Перелік екзаменаційних питань для студентів медичного факультету Змістовий модуль 1: Введення в фізіологію

1. Фізіологія як наука. Поняття про функції. Методи фізіологічних досліджень.

2. Становлення й розвиток фізіології у ХІХ столітті

3. Внесок робіт І.М.Сеченова, І.П.Павлова, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка в розвиток світової фізіології

4. Українська фізіологічна школа.

Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур

1. Наукові проблеми, які розробили І.П.Павлов та І.М.Сєченов. Вкажіть їх значення для розвитку фізіології та медицини.

2. Сучасні уявлення про будову та функціі мембран клітин. Активний та пасивний транспорт. Канали та насоси.

3. Мембранний потенціал, його параметри. Охарактеризуйте іонні процеси, які їх обумовлюють.

4. Потенціал дії, його електрогенез і параметри.

5. Потенціал дії. Охарактеризуйте головні іонні процеси, які забезпечують його фази. Тривалість, амплітуда потенціалу дії нервового волокна.

6. Дія постійного струму на збудливі тканини. Фізичний і фізіологічний електротони.

Катодична депресія. Застосування в клініці.

7. Залежність мембранного потенціалу від дії різної сили та тривалості постійного струму: а) при дії катоду, що по силі складає 40%, 60% порогової величини; б) при дії катоду порогової та надпорогової сили; в) при тривалій дії катоду порогової сили.

8. Фази збудливості нервового волокна, їх тривалість.

9. Механізм м'язового скорочення.

10. Види м'язових скорочень. Одиночне м'язове скорочення.

11. Тетанус. Види, умови утворення. Вчення М.Є. Введенського про оптимум та песимум частоти та сили подразнення. Лабільність.

12. Намалюйте синхронно в часі (один під одним) потенціал дії і фази збудливості для нервового волокна.

13. Сила та робота м`язів. Поняття про працездатність.

14. Втома та її механізми. Активний відпочинок (І.М.Сєченов).

15. Енергетика м'язового скорочення.

16. Роль фактору часу в здійсненні збуджень. Фази збудливості. Лабільність (Введенський). Корисний час, хронаксія. Клінічне значення.

Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму

1. Дайте визначення функціональної системи за П.К. Анохіним. Намалюйте схему. Перерахуйте стадії, дайте пояснення.

2. Рефлекс. Рефлекторна дуга. Поняття про безумовні рефлекси та інстинкти.

3. Закони та особливості розповсюдження збудження по нервових волокнах.

4. Механізм передачі збудження в синапсах.

5. Будова збуджувального синапса, механізм проведення збудження через нього.

6. Особливості проведення збудження через синапси.

7. Сучасні уявлення про нейронні механізми центрального гальмування. Пре- і постсинаптичне гальмування, охарактеризуйте їх мембранно-іонні механізми, їх виникнення.

8. Принципи координації рефлекторної діяльності (дивергенція, конвергенція, ірадіація збудження; генералізація).

9. Принципи координації рефлекторної діяльності (рефлекси синергічні, алійовані, антагоністичні, ланцюгові).

10. Принцип загального кінцевого шляху. Полегшення, оклюзія.

11. Домінанта, її властивості і значення.

12. Роль спинного мозку в процесах регуляції діяльності опорно-рухового апарату і вегетативних функцій організму. Клінічно важливі сухожильні і шкірні рефлекси.

13. Роль спинного мозку в регуляції довжини м`язів (гама-петля) та м`язового тонусу, (рецептори Гольджі).

14. Довгастий мозок, його значення в процесах саморегуляції. Центри довгастого мозку.

15. Роль довгастого мозку в регуляції м'язового тонусу. Децеребраційна ригідність і механізм її виникнення.

16. Фізіологія середнього мозку. Роль в процесах саморегуляції функцій. Статичні і статокінетичні рефлекси (Магнус).

17. Фізіологічна роль ретикулярної формації, її низхідного і висхідного відділів (І.М. Сєченов, Г. Мегун, Д. Моруцці).

18. Фізіологія мозочка, його вплив на моторні та вегетативні функції організму. Порушення рухових функцій при експериментальному видаленні мозочка і при ураженні у людини.

19. Участь гіпоталамусу у регуляції вегетативних функцій та організації складних поведінкових реакцій.

20. Таламус. Функціональна характеристика і особливості ядерних груп таламусу.

21. Роль базальних ядер в формуванні м'язового тонусу, рухових актів та вегетативних реакцій.

22. Лімбічна система мозку, її значення.

Змістовий модуль 4: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій

1. Структурно-функціональні відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.

2. Метасимпатична нервова система. Структурно-функціональна оцінка. Схема рефлекторної дуги метасимпатичної нервової системи кишки.

3. Порівняльна характеристика симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, відносний антагонізм їх впливів на функції різних органів.

4. Тонус вегетативної нервової системи. Методи його визначення у людини.

Змістовий модуль 5. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз в регуляції

1. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції.

2. Властивості і функціональне значення гормонів. Особливості у дітей.*

3. Гормони передньої частки гіпофізу. Функціональні зв'язки з гіпоталамусом, участь у регуляції органів та ендокринних залоз. Особливості у дітей.

4. Перерахуйте і охарактеризуйте властивості і значення гормонів задньої частки гіпофізу.

5. Роль гормонів мозкової речовини наднирникових залоз.

6. Гормони кори наднирникових залоз. Значення мінералокортикоїдів.

7. Фізіологічна роль глюкокортикоїдів, їх значення. Роль глюкокортикоїдів в організації адаптивних реакцій; cтрес (Г.Сельє).

8. Фізіологія гормонів щитоподібної залози. Особливості у дітей.

9. Функції прищитоподібних залоз.

10. Роль гормонів підшлункової залози (інсуліну).

11. Роль гормонів підшлункової залози (глюкагону).

12. Фізіологічна роль чоловічих та жіночих статевих гормонів, їх роль у дітей.

13. Фізіологічна роль підгрудинної залози.

14. Епіфіз, його роль.

Змістовий модуль 6. Система крові

1. Гематокритне число. Його нормальна величина. Методика визначення.

2. Охарактеризуйте функції крові та лімфи.

3. Властивості та функції еритроцитів. Особливості у дітей.

4. Метод визначення кількості еритроцитів. Укажіть формулу розрахунку.

5. Охарактеризуйте форми і сполуки гемоглобіну. Форми гемоглобіну в ранньому онтогенезі.

6. Методика визначення кількості гемоглобіну за Салі.

7. Напишіть рівняння для визначення колірного показника. Укажіть цю величину в нормі, її значення.

8. Принцип методики підрахунку лейкоцитів. Формула розрахунку.

9. Лейкоцитарна формула; охарактеризуйте призначення різних форм лейкоцитів, в тому числі Т- і В-лімфоцитів.

10. Плазма крові та її склад, функціональна характеристика окремих частин.

11. Осмотичний тиск крові. Функціональна система, що забезпечує постійність осмотичного тиску.

12. Розчини ізо-, гіпо-, і гіпертонічні. Сформулюйте поняття про мінімальну і максимальну осмотичну резистентність еритроцитів, вкажіть їх нормальні

величини. Методика визначення.

13. Визначення швидкості осідання еритроцитів, її нормальні величини у дорослих і дітей.

14. Білки плазми крові, їх характеристика та функціональне значення. Онкотичний тиск плазми крові і його роль.

15. Активна реакція крові. Функціональна система, яка підтримує постійність кислотно-лужної рівноваги крові (рН).

16. Система, яка регулює агрегатний стан крові (РАСК). Фактори, що попереджують зсідання крові. Фібриноліз.

17. Тромбоцити, їх роль в організмі. Принцип підрахунку.

18. Судинно-тромбоцитарний гемостаз.

19. Коагуляційний гемостаз, його стадії та їх характеристика.

20. Охарактеризуйте фактори, що забезпечують зсідання крові.

21. Принцип поділу крові на групи за системою АВО та методика їх визначення.

22. Резус-фактор, його значення в клініці. Метод визначення

23. Принцип методу визначення резус-належності крові. Значення при вагітності.

24. Регуляція кровотворення.

25. Дайте поняття кисневої ємності крові; вкажіть її величину та принцип розрахунку.

26. Константи системи крові людини: 1) нормальна кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, гемоглобіну, час зсідання крові; 2) величини осмотичного тиску, активної реакції (рН), ШОЕ, КП, буферних основ, стандартного бікарбонату. Особливості у дітей.

Змістовий модуль 7. Система дихання

1. Біомеханіка вдиху та видиху. Намалюйте схему, яка пояснює умови і взаємодію сил, що забезпечують вдих і видих.

2. Намалюйте схему реєстрації тиску в плевральній порожнині. Вкажіть величини внутрішньоплеврального тиску в різні фази дихального циклу.

3. Перерахуйте і охарактеризуйте фактори, що зумовлюють (в межах норми) еластичну тягу легенів.

4. Сурфактанти, їх значення. Особливості у дітей.

5. Об'єми, що входять до складу ЖЄЛ, та їх визначення за допомогою спірометра.

6. Динамічні показники легеневої вентиляції. Методи їх визначення.

7. Об'єми, що входять до складу ЖЄЛ та їх визначення за спірограмою.

8. Залишкове повітря, значення і принцип визначення. Особливості у дітей.

9. Коефіцієнт легеневої вентиляції, значення, визначення. Зміни його при фізичному навантаженні.

10. Газовий склад повітря вдихуваного, видихуваного та альвеолярного. Значення їх визначення.

11. Методи визначення споживання кисню за хвилину.

12. Шкідливий простір, принцип визначення. Особливості у дітей.

13. Фактори, що забезпечують газообмін. Намалюйте таблицю з позначенням парціальних тисків СО₂ та О₂ в альвеолярному повітрі, та напруги в крові, тканинах; підрахуйте каскади напруг, що мають значення в газообміні та охарактеризуйте їх значення.

14. Перерахуйте фактори, що впливають на утворення і розпад оксигемоглобіну. Охарактеризуйте їх вплив. Намалюйте криву дисоціації оксигемоглобіну.

15. Кількість кисню та напруга кисню в артеріальній та венозній крові та коефіцієнт утилізації кисню, метод його визначення, значення.

16. Перерахуйте форми транспорту СО₂ кров'ю. Значення карбангідрази. Вкажіть кількість СО₂ в артеріальній та венозній крові.

17. Сучасні уявлення про морфо-функціональну організацію бульбо-понтинного дихального центру.

18. Рефлекторна саморегуляція дихання (Герінг і Брейєр). Механізм зміни дихальних фаз.

19. Нейро-гуморальна регуляція дихання. Роль СО₂. Механізм першого вдиху новонародженого.

20. Охарактеризуйте зміни в організмі, що виникають в умовах підвищеного барометричного тиску.

21. Охарактеризуйте зміни в організмі, що виникають в умовах зниженого барометричного тиску.

22. Дихання при фізичному навантаженні.

23. Аналіз оксиспірограми. Визначення показників.

Змістовий модуль 8. Система кровообігу

1. Серцевий цикл та його фазова структура.

2. Клапанний апарат серця, його робота.

3. Зміни тиску та об'єму крові в порожнинах серця в різні фази кардіо-циклу.

4. Послідовність та тривалість періодів та фаз серцевого циклу при ЧСС 75 за хвилину.

5. Тони серця. Дайте характеристику першого і другого тонів (їх походження, компоненти, тривалість). Методи дослідження.

6. Механічні прояви діяльності серця: серцевий поштовх (його властивості та особливості у дітей), пульс (його властивості).

7. Електрокардіографія. Методика реєстрації електрокардіограми. Види відведень ЕКГ (стандартні, підсилені, грудні).

8. ЕКГ, генез та параметри компонентів.

9. Аналіз ЕКГ. Механізм виникнення компонентів та їх параметри.

10. Дайте визначення електричної осі серця та оцінку її положення. Намалюйте схему її визначення.

11. Скоротливість серцевого м’язу порівняно із скелетними м’язами.

12. Провідність, збудливість і збудження у серцевому м’язі і провідній системі серця. Їх значення для нормальної роботи серця.

13. Автоматія серця. Докази її наявності.

14. ПД кардіоміоциту та клітин синусного та атріовентрикулярного вузлів серця, механізм їх виникнення.

15. Співвідношення ПД кардіоміоциту, скорочення кардіоміоциту і фаз збудливості серця. Електромеханічне спряження.

16. Величини систолічного та хвилинного об`ємів серця. Принципи їх

визначення. Величини у дітей.

17. Характеристика впливів парасимпатичних і симпатичних нервових волокон та їх медіаторів на діяльність серця.

18. Регуляція діяльності серця (внутрішньоклітинна, міжклітинна). Місцеві рефлекси. Механізм регуляції серцевої діяльності пересадженого серця.

19. Гетеро- і гомеометрична саморегуляція діяльності серця. Закон серця (Старлінг, Франк), сучасні доповнення до нього.

20. Рефлекторна регуляція діяльності серця. Рефлекси Ціона-Людвіга, Герінга-Іванова, Бейнбріджа, Даніні-Ашнера, Гольца.

21. Гуморальна регуляція діяльності серця.

22. Намалюйте класичну схему кровообігу за Гарвеєм, вкажiть сучасні доповнення до неї.

22. Фактори, що забезпечують рух крові по венах до серця. Депо крові.

23. Класична схема кровообігу за Гарвеєм. Сучасні доповнення до неї. Функціональна класифікація частин кровоносного русла за Б.Фолковим.

24. Кров’яний тиск у різних відділах кровоносного русла.

25. Артеріальний кров’яний тиск, його компоненти. Фактори, які обумовлюють величину артеріального кров’яного тиску.

26. Методи визначення артеріального тиску у людини. (Ріва-Роччі, Коротков). Особливості визначення у дітей.

27. Крива запису артеріального тиску, зареєстрованої в експерименті прямим методом. Механізм виникнення хвиль.

28. Артеріальний пульс, його значення, властивості і походження. Аналіз сфігмограми.

29. Венний пульс. Намалюйте флебограму, позначте компоненти, поясніть їх походження.

30. Капілярний кровотік і його особливості. Мікроциркуляція і її роль в механізмі обміну рідини і різних речовин між кров’ю і тканинами. Співвідношення сил, які забезпечують мікроциркуляцію.

31. Лінійна швидкість крові у різних частинах кровоносного русла. Фактори, від яких вона залежить. Методи визначення лінійної швидкості крові.

32. Принципи визначення часу кровообігу крові (повного та часткового).

33. Об’ємна швидкість, її оцінка у різних судинах. Принцип імпедансної реографії.

34. Кардіоваскулярний центр, локалізація, значення його частин.

35. Функціональна роль судиннорухових нервів.

36. Рефлекторна регуляція кров’яного тиску. Рефлекси Паріна-Швігка, Гауера-Генрі, Бецольда-Яриша.

36. Гуморальні впливи на судинний тонус.

Змістовий модуль 9. Система травлення

1. Травлення – головна передумова для організації функціональної системи, яка підтримує постійний рівень поживних речовин в організмі. Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду та насичення. Харчовий центр.

2. Функції шлунково-кишкового тракту. Типи травлення в залежності від локалізації гідролізу. Принципи регуляції функцій шлунково-кишкового тракту. Роль гормонів ДЕС.

3. Травлення в ротовій порожнині. Склад і фізіологічна роль слини. Механізм утворення та виділення слини. Значення симпатичних і парасимпатичних нервів в діяльності слинних залоз.

4. Методи отримання чистої слини у тварин та людини.

5. Методи дослідження секреторної функції шлунку в експерименті і клініці.

6. Функції шлунку. Ферменти шлункового соку. Особливості у дітей.

7. Роль соляної кислоти в процесі травлення харчових речовин.

8. Регуляція шлункової секреції. Мозкова фаза виділення шлункового соку (І.П.Павлов).

9. Шлункова та кишкова фази секреції шлункового соку.

10. Роль слизу, утворюваного в шлунку. Фактори, що попереджують перетравлення стінки шлунку.

11. Речовини збуджуючі, гальмуючі та індиферентні відносно секреції щлункового соку. Гормони системи ДЕС.

12. Види скорочень шлунку. Методи вивчення в експерименті і клініці. Евакуація хімусу в 12-палу кишку.

13. Травлення в 12-палій кишці. Зовнішньосекреторна діяльність підшлункової залози. Склад і властивості соку підшлункової залози.

14. Фази секреції панкреатичного соку, пристосувальний характер ферментативного складу до видів їжї.

15. Метод одержання активного панкреатичного соку за Павловим.

16. Охарактеризуйте основні складові частини жовчі. Роль жовчі у травленні.

17. Регуляція утворення жовчі та виділення в 12-палу кишку.

18. Печінка як поліфункціональний орган.

19. Функціональна характеристика секреторних процесів у тонкому кишечнику.

20. Гідроліз харчових речовин в різних відділах тонкої кишки. Значення у дітей.

21. Склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні. Регуляція секреції кишкового соку. Методи вивчення секреторної функції кишківника.

22. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин у різних відділах тонкої кишки.

23. Функції товстої кишки.

24. Всмоктування у різних відділах шлунково-кишкового тракту. Механізми всмоктування.

25. Всмоктування білків, води, солей у ШКТ.

26. Всмоктування вуглеводів, жирів у ШКТ.

27. Моторна діяльність тонкого та товстого кишечника. Методи вивчення.

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін і терморегуляція

1. Основний обмін. Перерахуйте фактори, що його обумовлюють. Принципи визначення. Умови, необхідні для визначення основного обміну.

2. Загальний енергетичний обмін. Фактори, що його обумовлюють.

3. Принцип прямої калориметрії, його значення.

4. Непряма калориметрія. Принцип визначення.

5. Принцип визначення основного обміну за методом неповного газового аналізу. Особливості основного обміну у дітей.

6. Добова потреба людини у білках, вуглеводах, жирах. Нормальний вміст глюкози, білків, ліпідів у крові людини.

7. Добова потреба у білках. Особливості у дітей. Дайте характеристику видам азотистого балансу. Напишіть рівняння.

8. Принципи складання харчового раціону.

9. Фізіологічні норми харчування залежно від віку, характеру праці і стану організму. Закон ізодинамії поживних речовин і його недоліки.

10. Дихальний коефіцієнт, його значення. Принцип визначення. Вплив на дихальний коефіцієнт фізичного навантаження.

Змістовий модуль 11. Терморегуляція

1. Теплоутворення. Роль окремих органів у теплоутворенні.

2. Тепловіддача. Способи віддачі тепла з поверхні тіла. Роль потових залоз.

3. Механізми терморегуляції. Функціональна система, що забезпечує підтримання сталості температури тіла. Особливості у дітей.

4. Терморегуляція при високих та низьких температурах навколишнього середовища. Особливості у дітей.

5. Температура різних ділянок шкіри і внутрішніх органів. Вкажіть величини та добові коливання температури тіла. Методи визначення.

Змістовий модуль 12. Система виділення

1. Виділення як один з компонентів функціональних систем, що забезпечують сталість внутрішнього середовища організму. Органи виділення, їх участь у підтриманні найважливіших параметрів внутрішнього середовища.

2. Функції нирок.

3. Перерахуйте складові частини сечі і їх походження. Особливості у дітей.

4. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок. Особливості кровообігу нирок.

5. Фільтраційний тиск, його величини, принцип розрахунку, значення для утворення первинної сечі.

6. Коефіцієнт очищення, значення, метод визначення.

7. Оцінка процесів реабсорбції в канальцевому апараті нирок. Поворотно-протипотокова система.

8. Процеси секреції та екскреції в канальцях нирок.

9. Нервово-гуморальна регуляція сечоутворення. Місце і характер впливу гормональних факторів на діяльність нирок.

Змістовий модуль 13. Фізіологія сенсорних систем

1. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Відділи аналізатора та їх призначення.

2. Характеристика зорової сенсорної системи.

3. Фотохімічні та електричні процеси в сітківці при дії світла. Адаптація зорової сенсорної системи.

4. Характеристика заломлюючих середовищ ока людини. Особливості у дітей.

5. Рефлекс акомодації. Причина його виникнення та механізм. Вікові зміни. Пресбіопія.

6. Зіничний рефлекс, його значення.

7. Метод визначення точки найближчого бачення.

8. Подвійність сітківки. Роль колбочок і паличок.

9. Гострота зору. Метод визначення гостроти зору, особливості методики у дітей дошкільного віку.

10. Сучасні уявлення про механізми сприйняття кольорів (Ломоносов, Гельмгольц, Герінг, Граніт).

11. Головні типи кольороаномалій. Методи їх визначення.

12. Поле зору. Метод визначення поля зору.

13. Функції зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

14. Характеристика провідникового і коркового відділів слухового аналізатора.

15. Сучасні уявлення про механізми сприйняття звуків різної частоти.

16. Біль та його значення. Характеристика видів болю (протопатичного та епікритичного), їх механізм. Роль нейропептидів в організації ноціцепції та антиноціцепції.

17. Функціональна характеристика вестибулярної сенсорної системи.

Змістовий модуль 14. Фізіологічні основи поведінки

1. Умовні рефлекси. Їх біологічне значення. Класифікація. Особливості у дітей.

2. Умовні рефлекси, відмінності від безумовних.

3. Умови та принципи методики утворення умовних рефлексів.

4. Безумовні рефлекси. Інстинкти, їх біологічне значення.

5. Зовнішнє гальмування умовних рефлексів, його види.

6. Внутрішнє гальмування умовних рефлексів, його види. Особливості у дітей.

Змістовий модуль 15. Особливості вищої нервової діяльності людини

1. Вчення І.П. Павлова про типи вищої нервової діяльності, їх класифікація, порівняння з темпераментами у людини.

2. Пам'ять та її значення в формуванні цілісних пристосувальних реакцій. Сучасні уявлення про механізми короткострокової і довгострокової пам'яті. Роль мозкових структур, причетних до організації пам'яті (коло Пейпеца).

3. Закон силових відношень у вищій нервовій діяльності. Фазові явища (гіпноїдні фази) в корі великих півкуль.

4. Сучасні уявлення про механізми сну. Фази сну. Снобачення.

5. Вчення І.П. Павлова про 1 і 2 сигнальні системи. Значення 2 сигнальної системи. Розвиток 2 сигнальної системи. Особливості у дітей.

6. Функціональна асиметрія кори великих півкуль; зв'язок з розвитком мови у людини.

7. Методи оцінки функціональної асиметрії кори великих півкуль.

8. Сучасні уявлення про локалізацію функцій в корі великих півкуль.

9. Електроенцефалографія (ЕЕГ). Методи реєстрації ЕЕГ.

10. Дайте визначення електроенцефалограми. Проаналізуйте зразок ЕЕГ. Назвіть хвилі, їх параметри (амплітуду, частоту). Охарактеризуйте особливості ЕЕГ в стані спокою, активного неспання та сну. Особливості ЕЕГ у дітей.

Змістовий модуль 16. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту

1. Фізіологічні основи трудової діяльності людини.

2. Особливості фізичної і розумової праці.. Оптимальні режими праці.

3. Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми.

Вікові зміни працездатності людини.

4. Фізіологічні основи спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренувань.

6. Сон, його види, фази, електрична активність кори, фізіологічні механізми

7. Мотивації, їх роль. Емоції і їх значення, класифікація, біологічна роль. Компоненти емоцій. Центри, причетні до організації емоцій.