13. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика

Тип производства - совокупность его организационных, технических и экономических особенностей. Тип производства определяется следующими факторами: - номенклатурой выпускаемых изделий; - объемом выпуска; - степенью постоянства номенклатуры выпускаемых изделий; - характером загрузки рабочих мест.

В зависимости от уровня концентрации и специализации различают три типа производств: - единичное; - серийное; - массовое.

По типам производства классифицируются предприятия, участки и отдельные рабочие места.

Единичное производство характеризуется широкой номенклатурой изготовляемых изделий, малым объемом их выпуска, выполнением на каждом рабочем месте весьма разнообразных операций.

В серийном производстве изготовляется относительно ограниченная номенклатура изделий (партиями). За одним рабочим местом, как правило, закреплен j несколько операций.

Массовое производство характеризуется узкой номенклатурой и большим объемом выпуска изделий, непрерывно изготовляемых в течение продолжительного времени на узкоспециализированных рабочих местах.

14. Поняття, види та значення інфраструктури.

Основу діяльності кожного підприємства становить виробничий процес. Нормальний перебіг виробничого процесу вимагає дотримання потрібних для цього умов:

ð постійної підтримки в робочому стані засобів праці;

ð своєчасної доставки на робочі місця сировини, матеріалів, інструментів, енергії;

ð встановлення нормальних режимів праці і відпочинку персоналу, виконання інших допоміжних робіт і операцій

Інфраструктура – це сукупність складових частин будь-якого об’єкта, що мають підпорядкований характер і забезпечують умови для нормальної роботи об’єкта в цілому.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

Стосовно функціонального призначення інфраструктури підприємств, то її ділять на виробничу і невиробничу (соціальну).

15. Виробнича інфраструктура підприємства.

До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура обслуговує сферу (підсистему) основного виробництва і включає в себе транспорт, систему забезпечення інструментом і технічним оснащенням, зв’язок, складське господарство, ремонтні служби, водо оснащення.

Основні функції виробничої інфраструктури

Ł технічне обслуговування і ремонт всіх видів устаткування ;

Ł забезпечення виробничого процесу інструментом і пристосуваннямияк власного виробництва, так і купленими на ринку;

Ł переміщення і складування вантажів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

Ł забезпечення підрозділів підприємства електричною і тепловоюенергією, водою, паром, газом, послугами зв’язку.

16. Соціальна інфраструктура і соціальна діяльність підприємства

Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-тпобутових і культурних потреб працівників підприємства. Невиробнича інфраструктура забезпечує задоволення соціальних потреб та соціальний розвиток працівників і всього трудового колективу. До її складу входить житлово-комунальне господарство, підрозділи культурної освіти, методичне обслуговування, спортивно-оздоровчі, громадське харчування, організація відпочинку і т.п., які знаходяться на балансі підприємства.

Забезпечення соціальних потреб трудових колективів здійснюється сукупністю певних підрозділів соціальної інфраструктури підприємства, до складу яких можуть входити: 1) їдальні, кафе, буфети; 2) лікарні, поліклініки, медпункти; 3) власні житлові будинки, заклади побутового обслуговування; 4) школи, професійно-технічні училища, факультети та курси підвищення кваліфікації; 5)дитячі дошкільні заклади, бібліотеки, клуби; 6) бази та будинки відпочинку, спортивні споруди.

Управління діяльності підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства (віце-президент фірми) з кадрових і соціальних питань. Для задоволення соціальних потреб працівників будь-яке підприємство має скласти план соціального розвитку, тобто обґрунтовану, фінансово та матеріально забезпечену систему заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці й побуту всіх категорій працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності.

Головні аспекти плану соціального розвитку підприємства мають бути узгодженні з відповідними територіальними панами.