32. Міграція населення України: причини і географія.

У науковій літературі існує різноманітна класифікація чинників (часто взаємозалежних), під впливом яких формуються напрямки та масштаби міграційних процесів. Переміщення у просторі відбувається внаслідок дії економічних, соціальних, демог­рафічних, політичних, етнічних, освітніх, морально-психологіч­них, військових, екологічних та інших факторів, але ці чинники діють одночасно, вони певною мірою взаємозалежні, тож виявити окремі компоненти міграційного процесу, сформовані під впли­вом одного чи двох факторів, як правило, складно.

Будь-який міграційний акт відбувається під дією комплексу мотивів. Вони залежать від суб’єктивних та об’єктивних причин: з одного боку, міграції відбуваються за особистим бажанням — кожен громадянин має право і можливість вибирати для себе місце проживання та праці, тобто задовольнити свої різноманітні потреби матеріального, професійно-кваліфікаційного і духовного характеру.

 Значну хвилю внутрішніх міграцій викликала чорнобильська трагедія. Населення північних районів Київської, Житомирської, Рівненської та деяких інших областей за державною програмою або за власною ініціативою почало переселятися в порівняно екологічно чисті райони України.

  Істотне значення мають так звані маятникові міграції. Як маятник коливається з одного боку в інший, так і сотні тисяч громадян України щодня їдуть на роботу з приміської зони в міста, а ввечері повертаються додому.

33. Трудові ресурси України та їх структура.

Трудові ресурси — це населення працездатного віку (чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років), яке працює або не працює, а також пенсіонери й підлітки, які працюють. Зрозуміло, що основна частка трудових ресурсів припадає саме на населення працездатного віку, за винятком інвалідів І і II груп та пенсіонерів, що отримують пенсію на пільгових умовах. Проте пенсіонери і підлітки, які на даний момент зайняті у суспільному виробництві, також становлять запас (ресурс) робочої сили. Крім трудових ресурсів ще розглядається в соціально-економічній географії поняття «зайняте населення», тобто те, яке реально працює наданий момент. В умовах ринку форми зайнятості різноманітні. Зростає кількість зайнятих у комерційних структурах,індивідуальних фермерських господарствах. Виникають нові форми зайнятості,пов’язані з розвитком інформаційних систем

Крім галузевих проблем раціонального використання трудових ресурсів не менш важливими є регіональні, їх актуальність зумовлена насамперед нерівномірним розміщенням населення на території України. Області відрізняються за густотою населення, його природним приростом, розвитком продуктивних сил, спеціалізацією господарства, за рівнем урбанізації.  У зв'язку з цим є об'єктивні умови для територіальної диференціації процесів формування і використання трудових ресурсів. Їх раціональне використання потребує насамперед структурних змін в інвестиційній політиці. Особливо це стосується місцевостей з надлишком трудових ресурсів, де необхідно передбачати витрати на створення нових робочих місць, а також відповідні капіталовкладення у соціальну сферу. Заходи, спрямовані на раціональне використання трудових ресурсів, є однією з найважливіших умов пропорційного розвитку народного господарства України. Ефективне використання трудових ресурсів значно залежить від розподілу їх у галузях народного господарства. Аналіз галузевої структури зайнятості населення свідчить про те, що останніми роками відбуваються справді прогресивні структурні зрушення.  В Україні знижуються чисельність і частка зайнятих у промисловості, будівництві й сільському господарстві і зростає в галузях нематеріального виробництва. Щоправда, ці зрушення дуже повільні. Однією з причин такого явища є повільне зростання продуктивності праці в матеріальній сфері виробництва, що стримує вивільнення робочої сили. Повільні темпи зростання зайнятості у невиробничій сфері пояснюються ще й об'єктивними причинами. Однак невиробнича сфера залишається основним споживачем робочої сили, що вивільнятиметься з галузей матеріального виробництва. Певний надлишок трудових ресурсів є в сільській місцевості деяких областей.

34. Трудоресурсна ситуація та регіональні особливості.

35. Ринок праці: причини безробіття і проблеми раціонального викорис-тання трудових ресурсів України.

36. Сутність природно-ресурсного потенціалу та його класифікація.

37. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу.

38. Класифікація природних ресурсів за ознакою вичерпності.

39. Класифікація природних ресурсів за економічною ознакою.

40. Відтворювальна структура природних ресурсів.

41. Характеристика природно-ресурсного потенціалу Україна.

42. Регіональні особливості природно-ресурсного потенціалу.

43. Методи оцінки природно-ресурсного потенціалу Україна.

44. Економічна оцінка природних ресурсів.

45. Технологічна оцінка природних ресурсів.

46. Платежі за користування природними ресурсами.

47. Платежі за нераціональне використання природних ресурсів.

48. Платежі за охорону та відновлення природних ресурсів.

49. Земельний фонд України: сутність, структура і регіональні особливості.

50. Водні ресурси Україні: особливості формування, розміщення та проблеми раціонального використання.

51. Лісові ресурси України: господарське значення та основні шляхи ра-нальні використання.

52. Рекреаційні ресурси України: структура, особливості розміщення та перспективи розвитку.

53. Нові форми територіальної організації науково-технічної діяльності.

54. Проблеми розвитку науково-технічного потенціалу України.

55. Поняття і сутність сталого розвитку продуктивних сил.

56. Концепція сталого розвитку: передумови та мета створення.

57. Основні напрями державної політики щодо забезпечення стійкості розвитку населених пунктів.

58. Регіональні особливості реалізації принципів сталого розвитку.

59. Економіка країни як єдиний господарський комплекс.

60. Сучасна галузева структура економіки України.

61. Тенденції розвитку галузевої структури економіки.

62. Виробничий потенціал господарського комплексу України.

63. Промисловість як фактор, що визначає територіальну організацію господарства.

64. Міжгалузевий комплекс як елемент господарського комплексу.

65. Коротка характеристика паливно-енергетичного комплексу України.

66. Коротка характеристика машинобудівного комплексу України.

67. Форми територіальної організації машинобудівного виробництва.

68. Сучасні особливості машинобудівного комплексу.

69. Коротка характеристика металургійного комплексу України.

70. Коротка характеристика хімічного комплексу України.

71. Форми територіальної організації виробництва в хімічному комплексі.

72. Коротка характеристика лісопромислового комплексу України.

73. Коротка характеристика будівельного комплексу України.

74. Виробництво будівельних матеріалів в Україні: передумови і по-слідства розвитку.

75. Коротка характеристика агропромислового комплексу України.

76. Структура сільського господарства та його регіональні особливості.

77. Коротка характеристика соціального комплексу України.

78. Господарська спеціалізація регіонів України.

79. Оцінка ефективності розміщення підприємств і галузей господарчого комплексу.

80. Регіон і адміністративно-територіальний поділ держави.

81. Регіон як об'єкт економічного аналізу.

82. Основні функції та правове забезпечення регіону.

83. Фактори регіонального відтворення.

84. Регіональна структура ВВП.

85. Економічне районування як науковий метод територіальної організації економіки.

86. Економічний район: сутність, основа формування і фактори утворювання.

87. Принципи економічного районування.

88. Розвиток економічного районування.

89. Значення економічного районування.

90. Сучасна мережа економічних районів України.

91. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів.

92. Суть регіонального управління.

93. Об'єкт і суб'єкт регіонального управління.

94. Рівні регіонального управління.

95. Поняття та мета регіональної економічної політики.

96. Принципи регіональної економічної політики.

97. Об'єкти регіональної економічної політики.

98. Суб'єкти регіональної економічної політики.

99. Завдання регіональної економічної політики.

100. Пріоритети регіональної економічної політики.

101. Організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку.

102. Поняття і структура територіальної соціально-економічної системи.

103. Теорія кластерного механізму як основа регіонального розвитку.

104. Інтегральна оцінка регіонального розвитку.

105. Основні форми зовнішньоекономічних зв'язків.

106. Зовнішня торгівля України: сучасний стан і тенденції розвитку.

107. Територіальна структура експорту зовнішньої торгівлі України.

108. Територіальна структура імпорту зовнішньої торгівлі України.

109. Товарна структура експорту та імпорту зовнішньої торгівлі України.

110. Проблеми іноземного інвестування в Україну.

111. Основні закони раціонального природокористування.

112. Основні напрямки ресурсозбереження.

113. Історичний досвід природокористування та його типи.

114. Стратегічні моделі природокористування та їх оцінка.

115. Поняття екологічної політики.

116. Особливості екологічної політики України.

117. Основні положення закону «Про охорону атмосферного повітря».

118. Основні положення закону «Про екологічну експертизу».

119. Основні положення закону «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного добробуту населення».

120. Основні положення закону «Про охорону навколишнього природного середовища».

121. Основні положення закону «Про відходи».

122. Загальна характеристика екологічного законодавства України.

123. Причини виникнення техногенних катастроф.

124. Основні заходи запобігання техногенних катастроф.

125. Поняття еколого-економічної системи.

126. Концепція сталого розвитку України.

127. Екологічні проблеми міста.

128. Екологічний моніторинг: поняття і національні особливості.

129. Державне регулювання природокористування.

130. Ринкові методи регулювання природокористування.

131. Екологічні проблеми урбанізованих територій.

132. Основні екологічні проблеми Харківської області.

133. Вплив виробничих підприємств на навколишнє середовище.

134. Вплив транспорту на екологічну систему міста.

135. Особливості впливу на людину фізичних забруднювачів (шум, випромінювання).

136. Способи утилізації відходів.

137. Екологізація виробництва: сутність і реалізація в Україні.

138. Міжнародні екологічні організації.

139. Римський клуб: передумови створення та коротка історія розвитку.

140. Міжнародні документи з охорони навколишнього середовища.