12. «Теорія економічних центрів» я. Тінбергена і х. Боса.

Модель Тинбергена

Каково будет оптимальное (т.е. с минимальными производственными и транспортными издержками) размещение промышленных центров в стране с замкнутой экономикой, где сельскохозяйственное производство и население распределены равномерно. Сравнение транспортных издержек показало, что снабжение продовольствием одного центра, где сосредоточены все промышленные предприятия, обходится намного дороже, чем нескольких разбросанных центров с тем же объемом спроса. Таким образом, при высоких издержках на транспортировку, наиболее оптимальным будет децентрализация промышленного производства по многим мелким центрам. Сосредоточение промышленности в небольшом числе крупных центров будет оптимальным вариантом размещения лишь при высоких транспортных издержках на перевозку продукции специализированных отраслей.

Задача исследований состоит, по словам нидерландского ученого Х. Боса, в поиске “оптимального размещения производства в центрах различных размеров и разной отраслевой структуры”⁷⁰. Соответственно эти исследования основываются на экономико-математических моделях размещения центров сосредоточения населения, моделях межрайонных экономических связей, моделях оптимального размещения производства и др. Напр., модели размещения населенных пунктов учитывают их экономическое значение, сферы сбыта продукции, отраслевую структуру и т. д. В качестве параметров принимаются сведения о размещении запасов полезных ископаемых, рынков сбыта, обеспеченности водой.

13. «Теорія економічного взаємодії територій» Д. Рейлі і Уіклі.

14. Теорія «витрати-випуск» В. Леонтьєва.

Теорія регіонального міжгалузевого балансу «витрати-випуск».

Теорія ґрунтується на регіональному міжгалузевому балан-сі виробництва й розподілу продукції. У СРСР модель цього ба-лансу була обґрунтована в 1930-х роках ученими-економістамиB. В. Новожиловим і Л. В. Канторовичем. У світовій практиці вонавідома за назвою схеми «витрати-випуск» економіста Василя Ле-онтьєва [9], що емігрував на початку 1920-х років із СРСР спочат-ку до Німеччини, а у 1931 р. - до США. Балансова модель дозволяєпростежити сучасний стан і зробити прогноз як внутрішньорайон-них, так і міжрайонних зв'язків (зокрема, товарних і грошових по-токів) для окремих секторів економіки. Вона використовуєтьсядля цілей короткострокового та довгострокового прогнозуваннярозвитку регіонів.

15. Основні положення регіонального аналізу у. Изарда.

Вагомий внесок у розробку методологічних основ науки про розмiщення продуктивних сил, і зокрема науки про регіон, зробив вчений У. Ізард. Його концептуальні розробки грунтувалися на положеннях теорії ринкової економiки. В дослiдженнi «Методи регіонального аналізу. Вступ до регіонознавства» проводиться думка про взаємодiю полiтичних, соцiальних і економiчних сил, яка повинна враховуватися у процесі аналізу розвитку регiонiв. При цьому населення розглядається як головне регіоноутворююче ядро, яке зумовлює всі інші параметри економічного і соціального розвитку. Цей методологічний підхiд дозволяв зосередити проблеми людського розвитку в центрi регіональної економічної системи.