4.2 Розрахунок ціни програмного продукту

Ц=С+П, (4.11)

де Ц - оптоба ціна програмного продукгу. грн.;

С - собівартість програмного продукту, грн.

П - Величина продукшу. грн.

П=С*25/100 (4.12)

П=565,12* 25/100=141,28 (грн.)

Ц=565,12+141,28 = 706,4 (грн)

Р=П/С*100% (4.13)

Р=141,28 /565,12*100%=25%

5. Охорона праці

5.1 Загальні питання охорони праці на обчислювальному центрі

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ. Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи із застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти І5О, МРРІІ).

Облаштування робочих місць повинно забезпечувати:

• належні умови освітлення приміщення і робочого місця,

відсутність відблисків;

• оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна

вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

• належні ергономічні характеристики основних елементів

робочого місця.

Потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

• наявність шуму та вібрації;

• м'яке рентгенівське випромінювання;

• електромагнітне випромінювання;

• ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

• електростатичне поле між екраном і оператором;

• наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

5.2 Електробезпека на обчислювальному центрі

До небезпечних виробничих факторів також відноситься підвищена напруга в електричній мережі. Проходячи через організм, електричний струм виявляє термічну, електролітичну і біологічну дію. У результаті можуть виникнути різні порушення і навіть повне припинення діяльності органів подиху і кровообігу.

Величина струму, що протікає через тіло людини, є головним чинником, від якого залежить результат поразки: чим більше струм, тим небезпечніше його дія.

Для ділянки персональних комп'ютерів основним технічним засобом, що забезпечує безпеку є захисне заземлення. Захисне заземлення - це навмисне з'єднання з землею або з її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Призначення захисного заземлення - усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення - зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус. Заземленню підлягають корпуса ЕОМ, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві огородження.

Для електроустановок малої потужності з напругою до 1000 В опір пристрою, що заземлює, повинен бути не більше 10 Ом.

На ПК існують спеціальні клеми для підключення заземлення. До кожного робочого місця проведене електроживлення ~ 220 В, частотою 50 Гц, з робочим заземленням. Перед введенням електроживлення в приміщення встановлені автомати, що відключають електроживлення у випадку короткого замикання. Також окремо проведене захисне заземлення.

Відомо, що надійність і довговічність роботи електротехнічного устаткування багато в чому залежать від стану електричної ізоляції струмоведучих частин. Ушкодження ізоляції досить часто є головною причиною багатьох електричних травм, аварій і пожеж. Фізичний зміст ізоляції, як захисної міри, полягає в обмеженні струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини. Надійна ізоляція залежить від багатьох факторів і забезпечується застосуванням відповідних ізоляційних матеріалів, раціональною конструкцією електроустаткування, нормальними умовами виробничого середовища і, нарешті, правильною організацією профілактики в процесі експлуатації.

До мір захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу у випадку дотику до струмоведучих частин відносяться:

• ізоляція;

• контроль стану ізоляції електротехнічних пристроїв і ділянок живильної їхньої мережі;

• огороджувальні електрозахистні засоби;

• оптимальне розташування устаткування, що забезпечує розриви між струмоведучими частинами;

• сигналізація безпеки (світлова, звукова), маркірування і попереджувальні плакати;

• захист від переходу високої напруги на сторону низької напруги;

• застосування низьких напруг 42 і 12 В;

• застосування індивідуальних захисних ізолюючих засобів.

У ЕОМ присутня небезпечна для життя напруга 220 Вт та частота 50 Гц. Ця напруга живить трансформаторний блок. В інших блоках ПЕОМ напруги не перевищують 27 вольт, що не є небезпечним. У блоці стабілізатора і блоці навантаження відбувається тепловиділення. Температура частин цих блоків не перевищує 50° С, що не представляє небезпеки для людини.

Корпус блоку трансформатора виконаний з діелектричного матеріалу. Шасі виконано з дюралюмінію. Клема заземлення шасі повинна бути виведена на корпус. До цієї клеми повинне бути підключене заземлення.

Шнур живлення і вилка не повинні мати зламів і порушень в ізоляції.

Повинні бути використані мережні запобіжники з стандартним розміщенням.

ЕОМ є електроустановкою і до неї пред'являються вимоги дотримання всіх параметрів електробезпечності.

Шкідливими факторами для людини є:

• м'яке рентгенівське випромінювання екрана;

• мерехтіння екрана з частотою кадрового розгорнення;

• електростатичне поле навколо екрана; ультрафіолетове випромінювання екрана.