ ОПИС ТУРБІНИ К-300-240

Харківський Турбінний Завод випускає конденсаційні турбіни К-300-240, розраховані, як і ЛМЗ, на початкові параметри пари 23,5 Мпа і 560 С.

Турбіна одновальна трициліндров. В ЦВТ потік пари направляється від генератора до переднього підшипника. ЦВТ виконаний двохстінний у внутрішньому корпусі розміщені регулюючий одновінцевий ступінь і 4 ступені активного типу.

Наступні ступені розміщені в обоймах. Стопорні і регулюючі клапани розміщені по обидва боки ЦВТ і з'єдшоються з сопловими сегментами регулюючого ступеня данадцятьма трубопроводами. Після ЦВТ пара відводиться на проміжний перегрів, а потім направляється в ЦСТ через два блоки клапанів. В цьому циліндрі напрямок руху пари протилежний напрямку його руху в ЦВТ, що дозволило в значній мірі зрівнювати осьові зусилля. В передній частині ЦСТ виконаний двохстінний. В ЦСТ розміщений один з трьох потоків низького тиску. За дванадцятьма ступенями ЦСТ, одна третя загальної витрати пари поступає в цей відсік низького тиску, а решта пари через дві ресиверні груби перепускається в двопоточні ІДНТ. В кожному потоці ЦІІТ розміщено по п'ять ступенів. Довжина робочої лопатки, виготовленої зі сталі в останньому ступені спадає 1050мм.

Заводом виготовлювачем здійснена суттєва реконструкція турбіни. Вана торкнулась в основному проточної частини всіх циліндрів: змінена форма меридіального обводу в ЦНТ: вузькі соплові лопатки в ЦВТ зміщені більш широкими з новим профілем, що забезпечує пониження кінцевих втрат. В ЦСТ здійснена зміна конструкції соплової решітки, замість діафрагменної конструкції сопловий апарат зводиться безпосередньо,що зменшує витікання пари. Всі ротори гнучкі, ротори середнього і низького тиску і ротори низького тиску з валом генератора з'єднуються півгнучкими муфтами. Упорний підшипник розміщений між ЦВТ і ЦСТ.

2. Визначення розрахункової витрати пари на турбіну (з побудовою орієнтовного процесу в h,s - діаграмі).

Розрахунок парової турбіни проводиться на її економічну потужність, тобто таку потужність пари, при якій досягається найбільша економічність паротурбінної установки в цілому.

, кВт, Nек = 1 300000 = 300000 кВт,

де Nе – задана електрична потужність турбіни.

Тепловий розрахунок починається з наближеної побудови теплового процесу в h,S – діаграмі.

При побудові необхідно враховувати втрати тиску, які складаються: а) в паропідвідних органах і регульованих каналах

ΔP0 = 0.005 · P0 ·Па; ΔP0 = 0,005 · 24 = 1,2 МПа;

б) в проміжному перегріві

ΔPппе = 0,1 · Pпп , Мпа; ΔPппе = 0,1 · 3,6 = 0,36 Мпа;

в) у відсічних клапанах

ΔP0' = 0,02 · Pпп' , Мпа; ΔP0' = 0,02 · 3,24 = 0,065 Мпа;

Pпп' = Pпп – ΔPпп ; Мпа; Pпп' = 3,6-0,36 = 3,24 Мпа;

Pпп'' = Pпп' - ΔP0' , Мпа; Pпп'' = 3,24-0,065 = 3,175 Мпа;

г) в ресивері

ΔPр = 0,02 · Pр , МПа; ΔPр = 0,02 · 0,18 = 0,0036 МПа;

Тиск в ресивері Рр визначається з технічного паспорту турбіни, або

приймається орієнтовно.

Після визначення втрат будується орієнтовний робочий процес в h,S - діаграмі. По параметрах пари Р0, t0 визначається точка А0, яка характеризує параметри пари перед стопорним і регулюючим клапанами.

Тиск пари перед регулюючим ступенем турбіни

Р0' = Р0 - ΔP0' , мПа

Р0' = 24 – 1,2 = 22,8 Мпа;

По знайденому тиску визначається точка А'0, що характеризує стан пари після клапанної коробки. З заданої точки проводиться адіабата до тиску на виході з ЦВТ, яка відповідає теоретичному процесу розширення ЦВТ.

В одержаній точці 1 визначається теоретична ентальпія пари hпп = 2888 кДж/кг.

Для побудови дійсного робочого процесу необхідно задатись відносним внутрішнім ККД кожного циліндра. Даний ККД лежить в межах

η0i = (0,75 – 0,86) = 0,80;

Дійсний тепло перепад ЦВТ

HіЦВТ = H0tЦВТ · η0iЦВТ , кДж/кг

HіЦВТ = 488 · 0,80 = 390,4 кДж/кг;

H0tЦВТ = h0 – hпп , кДж/кг

H0tЦВТ = 3376 – 2888 = 488 кДж/кг

Ентальпія в кінці дійсного процесу розширення

hпп = h0 - HіЦВТ , кДж/кг

hпп = 3376-390,4 = 29856 кДж/кг

По параметрах перегріву із врахуванням втрат тиску знаходиться точка 3' по тиску.

Р'пп = Рпп - ΔPпп , мПа

Р'пп = 324-0,065 = 3,175 мПа

З точки 3' при сталій ентальній h'пп визначається точка 3", яка характеризує стан пари на вході в ЦСТ.

В даній точці тиск пари буде дорівнювати

Р''пп = Р'пп - ΔPпп , мПа

Р''пп = 3,6-0,36 = 3,24 мПа

З точки 3" проводиться адіабата до перетину із тиском в ресивері і

знаходиться точка 4, яка відповідає параметрам пари на виході з ЦСТ.

Ентальпія в даній точці hpt = 2800 кДж/кг

HіЦCТ = HotЦCТ · η0iЦCТ, кДж/кг

HіЦCТ = 800 · 0,8 = 640 кДж/кг

теоретичний теплоперепад в ЦСТ:

H0tЦCТ = hпп' – hpt кДж/кг

H0tЦCТ = 3600 – 2800 = 800 кДж/кг

Знаходиться точка 5 в h,S - діаграмі і ентальпія

hp = hпп' - HіЦCТ, кДж/кг,

hp = 3600 – 640 = 2960 кДж/кг,

яка відповідає параметрам пари на виході із ЦСТ.

Для визначення параметрів пари на вході в ЦСТ визначається тиск пари після ресивера

Ррес' = Ррес - ΔPр , мПа

Ррес' = 0,18 – 0,0036 = 0,17 мПа

По даному тиску визначається адіабатний процес розширення пари в ЦНТ. Тепловий процес в ЦНТ закінчується за останнім ступенем турбіни, тиск за яким визначається за формулою

, МПа

, МПа

λ - коефіцієнт, що враховує аеродинамічні властивості вихлопного

патрубка

λ = (0,07 - 0,1) - для конденсаційних турбін.

Швидкість у вихлопному патрубку приймається = (100 - 120) м/с - для конденсаційних парових турбін.

В точці перетину адіабати і тиску Р точка 6 визначає ентальпію пари при теоретичному розширенні

h2t = 2360 кДж/кг

Теоретичний теплоперепад ЦНТ

H0tЦНТ = hр – h2t , кДж/кг

H0tЦНТ = 2940 – 2360 = 580 кДж/кг

Дійсний теплоперепад ЦНТ

HіЦCТ = HotЦНТ · η0iЦНТ кДж

HіЦCТ = 580 · 0,8 = 464 кДж

Визначається ентальпія пари за ЦНТ і знаходиться точка кінця процесу розширення в турбіні (точка 7)

h2 = hр - HіЦНТ, кДж/кг

h2 = 2960 – 464 = 2496 кДж/кг

Секундна витрата пари на установку визначається за формулою

, кг/с

кг/с

ηм - механічний коефіцієнт корисної дії, враховує втрати на тертя в підшипниках, затрату енергії на привід масляного насосу і т.п.

ηм = 0,990 - 0,995

ηег - коефіцієнт корисної дії електричного генератора

ηег = 0,987 - 0,998

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]