
- •2. Визначення розрахункової витрати пари на турбіну (з побудовою орієнтовного процесу в h,s - діаграмі).
- •3. Тепловий розрахунок проточної частини парової турбіни.
- •3.1 Розрахунок регулюючого ступеня.
- •3.2 Тепловий розрахунок нерегульованих ступенів.
- •3.2.1 Визначення коефіцієнта віддачі тепла.
- •3.2.2 Визначення діаметрів першого та останнього ступенів турбіни.
- •3.2.3 Визначення кількості ступенів і розподіл теплоперепаду між ними.
- •2.4 Розрахунок першого і останнього нерегульованого ступеня.
- •3.2.5. Розрахунок висот соплових і робочих решіток, розмірів проточної частини.
- •3.3 Розрахунок внутрішньої потужності турбіни (циліндру).
КОРОТКИЙ ОПИС ТУРБІНИ К-300-240
Харківський Турбінний Завод випускає конденсаційні турбіни К-300-240, розраховані, як і ЛМЗ, на початкові параметри пари 23,5 Мпа і 560 С.
Турбіна одновальна трициліндров. В ЦВТ потік пари направляється від генератора до переднього підшипника. ЦВТ виконаний двохстінний у внутрішньому корпусі розміщені регулюючий одновінцевий ступінь і 4 ступені активного типу.
Наступні ступені розміщені в обоймах. Стопорні і регулюючі клапани розміщені по обидва боки ЦВТ і з'єдшоються з сопловими сегментами регулюючого ступеня данадцятьма трубопроводами. Після ЦВТ пара відводиться на проміжний перегрів, а потім направляється в ЦСТ через два блоки клапанів. В цьому циліндрі напрямок руху пари протилежний напрямку його руху в ЦВТ, що дозволило в значній мірі зрівнювати осьові зусилля. В передній частині ЦСТ виконаний двохстінний. В ЦСТ розміщений один з трьох потоків низького тиску. За дванадцятьма ступенями ЦСТ, одна третя загальної витрати пари поступає в цей відсік низького тиску, а решта пари через дві ресиверні груби перепускається в двопоточні ІДНТ. В кожному потоці ЦІІТ розміщено по п'ять ступенів. Довжина робочої лопатки, виготовленої зі сталі в останньому ступені спадає 1050мм.
Заводом виготовлювачем здійснена суттєва реконструкція турбіни. Вана торкнулась в основному проточної частини всіх циліндрів: змінена форма меридіального обводу в ЦНТ: вузькі соплові лопатки в ЦВТ зміщені більш широкими з новим профілем, що забезпечує пониження кінцевих втрат. В ЦСТ здійснена зміна конструкції соплової решітки, замість діафрагменної конструкції сопловий апарат зводиться безпосередньо,що зменшує витікання пари. Всі ротори гнучкі, ротори середнього і низького тиску і ротори низького тиску з валом генератора з'єднуються півгнучкими муфтами. Упорний підшипник розміщений між ЦВТ і ЦСТ.
2. Визначення розрахункової витрати пари на турбіну (з побудовою орієнтовного процесу в h,s - діаграмі).
Розрахунок парової турбіни проводиться на її економічну потужність, тобто таку потужність пари, при якій досягається найбільша економічність паротурбінної установки в цілому.
,
кВт, Nек
=
1
300000 = 300000 кВт,
де Nе – задана електрична потужність турбіни.
Тепловий розрахунок починається з наближеної побудови теплового процесу в h,S – діаграмі.
При побудові необхідно враховувати втрати тиску, які складаються: а) в паропідвідних органах і регульованих каналах
ΔP0 = 0.005 · P0 ·Па; ΔP0 = 0,005 · 24 = 1,2 МПа;
б) в проміжному перегріві
ΔPппе = 0,1 · Pпп , Мпа; ΔPппе = 0,1 · 3,6 = 0,36 Мпа;
в) у відсічних клапанах
ΔP0' = 0,02 · Pпп' , Мпа; ΔP0' = 0,02 · 3,24 = 0,065 Мпа;
Pпп' = Pпп – ΔPпп ; Мпа; Pпп' = 3,6-0,36 = 3,24 Мпа;
Pпп'' = Pпп' - ΔP0' , Мпа; Pпп'' = 3,24-0,065 = 3,175 Мпа;
г) в ресивері
ΔPр = 0,02 · Pр , МПа; ΔPр = 0,02 · 0,18 = 0,0036 МПа;
Тиск в ресивері Рр визначається з технічного паспорту турбіни, або
приймається орієнтовно.
Після визначення втрат будується орієнтовний робочий процес в h,S - діаграмі. По параметрах пари Р0, t0 визначається точка А0, яка характеризує параметри пари перед стопорним і регулюючим клапанами.
Тиск пари перед регулюючим ступенем турбіни
Р0' = Р0 - ΔP0' , мПа
Р0' = 24 – 1,2 = 22,8 Мпа;
По знайденому тиску визначається точка А'0, що характеризує стан пари після клапанної коробки. З заданої точки проводиться адіабата до тиску на виході з ЦВТ, яка відповідає теоретичному процесу розширення ЦВТ.
В одержаній точці 1 визначається теоретична ентальпія пари hпп = 2888 кДж/кг.
Для побудови дійсного робочого процесу необхідно задатись відносним внутрішнім ККД кожного циліндра. Даний ККД лежить в межах
η0i = (0,75 – 0,86) = 0,80;
Дійсний тепло перепад ЦВТ
HіЦВТ = H0tЦВТ · η0iЦВТ , кДж/кг
HіЦВТ = 488 · 0,80 = 390,4 кДж/кг;
H0tЦВТ = h0 – hпп , кДж/кг
H0tЦВТ = 3376 – 2888 = 488 кДж/кг
Ентальпія в кінці дійсного процесу розширення
hпп = h0 - HіЦВТ , кДж/кг
hпп = 3376-390,4 = 29856 кДж/кг
По параметрах перегріву із врахуванням втрат тиску знаходиться точка 3' по тиску.
Р'пп = Рпп - ΔPпп , мПа
Р'пп = 324-0,065 = 3,175 мПа
З точки 3' при сталій ентальній h'пп визначається точка 3", яка характеризує стан пари на вході в ЦСТ.
В даній точці тиск пари буде дорівнювати
Р''пп = Р'пп - ΔPпп , мПа
Р''пп = 3,6-0,36 = 3,24 мПа
З точки 3" проводиться адіабата до перетину із тиском в ресивері і
знаходиться точка 4, яка відповідає параметрам пари на виході з ЦСТ.
Ентальпія в даній точці hpt = 2800 кДж/кг
HіЦCТ = HotЦCТ · η0iЦCТ, кДж/кг
HіЦCТ = 800 · 0,8 = 640 кДж/кг
теоретичний теплоперепад в ЦСТ:
H0tЦCТ = hпп' – hpt кДж/кг
H0tЦCТ = 3600 – 2800 = 800 кДж/кг
Знаходиться точка 5 в h,S - діаграмі і ентальпія
hp = hпп' - HіЦCТ, кДж/кг,
hp = 3600 – 640 = 2960 кДж/кг,
яка відповідає параметрам пари на виході із ЦСТ.
Для визначення параметрів пари на вході в ЦСТ визначається тиск пари після ресивера
Ррес' = Ррес - ΔPр , мПа
Ррес' = 0,18 – 0,0036 = 0,17 мПа
По даному тиску визначається адіабатний процес розширення пари в ЦНТ. Тепловий процес в ЦНТ закінчується за останнім ступенем турбіни, тиск за яким визначається за формулою
, МПа
,
МПа
λ - коефіцієнт, що враховує аеродинамічні властивості вихлопного
патрубка
λ = (0,07 - 0,1) - для конденсаційних турбін.
Швидкість
у вихлопному патрубку приймається
= (100
- 120)
м/с - для конденсаційних парових турбін.
В точці перетину адіабати і тиску Р2і точка 6 визначає ентальпію пари при теоретичному розширенні
h2t = 2360 кДж/кг
Теоретичний теплоперепад ЦНТ
H0tЦНТ = hр – h2t , кДж/кг
H0tЦНТ = 2940 – 2360 = 580 кДж/кг
Дійсний теплоперепад ЦНТ
HіЦCТ = HotЦНТ · η0iЦНТ кДж
HіЦCТ = 580 · 0,8 = 464 кДж
Визначається ентальпія пари за ЦНТ і знаходиться точка кінця процесу розширення в турбіні (точка 7)
h2 = hр - HіЦНТ, кДж/кг
h2 = 2960 – 464 = 2496 кДж/кг
Секундна витрата пари на установку визначається за формулою
,
кг/с
кг/с
ηм - механічний коефіцієнт корисної дії, враховує втрати на тертя в підшипниках, затрату енергії на привід масляного насосу і т.п.
ηм = 0,990 - 0,995
ηег - коефіцієнт корисної дії електричного генератора
ηег = 0,987 - 0,998