2.1 Постановка задачі

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тієї інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.

При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться

виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів.

Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:

прикладні пакети і програми загального призначення;

проблемно-орієнтовані пакети і програми.

Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити:

Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи).

Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування).

Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в базі даних.

Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації.

Саме до останнього типу належить органайзер – програма, призначена для накопичення інформації користувача, а потім оперативного пошуку по ній, організації справ і контролю за їх виконанням, відслідковування визначених користувачем подій.

2.2 Програмна модель.

Завданням роботи є створення програми – органайзера для планування робочого часу, ведення записної і телефонної книжки. До складу додатка повинні входити: калькулятор, записна і телефонна книжка, годинник, календар. Також додатково модуль з такими функціями як : генератор паролів, гра тетріс та конвертатор зображень в ASCII код.

Програма створена в середовищі RAD Studio XE5 і складається з кількох модулів. Крім того, в ній застосовуються ключі реєстру. Основними операціями, виконуваними програмою, є: робота з текстовими файлами, обчислення(калькулятор), вивод поточної дати і часу, планувальник завдань та таймер. Присутні й генератор паролі, конвертер зображень та гра у тетріс серед другорядних функцій. Загальний алгоритм роботи програми нескладний: при роботі з записною книгою вводить дані, які зберігаються у хранилищі програми, або у будь якому іншому місці. Текст можно, за потреби, зашифрувати. Робота з калькулятором не відрізняється від роботи зі звичайним калькулятором. Таймер можно завдати як на памятку якоїсь події під час роботи з ПК, або на його вимкнення (пере загрузку, гіберніцію) через певний час. Робота з памятками доволі проста, в головному вікні обирається дата, на яку слід записати подію, далі відкривається вікно роботі з текстом пам’ятки, при потребі текст можно оформити (колір тексту, шрифт, стиль тексту і т.д.), також його можно загрузити із зовнішнього файлу, після цього натиснути кнопку збереження і у потрібну дату програма вам нагадає про задану подію.

Розділ 3. Розробка інтерфейсу і тестування програми