
- •Поняття «платіжні картки» та їх види.
- •2. Види операцій комерційних банків з пластиковими картками.
- •3. Операції з платіжними картками у «ПриватБанку».
- •4. Проблеми та перспективи розвитку операцій з платіжними картками.
- •5. Стан операцій комерційних банків з пластиковими картками в Україні.
- •6. Шляхи вирішення проблем розвитку операцій з платіжними картками в установах банків.
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
- •Додаток 1.
- •Додаток 2.
4. Проблеми та перспективи розвитку операцій з платіжними картками.
У той час як банки не поспішають переходити на передові карткові технології, шахраї крокують у ногу з науково-технічним прогресом. Для власника картки такий розклад означає, що втратити гроші він може в будь-який момент і зовсім не обов’язково отоварюватися в сумнівних торгових точках або вводити ПІН-код у банкоматах так, щоб його бачили підозрілі особи поруч. Ризикують усі, хто знімає готівку в банкоматах або розплачується в торговельних мережах.
Про масштаби шахрайства банкіри не говорять навіть Нацбанку. Банки — учасники Міжнародних платіжних систем запевняють, що картки набагато надійніші, ніж готівка. У свою чергу Нацбанк, зацікавлений у просуванні НСМЕП (Національної системи масових електронних платежів), звинувачує банкірів у використанні застарілих технологій (карток з магнітною смужкою) і приховуванні реальної інформації про розмах шахрайств.
Слабкою ланкою вітчизняної карткової індустрії вважаються магнітні смужки. Міжнародні платіжні системи вже давно рекомендують банкам безпечну, хоча й дорогу чіп-технологію. Нацбанк, своєю чергою, рекламує дешевший аналог — технологію НСМЕП.
Магнітна смужка картки містить інформацію тільки про персональні дані власника (ПІБ) і номер рахунку в банку. Тому, щоб видати готівку, банкомат повинен звернутися до центрального комп’ютера за інформацією про наявність на рахунку необхідної суми грошей.
Дані, які банкомат відправляє в банк, можна навіть перехопити, підключившись до відповідного кабелю (до речі, докладні інструкції про те, як це зробити, неважко знайти в інтернеті). Очевидно, так і роблять шахраї, які користуються тим, що далеко не всі українські банки, всупереч вимогам міжнародних платіжних систем, подбали про криптографічний захист трафіку.
За наявності ПІН-коду та інформації, що міститься на магнітній смужці, підробка картки — справа нехитра. Матеріалом для майбутнього «платіжного засобу» може послужити дисконтна або клубна картка, ключ до електронного замка. Намагнітити й ембосувати картку (нанести опуклі елементи), а також забити в магнітну смужку потрібну інформацію можна за допомогою спеціальних пристроїв, які, подейкують, можна недорого придбати на київському радіоринку.
На відміну від магнітної смужки, чіп (маленький мікропроцесор, вмонтований у картку) містить всю інформацію про банківський рахунок. Тому чіпова картка не потребує процедури ідентифікації та персоніфікації, а отже працює в режимі off-line. Інакше кажучи, банкомат не повинен надсилати запит у банк, і шахраї відповідно не можуть скачати інформацію.
Сьогодні клієнтам відшкодують збитки або емітенти, або еквайри (банки, які здійснюють розрахунки за картками) залежно від виду злочину. Утім, перспектива опинитися крайнім навряд чи змусить емітентів відмовитися від карток із магнітною смужкою, оскільки закупівля нової технології, а також переустаткування банкоматів і платіжних терміналів — справа витратніша й заморочливіша, ніж відшкодування збитків потерпілим.
Для протидії злодійству банкіри вже давно надають таку послугу як SMS-банкинг — надання оперативної інформації з карткових транзакцій на мобільний телефон. Відносно нова антишахрайська послуга банків — зміна ПІН-коду.
Ловлять кардерів за допомогою існуючої в рамках ЕМА системи обміну інформацією Exchange-Online, що дає змогу відтворити точний маршрут злочинів і зібрати всю інформацію про злодія. А ось для профілактики шахрайства ЕМА лобіює зміни в законодавстві. У законопроекті Карпова серед іншого передбачається зобов’язати торгівців здійснювати операції з карткою тільки в присутності її держателя, а також заборонити еквайрам і торгівцям вимагати від карткодержателя ПІН-код.
Утім, ані прогресивними технологіями, ані посиленням кримінальної відповідальності викорінити шахрайство не вдасться. Можна тільки прогнозувати зниження рівня таких злочинів до західноєвропейського в міру розвитку банківських технологій та накопичення українськими банками досвіду. [9]
Слід зазначити, що «ПриватБанк» був одним з перших банків, що почали впроваджувати чіп-карти, що дає змогу значно зменшити обсяги шахрайств з пластиковими картками.
Для того щоб максимально забезпечити користування пластиковою карткою НБУ звертає увагу населення на основні правила та вимоги користування платіжними картками, яких необхідно дотримуватись кожному держателю платіжної картки:
1. Запам'ятати ПІН-код, а у разі неможливості зберігати його у недоступному для сторонніх осіб місці. (Не тримати його поруч із платіжною карткою або в гаманці).
2. Періодично здійснювати перевірки стану карткового рахунку, принаймні раз на місяць (або за наявністю такої можливості).
3. Не передавати платіжні картки для користування нікому, у тому числі своїм родичам та знайомим.
4. Не передавати платіжні картки для проведення операцій іншим особам. Операції необхідно проводити самостійно, щоб уникати можливого копіювання з них інформації сторонніми особами (під час виконання безготівкових розрахунків у торговельно-сервісних мережах, у готелях, на АЗС тощо).
5. Пам'ятати (або забезпечити можливість у будь-який час знайти) номери телефонів банку-емітента платіжної картки для можливості термінового сповіщення банку про втрату/крадіжку платіжної картки та постановки її у Стоп-лист.
6. Пам'ятати номер платіжної картки та особистий пароль (ключове слово) для необхідності перевірки стану рахунку та блокування платіжної картки у разі потреби.
7. Питання щодо обслуговування платіжної картки (незалежно від місця виникнення проблеми) необхідно вирішувати з банком-емітентом платіжної картки на підставі укладеного з ним договору.
8. У разі неможливості вирішення проблем, які пов'язані з операціями за картковим рахунком, з банком - маєте право звернутись до суду.
9. У випадках пограбувань чи інших форс-мажорних обставин (викрадення коштів з вашого карткового рахунку за невідомих вам обставин), пов'язаних із втратою платіжної картки, ви маєте повідомити правоохоронні органи про заподіяну вам шкоду та повідомити банк-емітент про необхідність постановки картки до стоп-листа.
10. У разі неналежного обслуговування вашого карткового рахунку банком ви у разі недосягнення згоди з банком маєте право звернутися до суду за захистом ваших інтересів та обрати будь-яку іншу банківську установу за власним бажанням.
11. Не повідомляти телефоном, засобами електронної пошти або мережею Інтернет ваших секретних ПІН-код і в та номерів платіжних карток невідомим особам.
Проте слід пам’ятати, що надійне зберігання коштів залежить виключно від користувача платіжної картки. [6, ст. 29]