16. Громадські теорії регіоналізму.

Громадські теорії регіоналізму на перше місце ставлять зіткнення політичних за формою і економічних по суті загальнонаціональних і регіональних інтересів. У рамках цих теорій особливо розглядаються розподіл ресурсів і політичної влади між регіонами і центром, соціальні відмінності й конфлікти.  Різні наукові школи, які вивчають міжнародні відносини, по-різному трактують феномен сучасного регіоналізму. Реалізм розглядає міжнародну систему як спочатку "анархічних", в якій визначальне значення мають егоїстичні інтереси держав. Різні форми регіоналізму можуть бути наслідком: а) необхідність зміцнення чиїхось геополітичних позицій ("імперська версія"), б) спроб збалансувати вплив конкуруючої держави ("версія балансу сил"), в) створення системиколективних відносин для захисту спільних економічних інтересів ( "версія гегемонистской стабільності"). 

17. Розвиток регіональної економіки вітчизняними вченими.

У 20-40-х роках XX століття відбувається зміна акцентів у дослідженнях із розміщення господарства. У 1940 році виходить з друку Августа Льоша "Географія розміщення господарства", У якій основна увага приділяється ринкам збуту продукції як вирішальному фактору розміщення виробництва. Автор запроваджує новий критерій оцінки розміщення підприємств - інтереси всього господарства країни. Важливим при цьому є його твер­дження, що завдання економіста полягає не тільки в тому, щоб пояснити негативні явища у господарстві, а й указати шляхи їхнього подолання.

Такий підхід посилювався протягом XX століття. Ураховуючи вчення про просторову організацію А. Льоша, була розроблена теорія "центральних місць" В. Кристаллера. Його книга "Центральні місця в південній Німеччині" вийшла в 1993 році й отримала всесвітнє визнання. Ця теорія певним чином перегукується та розвивається далі в теорії полюсів зростання. Вона ґрунтується на останніх досягненнях сучасної економічної науки та певним чином пов'язана з ученням М.М. Колосовського про ви­робничо-територіальні комплекси. В Україні теорія полюсів зростання конкретизується в дослідження щодо просторового каркаса розвитку, елементами якого виступають осі розвитку, де зосере­джено значний потенціал зростання. Великий внесок у цю теорію зробили вітчизняні вчені-дослідники з районного планування те­риторії, у першу чергу Д. Богорад, І. Бистряков та інші.

18. Регіональна економіка в умовах глобалізації.

Глобальні процеси економічного розвитку, які впливають на регіональну динаміку

Процес	Форма прояву		Характеристика процесів	Вплив на регіони
Глобальні процеси
Глобалізація	Прискорення темпів інтернаціоналізації світового господарства	Тісна взаємодія, та взаємозалежність національних економік		Тенденція до самоідентифікації та подальшої автономізації регіонів
	Підвищення ефективності світової комунікаційної системи	Зниження транспортних витрат, формування та розвиток глобальних інформаційно-комунікаційних мереж (Інтернет)		Зменшився вплив фактору географічного положення регіону на його інвестиційну привабливість
	Міжнародна мобільність капіталу	Вільний рух капіталу між країнами		Регіони конкурують за залучення інвестиційних ресурсів
	Динамізація транснаціоналізації світової економіки	Збільшення масштабів діяльності ТНК		Стратифікація регіонів на регіони-центри прийняття управлінських рішень та регіони-виробничі бази ТНК
	Прискорення інституціоналізації глобальної економіки	Розширення сфер впливу існуючих та виникнення нових глобальних інституцій (СОТ, МВФ)		Активізація діяльності органів місцевого самоврядування, інститутів соціального партнерства, розвиток інститутів державно-приватного партнерства
	Поглиблення процесу уніфікації та стандартизації бізнес-діяльності	Розробка та обов’язкове застосування міжнародних стандартів бізнес-процесів		Необхідність створення та розвитку локальних конкурентних переваг